Справа: № 22-а-8768/08 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнір І.В.
Суддя - доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
06 січня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Зайцева М.П. та Коваля М.П., при секретарі Кравченко Т.М., розглянувши апеляційну скаргу Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області на постанову Господарського суду Чернігівської області від 18 вересня 2007 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Городнянському районі Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 18 вересня 2007 року в задоволенні позову у вказаній справі відмовлено повністю.
Позивач в апеляційній скарзі просить зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Городнянському районі Чернігівської області включити в акт щомісячної звірки витрати на виплату допомоги на поховання та поштового збору, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі 1008,69 грн. з 01 квітня 2006 року по 28 лютого 2007 року за пенсійними справами ОСОБА_1. №107504, ОСОБА_2. №113335, ОСОБА_3№104290.
08.12.2008 року апелянтом подано клопотання про зміну вимог апеляційної скарги та стягнути з відповідача 1008,69 грн. витрат на виплату допомоги на поховання та поштовий збір особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасних випадків на виробництві.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що громадянину ОСОБА_1. у зв'язку з трудовим каліцтвом була встановлена перша група інвалідності, а громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3у зв'язку з трудовим каліцтвом була встановлена третя група інвалідності в зв'язку з чим їм виплачувались пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва.
28.03.2006 року ОСОБА_3. помер, що підтверджується відповідним актовим записом і позивачем було виплачено - 482,21 грн. допомоги на поховання (та поштового збору); 21.07.2006 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується відповідним актовим записом і позивачем було виплачено - 221,80 грн. допомоги на поховання (та поштового збору); 23.01.2007 рокуОСОБА_1. помер, що підтверджується відповідним актовим записом і позивачем було виплачено - 304,68 грн. допомоги на поховання (та поштового збору).
Згідно матеріалів справи вбачається, що відповідач не прийняв до відшкодування виплачені позивачем вищевказані виплати допомоги на поховання.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
- пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
- пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті;
- медичні профілактично-реабілітаційні заходи;
- допомога на поховання пенсіонерів.
При цьому, збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та статей 1, 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. Кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
16.05.2003 року Міністерством юстиції України зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, якою затверджено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - Порядок).
Згідно п. 2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій та допомог.
Зокрема, пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію.
Таким чином, зазначеною нормою передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовує витрати, пов'язані з виплатою допомоги на поховання.
Разом з тим, пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Спір виник після проведення звірки витрат по особових справах потерпілих та підписання актів щомісячної звірки з підстав неприйняття Фондом соціального страхування від нещасних випадків до заліку витрат на виплату допомоги на поховання.
Положення ч. 2 п. 5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлюють що, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
З наведеного слід зробити висновок, що витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
З наведеного вбачається, що на законодавчому рівні врегульовано питання відшкодування проведення звірки витрат по особових справах потерпілих та підписання актів щомісячної звірки з підстав неприйняття ФССНВ до заліку витрат на виплату допомог на поховання особам, інвалідність яких пов'язана з трудовим каліцтвом.
Отже, обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права колегія суддів вважає частково таким, що не відповідає змісту прав Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області щодо відшкодування понесених ним витрат.
Порядок відшкодування ФССНВ України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про підписання актів звірки.
Клопотання позивача про зміну вимог апеляційної скарги не підлягає задоволенню, оскільки предмет позову був визначений позивачем в позовній заяві і суд першої інстанції розглядав спір в межах заявлених вимог, тому змінювати його під час розгляду спору судом апеляційної інстанції є недопустимим.
На підставі вище викладеного та враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду не вірно було визначено спосіб захисту, який виразився в невірному формулюванні позовних вимог, а судом першої інстанції зроблений вірний висновок про відмову в задоволенні позову хоча і з інших мотивів, то колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення .
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 18 вересня 2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді:
Справа: № 22-а-8768/08 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнір І.В.
Суддя - доповідач: Межевич М.В.
Іменем України
(вступна та резолютивна частини)
06 січня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Зайцева М.П. та Коваля М.П., при секретарі Кравченко Т.М., розглянувши апеляційну скаргу Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області на постанову Господарського суду Чернігівської області від 18 вересня 2007 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Городнянському районі Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Пенсійного фонду України в Городнянському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 18 вересня 2007 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий:
Судді: