Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"31" липня 2013 р.Справа № 922/2858/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Бураковой А.М.
при секретарі судового засідання
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна слобода", м. Куп'янськ
до Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" м. Харків
про стягнення заборгованості в розмірі 75 499,99 грн., пеню в розмірі 1785,75 грн.
за участю представників сторін:
позивача - Моткіна Н. Ю. за довіреністю № 19 від 16.01.2013 року;
відповідача - не з'явився,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна слобода", м. Куп'янськ (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" м. Харків про стягнення заборгованості в розмірі 75 499,99 грн. та пені в розмірі 1785,75 грн. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання покладених на відповідача обов'язків за Договором поставки №0505040219 від 01.01.2012 року, в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар згідно накладеної №15347 від 30.04.2013 року (п.п. 3.3., 6.8., Договору), з урахуванням чого та враховуючи приписи ст. ст. 173, 174, 175, 181, 193 ГК України, ст. ст. 526, 626, 638, 639, 712 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача заявлену суму позову.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.07.2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 22.07.2013 року о 10:45 годині. Крім того, вказаною ухвалою суду було вирішення питання щодо вжиття заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 75499,99 грн., що знаходяться на рахунках відповідача, відкритих в банківських установах України та накладення арешту на все майно відповідача, що знаходиться у нього на праві власності залишено у судове засідання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.07.2013 року питання щодо вжиття заходів до забезпечення позову , шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 75499,99 грн., що знаходяться на рахунках відповідача, відкритих в банківських установах України та накладення арешту на все майно відповідача, що знаходиться у нього на праві власності залишено його вирішення у наступне судове засідання, клопотання відповідача (вх. 26415) про відкладення розгляду справи - задоволено та розгляд справи №922/2858/13 відкладено на "31" липня 2013 р. о 10:45 годині.
До господарського суду Харківської області 30.07.2013 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. 27807), відповідно до якого зазначено, що суму основного боргу в розмірі 75 499,99 грн. повністю сплачено відповідачем, про що свідчить платіжне доручення №408102208 від 30.07.2013 року на суму 75 499,99 грн., з урахуванням чого провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, також заперечує проти накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 75499,99 грн., що знаходяться на рахунках відповідача, відкритих в банківських установах України та накладення арешту на все майно відповідача, що знаходиться у нього на праві власності, оскільки позивачем сплачена вказана сума боргу. Крім того, у наданому до суду відзиві позивач заперечує проти нарахування пені, проте, свого варіанту розрахунку нарахування пені суду не надано.
До господарського суду Харківської області 31.07.2013 року від представника позивача надійшов супровідний лист (вх. 27857), відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи довідку з Держказначейства, про зарахування судового збору до Державного бюджету. Крім того, 31.07.2013 року було надана заява, відповідно до якої позивач просить суд залишити без розгляду позовну вимогу в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 75499,99 грн., що знаходяться на рахунках відповідача, відкритих в банківських установах України та накладення арешту на все майно відповідача, що знаходиться у нього на праві власності.
Надані документи прийняті судом до розгляду, досліджені та долучені до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві. Крім того, підтримав надану заяву про залишення без розгляду позовну вимогу стосовно вжиття заходів до забезпечення позову. Надав пояснення по суті справи.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення №6102211583923.
Отже, відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.
Суд, розглянувши заяву позивача про залишення без розгляду позовну вимогу стосовно накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 75499,99 грн., що знаходяться на рахунках відповідача, відкритих в банківських установах України та накладення арешту на все майно відповідача, що знаходиться у нього на праві власності, визнав її такою, що не суперечить вимогам діючого законодавства, тому вказана заява підлягає задоволенню.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд, виходить з наступного.
01 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна слобода" (Позивач, постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Хлібозавод «Салтівський» (Відповідач, покупець), був укладений Договір поставки за № 0505040219 (Договір).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частина 2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлює, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до п.1.1. Договору, постачальник зобов'язується передавати у власність Покупця молочні продукти торгової марки «Заречье» виробник ПАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат»), надалі Товар, згідно письмової заявки, для подальшого його використання в процесі виробництва, а Покупець зобов'язується приймати цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.
Пунктом 1.2. Договору встановлено, що асортимент та ціна Товару зазначається у Специфікаціях (Додаток №1), які є невід'ємною частиною даного Договору. У випадку необхідності для Постачальника змінити ціну Товару, що постачається, він зобов'язаний надати Покупцю нову Специфікацію для подальшого узгодження в строк не пізніше 5 календарних днів до настання нового строку поставки. Специфікація узгоджується сторонами та є дійсною протягом дії узгодженої ціни на Товар, вказаної у відповідній Специфікації.
Відповідно до п.3.1. Договору, ціна на Товар зазначається у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору. У разі поставки Товару на умовах п.4.5., ціна на Товар включає витрати на упаковку, маркування та навантаження на транспортний засіб. У разі поставки Товару на умовах п.4.6., ціна на Товар включає витрати на упаковку, «маркування, навантаження на транспортний засіб та доставку.
Пунктом 3.2. Договору, встановлено, що загальна вартість Договору визначається шляхом складання сум загальної вартості партій Товару, що зазначені у видаткових накладних
Крім того, п. 3.3. Договору, встановлено, що оплата Покупцем кожної поставленої партії Товару здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів, з моменту поставки Товару, на розрахунковий рахунок Постачальника, що вказаний у розділі 10 даного Договору, із зазначенням у платіжному дорученні номеру Договору, за яким здійснюється оплата.
Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач належним чином виконував умови договору, а саме поставив відповідачу товар на загальну суму 123 000,00 грн.
Судом встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар. Крім того, відповідач не спростував той факт, що він не отримував товар.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав товар на загальну суму 123 000,00 грн., проте, сплачено лише заборгованість на загальну суму 47 500,00 грн., таким чином, несплаченою залишилась сума в розмірі 75 499,99 грн., яка була сплачена відповідачем, про що свідчить платіжне доручення №408102208 від 30.07.2013 року на суму 75 499,99 грн., проте після звернення позивача з позовом до суду, тому провадження у цій частині підлягають припиненню на підставі п.1-1. ч. 1 . ст. 80 ГПК України.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 1785,75 грн.
Пунктом 6.7. Договору було передбачено, що за прострочку повної оплати отриманої партії товару, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі потрійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Перевіривши нарахування пені в розмірі 1785,75 грн., суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки нарахований не вірно, тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 1664,18 грн., в частині стягнення пені в розмірі 121,57 грн. суд відмовляє, у зв'язку з невірним нарахуванням.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що відповідач сплатив суму заборгованості в розмірі 75499,99 грн. вже після звернення позивача з позовом до суду, з урахуванням чого, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 625, 626, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В позові відмовити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Хлібозавод "Салтівський" м. Харків (61153, м. Харків, вул. Гвардійців-Широнінців, 1 код ЄДРПОУ 31340536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Молочна слобода" (63702, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Ломоносова, 26, код ЄДРПОУ 32358958, р/р 26007000201135 в ПУАТ "ФІДОБАНК" МФО 300175) пеню в розмірі 1664,18 грн., судовий збір в розмірі 1717,79 грн.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 75499,99 грн. - провадження у справі припинити.
В частині стягнення пені в розмірі 121,57 грн. - відмовити.
Повне рішення складено 02.08.2013 р.
Суддя Буракова А.М.
922/2858/13