Справа: № 2а/2570/3644/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Д'яков В.І.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
25 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Чернігові про визнання вимоги нечинною, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові (далі - УПФУ в м. Чернігові) про визнання нечинною вимоги про сплату боргу від 05.11.2012 №Ф-1934.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
На вказану постанову ФОП ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, ФОП ОСОБА_3 є платником єдиного податку та з 31.10.2007 взята на облік до УПФУ в м. Чернігові як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
УПФУ в м. Чернігові було проведено звірку розрахунків сум єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_3 з даними Державної податкової служби України, в ході якої виявлено, що позивачем не нарахована сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при проведенні підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі акту звірки від 05.11.2012 №2751, УПФУ в м. Чернігові сформована вимога про сплату боргу від 05.11.2010 №Ф-1934 на суму 2978,31 грн.
З 01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 якого єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 3 розділу VIII цього Закону встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 4 цього Закону платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 №727/98 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків (у тому числі до Державного фонду сприяння зайнятості населення - 4 відсотки) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до законодавства у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.
Згідно з преамбулою до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» встановлено, що з 01.01.2011 до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва цей Указ застосовується з урахуванням окремих особливостей, викладених у пункті 1 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N2755-VI.
Пунктом 1 підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що з 01.01.2011 до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 03.07.1998 №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян» застосовуються з урахуванням таких особливостей: нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються суб'єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до Указу Президента України від 03.07.1998 №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) або фіксований податок відповідно до абзаців шостого - двадцять восьмого пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»; єдиний податок або фіксований податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку або фіксованого податку, що підлягають перерахуванню до цих бюджетів відповідно до норм Указу Президента України від 03.07.1998 №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та Закону України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку або фіксованого податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється; зарахування до бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування) єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року, здійснюється у порядку та на умовах, які діяли до 1 січня 2011 року.
Частинами 2 та 3 статті 8 вказаного Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частиною 2 статті 6 цього Закону визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Відповідно до частини 8 та 12 статті 9 цього Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 7 цього Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Пунктом 5 частини 1 статті 1 цього Закону встановлено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.
Відповідно до частини 11 статті 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Таким чином, враховуючи, що статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» на 2011 рік встановлено мінімальну заробітну плату в місячному розмірі: з 1 січня - 941 грн., з 1 квітня - 960 грн., з 1 жовтня - 985 грн., з 1 грудня - 1004 грн., позивачу необхідно сплатити в січні-березні 2011 року - по 326,53 грн. (34,7 % * 941 грн.), в квітні - вересні 2011 року - по 333,12 грн. (34,7 % * 960 грн.), а всього - 2978,31 грн.
Відповідно до частини 4 статті 25 зазначеного Закону територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Отже, враховуючи, що розподіл коштів єдиного податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється, а також те, що сплата єдиного внеску суб'єктами малого підприємництва, які сплачували єдиний податок у 2011 році повинна здійснюватись в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вимога про сплату боргу від 05.11.2012 №Ф-1934 сформована відповідачем правомірно
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.