Справа № 22-а-12553/08 Суддя 1-ї інстанції Максюта І.О.
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
26 листопада 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г.
суддів Білак С.В.,
Гаврищук Т.Г.
при секретарі Крючковій К.М.
сторони в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області на постанову Кіровського міського суду Луганської області від 9 вересня 2008 року по справі № 2-а-237/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Кіровського міського суду Луганської області від 9 вересня 2008 року визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області щодо відмови позивачу в перерахунку та виплаті недоплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2006, 2007 та 2008 роки відповідно до вимог ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та на користь ОСОБА_1 з відповідача було стягнуто заборгованість по допомозі на оздоровлення за 2003-2008 роки в сумі 9 404 грн.
Відповідач з постановою суду не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, просив рішення суду скасувати і прийняти нове, відмовивши позивачу в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанову суду треба скасувати , виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції вірно визначився, що відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-XII), передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої і другої груп - п'ять мінімальних заробітних плат, інвалідам третьої групи - чотири мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Управління праці і соціального захисту населення виплачувало позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в період з 2003 - 2005 роки у розмірі 26 грн. 70 коп., яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року №836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В подальшому виплати збільшились, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562, з 2006 - 2008 роки у розмірі 120 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Постановою №836, на яку посилається відповідач, всупереч Закону № 796-XII, (який встановив розмір щорічної допомоги як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомога в твердій грошовій сумі, зокрема, - 26 грн. 70 коп. (за грошовою реформою 1996 року). Між тим, з моменту прийняття постанов №836, 562 встановлені ними розміри щорічної допомога на оздоровлення залишалися незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України № 796-XII та Закони України Про державний бюджет на 2003, 2004, 2005, 2007, 2008 роки, тобто суд правильно задовольнив позов і зобов'язав зробити перерахунок щорічної грошової допомоги з урахуванням отриманих позивачем коштів.
Вимоги про стягнення компенсації на оздоровлення за 2006 рік задоволенню не підлягають, так як відповідно до п. 37 ст. 77 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік», на 2006 рік зупинена дія абзацу 3 частини 4 ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплат компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Таким чином судова колегія вважає, що помилковим є рішення суду, в частині відмови стягнути з відповідача заборгованості по допомозі на оздоровлення за 2006 рік, тобто постанова прийнята із порушенням норм матеріального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 204, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області на постанову Кіровського міського суду Луганської області від 9 вересня 2008 року по справі № 2-а-237/08 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Постанову Кіровського міського суду Луганської області від 9 вересня 2008 року по справі № 2-а-237/08 - скасувати.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області щодо відмови ОСОБА_1у доплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007, 2008 роки у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської міської ради Луганської області здійснити ОСОБА_1нарахування та виплату недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005, 2007, 2008 роки у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат в сумі 7774,9 грн.
В інший частині в задоволення позовних вимог відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 26 листопада 2008 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Білак С.В.
Гаврищук Т.Г.