Справа № 133/1471/13-ц
Іменем України
25.07.2013 року
в складі головуючого - судді Крейдіна О.О.
при секретарі Бірюковій Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Козятин
цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про виселення,
Позивач - ПАТ КБ «Приватбанк» 18.05.2013 р. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про виселення.
Одночасно з позовною заявою ПАТ КБ «Приватбанк» подав до суду клопотання про витребування судом довідки про склад сім'ї та реєстрацію осіб за адресою предмету іпотеки.
28.05.2013 р. на адресу суду від КП «Відродження» Козятинської міської ради надійшов лист, в якому зазначено, що надати довідку про склад сім'ї та реєстрацію осіб у квартирі АДРЕСА_2, немає можливості, так як вказана квартира має статус приватизованої, а запитувані дані відображаються в будинковій книзі на квартиру, яка знаходиться у власника квартири - ОСОБА_1
Свої вимоги банк мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № VIKWGК00001312 від 25.04.2007 р. відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 28000.00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0.84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - 23.04.2022 р. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_1 25.04.2007 р. було укладено договір іпотеки. Згідно з договором іпотеки відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 яка належить їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу. Свої зобов'язання за кредитним договором відповідачка не виконала.
Заочним рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03.12.2012 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19.02.2013 р., позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 було задоволено частково: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIKWGК00001312 від 25.04.2007 звернено стягнення на квартиру АДРЕСА_2 в задоволенні позовних вимог в частині виселення ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та проживають у вказаній квартирі (предметі іпотеки) - відмовлено.
Після прийнятого вище рішення, ним було направлено письмову вимогу до ОСОБА_1 про добровільне звільнення квартири протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Однак, відповідачка не звільнила квартиру у встановлений строк добровільно, тому він звернувся до суду з вимогою про виселення ОСОБА_1 з предмету іпотеки.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про слухання справи у відсутність представника банку, позовні вимоги підтримав, не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час та розгляд справи була
належним чином повідомлена, так як викликалася в суд через оголошення у пресі на підставі ч. 9 ст. 74 ЦПК України, а саме - через газету «Урядовий кур'єр», про що свідчить копія оголошення, додана до матеріалів справи (а.с.41).
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Відповідно до ст. 224 ч. 1 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, взявши до уваги заяву представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наведені обставини в їх сукупності, приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.04.2007 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № VIKWGК00001312, відповідно до якого відповідачка отримала кредит в розмірі 28000.00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0.84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення - 23.04.2022 р. (а.с.5-9). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та відповідачкою 25.04.2007 р. було укладено договір іпотеки (а.с.10-11). Згідно з договором іпотеки відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 що належить відповідачці ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 23.04.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 788 (а.с.11 зворот).
Заочним рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03.12.2012 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 19.02.2013 р., позов ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 було задоволено частково: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VIKWGК00001312 від 25.04.2007 звернено стягнення на квартиру АДРЕСА_2 в задоволенні позовних вимог в частині виселення ОСОБА_1 та інших осіб, які зареєстровані та проживають у вказаній квартирі (предметі іпотеки) - відмовлено (а.с.12-14).
Позивачем 11.04.2013 р. направлено письмову вимогу ОСОБА_1 про добровільне звільнення квартири протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги (а.с.15-17).
Згідно із ч. 4 ст. 9, ст. 109 Житлового кодексу України (далі - ЖК України), ст. 39-40 Закону, виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.
У частинах 2 і 3 цієї ж ст. 40 законодавець установлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України.
Таким чином, при вирішенні позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення
стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати те, що виселення мешканців житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом, зокрема при вирішенні цього питання слід чітко враховувати вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 40 Закону, якими встановлено певний порядок дій іпотекодержателя (банку).
При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.
Хоча позивач і посилається на те, що він повідомив відповідачку про її звільнення із вказаної квартири, однак, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 отримала письмову вимогу про звільнення її із займаного житлового приміщення, яке є предметом іпотеки.
Як вбачається із копії паспорта, наданої позивачем, місце проживання відповідачки зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18-19). Згідно довідки адресно-довідкового сектору УМВС України у Вінницькій області, яку було надано на запит суду, місце проживання відповідачки зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.28).
Таким чином, судом встановлено, що відповідачка не проживає та не зареєстрована у вказаній квартирі. Даний факт також не спростовується листом КП «Відродження» Козятинської міської ради № 227 від 27.05.2013 р. (а.с.27).
Доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 проживає та зареєстрована у спірній квартирі позивачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. її частина 4 зобов'язує суд сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попередити про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Стаття 60 ЦПК України зобов'язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, позовні вимоги про виселення ОСОБА_1 та стягнення з відповідачки сплаченої суми судового збору на користь позивача, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про виселення - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Копію рішення не пізніше трьох днів з дня проголошення надіслати для відома рекомендованим листом із повідомленням відповідачу. Протягом десяти днів з дня отримання копії рішення відповідач має право подати заяву про його перегляд.
Суддя: підпис З оригіналом вірно.
Суддя - Секретар -
Дата документу 25.07.2013 року