справа № 22-а - 11629/08 Суддя 1-ї інстанції Хрімлі О.Г. Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
26 листопада 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.,
при секретарі Крючкової К.М.,
за участю : позивача ОСОБА_1., від відповідача Дахно В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу управління міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року по справі № 2-а-14207/08 за позовом ОСОБА_1 до управління МВС України в Сумській області про скасування наказу № 464 від 25 грудня 2001 року “Про поверхове проведення перевірки факту порушення кримінальної справи відносно працівників Роменського МВР та покарання винних» і наказу № 1 о/с від 8 січня 2002 року про звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни та поновлення на службі , -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив визнати недійсним і скасувати наказ від 8 січня 2002 року № 1 о/с ( підстава наказ УМВС № 464 від 25.12.2001р.) про його звільнення з посади начальника відділення ДСБЕЗ Роменського міськрайвідділу УМВС України в Сумській області за порушення дисципліни, за пунктом 64 “є» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 27 грудня 2006 року позовні вимоги задоволені. Постановою Апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2007 року постанова Ворошиловського райсуду м. Донецька від 27.12.2006 р. скасована, в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2007 року постанова Апеляційного суду Донецької області від 23 березня 2007 року залишена без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду від 10 червня 2008 року була задоволена заява про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду від 22.11.2007 року за нововиявленими обставинами, всі попередні судові рішення скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року адміністративний позов задоволений, скасовані накази начальника УМВС в Сумській області № 1 о/с від 8 січня 2002 року та № 464 від 25.12.2001 року, ОСОБА_1 поновлений на посаді начальника відділення державної служби по боротьбі з економічною злочинністю Роменського міськрайвідділу УМВС України в Сумській області.
Відповідач не погодився з рішенням суду і подав апеляційну скаргу в якій вказав на порушення процесуального і матеріального права при ухваленні рішення суду, просив постанову суду від 19 серпня 2008 року скасувати, ухвалити нове рішення яким відмовити позивачу в задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги викладені в апеляційній скарзі задовольнити частково, змінивши мотивувальну частину постанови, резолютивну частину залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, разом з тим колегія вважає помилковим застосування до спірних відносин норм Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, який затверджений Законом України № 3460-IV від 22.02.2006 року, так як слід керуватися діючим на той час Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ УРСР, затвердженим Указом Президії Верховної Ради УРСР від 29.07.1991 року.
В цьому нормативному акті, який регулює питання, пов'язані із прийняттям, проходженням та звільненням громадян з публічної служби передбачено, що на осіб рядового та начальницького складу можуть накладатися стягнення, зокрема: звільнення з органів внутрішніх справ, при цьому, звільнення осіб рядового та начальницького складу з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного стягнення і може провадитися за систематичне порушення дисципліни або вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ; стягнення повинно бути накладено в строк до одного місяця з того дня, як про проступок стало відомо начальнику, а в разі проведення по цьому проступку службової перевірки чи порушення кримінальної справи - не пізніше одного місяця з дня закінчення службової перевірки чи провадження по кримінальній справі, не враховуючи часу хвороби винного або перебування його у відпустці ( п.28 Статуту); перед накладанням стягнення, що оголошується в наказі, від винного береться пояснення (п. 25 Статуту).
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вірно виходив з того, що у порушення вимог Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, позивача не було ознайомлено з наказами УМВС України в Сумській області від 25 грудня 2001 року № 464 та від 8 січня 2002 року за № 1 о/с, згідно яких його було звільнено зі служби в органах МВС України, не було заслухано самого ОСОБА_1. з приводу виявлених порушень або відібрання від нього письмових пояснень, відсутні докази про вручення ОСОБА_1 наказу про звільнення з органів внутрішніх справ, що є грубим порушенням порядку накладення дисциплінарного стягнення.
Згідно пояснень сторін та письмових доказів, зокрема листа заступника начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області від 18 квітня 2004 року № 2/7 - Л - 55 вбачається, що ОСОБА_1 не був ознайомлений з матеріалами службової перевірки відносно нього і не отримав наказ чи копію витягу із наказу про його звільнення.
Відповідач по справі на виконання вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не довів правомірність своїх дій щодо звільнення позивача з органів внутрішніх справ, за таких обставин суд правильно дійшов висновку про те, що позивача було звільнено зі служби незаконно.
Правомірним є рішення суду і в частині поновлення строку на подачу позову до суду, оскільки накази про дисциплінарне стягнення йому не були оголошені відповідно до вимог ст. 31 Дисциплінарного статуту, що з приводу оскарження свого звільнення він неодноразово звертався до відповідних органів, однак копію наказу про звільнення з органів внутрішніх справ він не отримував. Судом досліджені і інші докази, які свідчать про поважність причин пропуску строку на подачу позову до суду, які не спростовані суб'єктом оскарження, а тому доводи апеляційної скарги про пропущений позивачем строку звернення до суду не підлягають задоволенню.
Твердження апелянта про безпідставність скасування судом першої інстанції наказу УМВС України в Сумській області № 464 від 25 грудня 2001 року, оскільки позивач не вимагав це в своєму позові, є помилковим і ґрунтуються на невірному трактуванні норм адміністративного судочинства. Так як, відповідно до положень ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України - суд має право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи те, що посилання апелянта в апеляційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка, яке належним чином мотивоване з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, з яких скасовані попередні судові рішення, і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню тільки в частині застосування судом норм Дисциплінарного статуту, в решті рішення законне та обґрунтоване.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу управління міністерства внутрішніх справ України в Сумській області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року по справі № 2-а-14207/08 за позовом ОСОБА_1 до управління МВС України в Сумській області про скасування наказу № 464 від 25 грудня 2001 року “Про поверхове проведення перевірки факту порушення кримінальної справи відносно працівників Роменського МВР та покарання винних» і наказу № 1 о/с від 8 січня 2002 року про звільнення з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни та поновлення на службі - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року по справі № 2-а-14207/08 - змінити в мотивувальній частині, в решті залишити без змін.
Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частини - 26 листопада 2008 року. Повний текст постанови буде виготовлений - 1 грудня 2008 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Гаврищук Т.Г.
Білак С.В.