справа № 22 - а - 12250/08 Суддя 1-ї інстанції Чиркін С.М. Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
10 грудня 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Білак С.В.
при секретарі Безрукової В.М.,
з участю: позивача ОСОБА_1., відповідач не з'явився ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2008 року по справі № 2-а-8691/08 за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховної Ради України ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії , -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій вказав, що він неодноразово звертався до відповідача з заявами з приводу порушень вимог законодавства в органах влади України, але його заяви залишались без розгляду, чим порушувались його особисті права. Просив зобов'язати відповідача розглянути його звернення від 25 лютого 2008 року в його присутності у стислий термін, згідно з законодавством про звернення громадян.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2008 року по справі № 2-а-8691/08 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, ухвалити нову постанову якою задовольнити його вимоги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі позивача слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до статті 88 Конституції України Голова Верховної Ради України веде засідання Верховної Ради України, організовує роботу Верховної Ради України, координує діяльність її органів, підписує акти, прийняті Верховною Радою України, представляє Верховну Раду України у зносинах з іншими органами державної влади України та органами влади інших держав, організовує роботу апарату Верховної Ради України, здійснює повноваження, передбачені цією Конституцією, у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.
Зазначене свідчить, що до повноважень Голови Верховної Ради України, зокрема, належить організація роботи Верховної Ради та її Апарату, у порядку, встановленому Регламентом Верховної Ради України.
Постановою Верховної Ради України “Про деякі питання нормативно-правового забезпечення порядку роботи Верховної Ради України» від 8 квітня 2008 року № 247-VI затверджено Тимчасовий регламент Верховної Ради України. Статтею 73 згаданого Тимчасового регламенту Верховної Ради України передбачено, що Голова Верховної Ради України на виконання повноважень, визначених Конституцією України, зокрема, координує діяльність комітетів, організовує роботу Апарату Верховної Ради та здійснює контроль за його діяльністю.
На момент розгляду клопотання діяв Регламент затверджений у 2006 році, який втратив чинність на підставі Рішення Конституційного суду від 01.04.2008 року N 4-рп/2008, якій закріплював тотожні повноваження Голови Верховної Ради.
Таким чином, до повноважень Голови Верховної Ради України, як посадової особи, наділеної Конституцією України відповідною компетенцією та зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не належить безпосередній розгляд звернень громадян та розгляд скарг громадян у їх присутності.
Відповідно до пункту 2 Розпорядження Голови Верховної Ради України дія Порядку роботи із зверненнями громадян у структурних підрозділах Апарату Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 9 січня 2007 року № 11 поширюється на роботу із зверненнями громадян у секретаріатах комітетів Верховної Ради України.
Згідно із пунктом 14 Порядку, звернення, адресовані комітетам Верховної Ради України, депутатським фракціям у Верховній Раді України та їх керівництву, після реєстрації у Відділі з питань звернень громадян передаються секретаріатам відповідних комітетів Верховної Ради України, депутатських фракцій через відділ службової кореспонденції. Звернення громадян, адресовані Верховній Раді України, керівництву Верховної Ради України, розглядаються у Відділі з питань звернень громадян або, залежно від характеру порушених питань і зазначених у них адресатів, передаються ним у встановленому порядку відповідним структурним підрозділам апарату Верховної Ради України або надсилаються відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування, об'єднанням громадян, підприємствам, установам, організаціям, до компетенції яких належить вирішення порушених громадянами питань.
Передача звернень громадян з одного структурного підрозділу апарату Верховної Ради України до іншого здійснюється у встановленому порядку лише через Відділ з питань звернень громадян. У повідомленні про передачу таких звернень зазначається від кого одержано звернення, дата передачі, назва відповідного структурного підрозділу Апарату Верховної Ради України, прізвище керівника.
Відповідно до п.18 Порядку роботи із зверненнями громадян у структурних підрозділах Апарату Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 9 січня 2007 року № 11, повідомлення про проходження звернень громадян в Апараті Верховної Ради України громадянину не надсилаються.
Судом першої інстанції досліджено і встановлено , що 4 березня 2008 року із Секретаріату Голови Верховної Ради України до Відділу з питань звернень громадян надійшло звернення громадянина ОСОБА_1. на ім'я Голови Верховної Ради України ОСОБА_2., в якому він висловлював невдоволення розглядом його попередніх звернень у комітетах Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, з питань правосуддя, з питань соціальної політики та праці, а також з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, яке було передано до вищезазначених комітетів. 05.02.2008 року Головою комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, за № 04-12М2-335 позивачу був направлений лист про передачу його звернення на розгляд уповноважених органів. 14.04.2008 року, після проведеної перевірки, заступником голови зазначеного комітету, позивачу був направлений лист з відповіддю першого заступника Генерального прокурора України. 20.02.2008року Головою комітету Верховної Ради України з питань прав людини звернення позивача було направлено за належністю, про що 20.02.2008 року за № 04.-28М6-123, було направлено повідомлення позивачу (а.с.46).
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що звернення громадянина ОСОБА_1., які надходили до Верховної Ради України, в тому числі і на адресу Голови Верховної Ради України, були розглянуті у встановленому порядку, посилання позивача на порушення його прав в частині отримання правової допомоги є необґрунтованими.
Судова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2008 року по справі № 2-а-8691/08 за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховної Ради України ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2008 року по справі № 2-а-8691/08 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина постанови ухвалені в судовому засіданні - 10 грудня 2008 року , повний текст постанови буде виготовлений - 15 грудня 2008 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Гаврищук Т.Г.
Білак С.В.