Справа № 22-а-9896/08 р. Головуючий у першій інстанції: Арсірій Р.О.
Доповідач: Саприкіна І.В.
08 січня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Дурицької О.М., Маслія В.І.,
при секретарі: Трибой І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.10.2007 року по справі за його позовом до Служби безпеки України про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення військовослужбовця, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Служби безпеки України про стягнення грошової компенсації за неотримання продовольчих пайків у сумі 15 801,80 грн. та стягнення інфляційних у сумі 4 352,50 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.10.2007 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення Окружним адміністративним судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Окружний адміністративний суд м. Києва в своїй постанові прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2002 року ОСОБА_1 був укладений контракт з Службою безпеки України «Про проходження військової служби у службі безпеки України особами офіцерського складу, прапорщиками і мічманами, солдатами і матросами, сержантами і старшинами».
Відповідно до умов вищезазначеного контракту позивач добровільно взяв на себе зобов'язання проходити військову службу за контрактом офіцерського складу у СБУ протягом дії контракту на умовах і в порядку, встановленими законами та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють проходження військової служби у СБУ, сумлінно виконувати вимоги військових статутів, нормативно-правових актів СБУ, інших актів законодавства, накази командирів і начальників.
Термін дії контракту з 08.03.2002 року по 09.03.2007 року.
31.12.2006 року з ініціативи ОСОБА_1. вищезазначений контракт був розірваний.
Позивач вважає, що відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» він має право на отримання грошової компенсації за неотримання продовольчих пайків у розмірі 15 801,80 грн., інфляційні в розмірі 4 352,50 грн.
Оскільки відповідачем грошова компенсація не виплачувалась, позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Окружний адміністративний суд м. Києва в оскаржуваному рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог, а апеляційна інстанція погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у військовій службі. Військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості умов військової служби.
Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
Військовослужбовці та члени їх сімей, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, користуються всіма пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
За офіцерами, прикомандированими для роботи в органах державного управління, на підприємствах, установах, організаціях і вищих навчальних закладах, зберігаються всі види матеріального забезпечення, гарантії та пільги за рахунок бюджету Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України та інших військових формувань.
Однак, відповідно до Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» призупинено дію ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та члені в їх сімей» в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна.
Судом першої інстанції було встановлено, що за період перебування на військовій службі в СБУ продовольчими пайками не забезпечувався і грошової компенсації за них не отримував.
Апеляційна інстанція знаходить за необхідним зазначити, що відповідач є розпорядником бюджетних коштів, якими відповідно до п. 36 ст. 2 Бюджетного кодексу України є бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету, будь-які видатки мають здійснюватись ним відповідно до асигнувань, що встановлені законом України про державний бюджет на відповідний рік.
Законами України про Державний бюджет України на 2002-2006 роки видатки з державного бюджету на виплату грошової компенсації за продовольчі пайки не передбачалося, дію Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» зупинено не було.
Крім того, відповідно до ч. 59 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2002-2006 роки» видатки з державного бюджету на виплату грошової компенсації за продовольчі пайки не передбачалися, а дію Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» зупинено не було.
Відповідно до ч. 59 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на 2007 рік - зупинено.
За таких підстав, колегія суддів знаходить за необхідним зазначити, що Контракт між ОСОБА_1 та СБУ був укладений в період, коли дію ст.. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було зупинено, а тому підстав для застосування вищезазначеної статті апеляційна інстанція не знаходить.
З наведеного можна зробити висновок, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.10.2007 року по справі за його позовом до Служби безпеки України про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення військовослужбовця - залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 2, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.10.2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Судді: