печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2014/13- ц
"01" серпня 2013 р. Печерський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді - Ільєвої Т.Г.
при секретарі: Солоній А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
30.07.2013 року позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду подала заяву про забезпечення позову і просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 23,2 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Галицьким ВР ЛМУ УМВС України в Львівській області 24.06.1996 р., адреса: АДРЕСА_1,01133).
Вивчивши заяву та перевіривши матеріали позову, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У поданій заяві позивач навела достатньо обґрунтовані підстави щодо необхідності забезпечення позову, зокрема, суд приходить до висновку, що існує реальна загроза уникнення від обов'язку виконання рішення суду у випадку задоволення вимог позову.
З огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 151 ЦПК України, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована та підлягає задоволенню.
В разі задоволення позовних вимог, відповідач ОСОБА_2 не позбавлений можливості добровільно виконати рішення суду, а в разі відмови в задоволенні позову, - звернутися з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 210 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 23,2 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Галицьким ВР ЛМУ УМВС України в Львівській області 24.06.1996 р., адреса: АДРЕСА_1,01133).
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала про забезпечення позову може бути пред'явлена до виконання протягом одного року.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Т.Г. Ільєва