Справа №: 22-ц/191/982/13Головуючий суду першої інстанції:Бойко З.О.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.
"24" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіКустової І.В.,
СуддівПритуленко О.В., Ломанової Л.О.,
При секретаріМартиненко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_7 про повернення трудової книжки та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою суб'єкту підприємницької діяльності - ОСОБА_7 на заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 лютого 2013 року,
У січні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_7 (далі - СПД ОСОБА_7.) про повернення трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, обґрунтованого тим, що відповідно до договору від 23 лютого 2009 року позивач працювала у відповідача продавцем; трудову книжку вона передала роботодавцю. 30 вересня 2010 року трудовий договір між сторонами розірваний, позивач звільнена за власним бажанням, проте, відповідач не повернула їй трудову книжку та відмовляється зробити це на вимогу колишнього працівника, що перешкоджає останній працевлаштуватися.
Заочним рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 27 лютого 2013 року позов задоволений: зобов'язано СПД ОСОБА_7 повернути позивачу трудову книжку; стягнуто з відповідача на користь позивача середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 8470 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове - про відмову у позові.
Апелянт вказує, що сторонами виконані вимоги законодавства щодо порядку укладення та реєстрації трудового договору між робітником та фізичною особою, а також зберігання трудової книжки працівника та наполягає на відсутності правових підстав для стягнення з відповідача визначеної судом грошової суми.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши відповідача та представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до положень частини 1 статті 60 ЦПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони цивільного процесу, зокрема, позивача зобов'язано довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з доведеності позову та дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача повернути позивачу трудову книжку і стягнення з нього середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
З такими висновками місцевого суду колегія суддів погодитися не може, враховуючи наступне.
Як визначено у статті 1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) цим нормативним актом регулюються трудові відносини всіх працівників.
Статтею 7 КЗпП України визначено, що особливості регулювання праці окремих категорій працівників встановлюються законодавством.
Можливість укладення трудового договору між працівником і фізичною особою та особливий порядок реєстрації такого договору визначені частиною 6 статті 24 та статтею 24 -1 КЗпП України, якими передбачено укладення трудового договору між працівником та фізичною особою в письмовій формі; у разі укладення такого трудового договору фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати цей договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Крім того, питання реєстрації трудового договору, укладеного між працівником і фізичною особою регулюється Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260.
За змістом пунктів 6-10 цього Порядку у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково в трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті КЗпП України, про що сторони сповіщають державну службу зайнятості, яка зареєструвала трудовий договір. Відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох днів повинна зняти трудовий договір з реєстрації, про що робиться відмітка у книзі реєстрації трудових договорів. На підставі цього запису відповідальна особа центру зайнятості робить на трьох примірниках трудового договору відповідний запис. Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи. Посадова особа центру зайнятості підтверджує особистим підписом записи, унесені фізичною особою до трудової книжки працівника, і засвідчує їх печаткою.
Відповідно до пункту 2.20-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту України від 29 липня 1993 року № 58 трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо), зберігаються безпосередньо у працівників; зазначені в абзаці першому цього пункту фізичні особи роблять записи до трудових книжок працівників про прийняття на роботу та звільнення з роботи відповідно до укладених з працівниками письмових трудових договорів, що зареєстровані в установленому порядку в державній службі зайнятості.
Як вбачається з матеріалів справи, 23 лютого 2009 року між сторонами укладено трудовий договір, дія якого припинена 30 вересня 2010 року за власним бажанням працівника за статтею 38 КЗпП України. Пунктом 20 цього договору зафіксовано, що сторони ознайомлені з порядком внесення відповідних записів у трудову книжку працівника та її зберігання (а.с.2-3).
Звертаючись до суду, позивач посилається на затримку видачі їй трудової книжки відповідачем після розірвання трудового договору (а.с. 1), але з матеріалів справи не вбачається, що цей документ було передано роботодавцю на зберігання під час існування трудових відносин.
На дотриманні законодавчо встановленого порядку зберігання трудової книжки працівника при укладенні трудового договору з фізичною особою наполягає апелянт. Ці обставини позивачем не спростовані.
Таким чином, висновок місцевого суду про те, що при звільненні працівника відповідач не повернула йому трудову книжку суперечить обставинам справи та вимогам закону.
Недоведеність вимог про повернення трудової книжки працівникові виключає можливість задоволення вимоги про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Таким чином, у задоволенні позову необхідно відмовити саме з підстав недоведеності.
Оскільки при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим судом порушено вимоги пункту 2 частини 1 статті 309 ЦПК України ( недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими), колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування судового рішення з ухвалення у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 2 частини 1 статті 309, частини 2 статті 314, статтею 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_7 задовольнити.
Заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 лютого 2013 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 про повернення трудової книжки та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді
І.В. Кустова О.В. Притуленко Л.О. Ломанова