Вирок від 01.08.2013 по справі 632/2023/13-к

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

18 м. м. Первомайський Первомайський район Харківська область Україна 64107

Справа № 632/2023/13-к

провадження № 1-кп/632/116/13

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2013 р. м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого Васяновича Г.М., суддів Страхової І.П., Росохи А.В., за участю секретаря судового засідання Боровок Т.П., сторін кримінального провадження: заступника Первомайського міжрайонного прокурора Заварзи С.П., потерпілої ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 1-кп/632/116/13 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Небит - Даг, Туркменія, росіянина, громадянина України, з професійно - технічною освітою, жителя АДРЕСА_1, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину - 1998 року народження, не працюючого, не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 умисно заподіяв ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, за наступних обставин.

10 травня 2013 року між чотирнадцятою і вісімнадцятою годинами, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_2 вживав алкогольні напої сумісно із своєю співмешканкою ОСОБА_1. Коли потерпіла пішла, обвинувачений залишився у вказаній квартирі і продовжив вживати спиртне.

Близько двадцять третьої години того ж дня, після повернення ОСОБА_1, ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, став дорікати потерпілій, що вона відвідує житло, де мешкає її колишній чоловік. Між обвинуваченим і потерпілою на ґрунті ревнощів виникла сварка, під час якої ОСОБА_2 розбив скляну чашку, уламками якої умисно заподіяв ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я - три різані рани на лівій боковій поверхні шиї, різану рану в лівій лобно-скроневій області голови.

ОСОБА_1 намагалася чинити опір ОСОБА_2 та вимагала від останнього припинити протиправні дії. В свою чергу обвинувачений з метою подолання опору потерпілої телевізійним кабелем зв'язав їй руки.

Однак оскільки ОСОБА_1 продовжувала з ним сперечатися, ОСОБА_2 ножем, який знаходився на столі в кімнаті вказаної квартири, умисно, з наведених мотивів, наніс потерпілій два удари в грудну клітину з правого боку, після чого припинив свої злочинні дії.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_1 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння - дві проникаючі колото-різані рани правої половини грудної клітини, внутрішню грудну кровотечу.

ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю, про обставини скоєного дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеному в описовій частині вироку і пояснив, що вдень 10 травня 2013 року він і потерпіла знаходились в квартирі АДРЕСА_1, де вживали алкогольні напої. Ввечері потерпіла залишила квартиру, в яку повернулася близько двадцять другої години цього ж дня.

Обвинувачений з цього приводу зробив їй зауваження і став дорікати, що вона відвідує помешкання її колишнього чоловіка. З цього приводу між ними виникла сварка, під час якої він розбив скляну чашку. В ході конфлікту ОСОБА_2 наніс ОСОБА_1 уламком чашки декілька ударів по голові і шиї. Оскільки потерпіла чинила опір і намагалася його вдарити, він зв'язав їй руки кабелем від телевізору.

Після того, коли він сів на диван, а біля нього опинилася потерпіла, яка продовжувала конфліктувати і була розміщена до нього спиною, він наніс їй два удари ножем в грудну клітину з правого боку, спричинивши тілесні ушкодження, встановлені експертом.

Також обвинувачений показав, що після того, як він заподіяв тілесні ушкодження потерпілій, ніж викинув у вікно і намагався викликати швидку медичну допомогу.

Крім того, обвинувачений показав, що наміру позбавити ОСОБА_1 життя - він не мав.

Окрім зізнання підсудного, його вина у скоєнні умисного заподіяння ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_1 показала суду, що за наведених вище обставин між нею і ОСОБА_2 на ґрунті ревнощів виникла сварка, під час якої обвинувачений заподіяв їй вказані тілесні ушкодження.

Також потерпіла показала, що після того, як ОСОБА_2 заподіяв їй тілесні ушкодження, він самостійно припинив протиправні дії, намагався зупинити кровотечу і викликати швидку медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_4 показав суду, що ОСОБА_1 з листопада 2012 року мешкала разом з ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1. Зі слів потерпілої йому відомо, що між нею і обвинуваченим декілька разів на ґрунті ревнощів з боку останнього, виникали сварки, під час яких ОСОБА_2 застосовував до неї фізичне насильство, погрожував ножем. Він (свідок) особисто бачив у потерпілої тілесні ушкодження - синець під оком.

В ніч на 11 травня 2013 року йому зателефонувала ОСОБА_6 і повідомила, що ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкоджені у виді ножових поранень. У зв'язку з цим він прибув до вказаної вище квартири де застав обвинуваченого і побачив на дивані та підлозі плями крові, а також розбиту кружку.

На наступний день від потерпілої йому стало відомо, що ОСОБА_2 зв'язав їй руки дротом і спричинив тілесні ушкодження, завдавши удари ножем.

Свідок ОСОБА_7 - мати потерпілої, показала, що ОСОБА_1 з листопада 2012 року мешкала разом з ОСОБА_2 в квартирі, яка належить останньому.

В ніч на 11 травня 2013 року їй зателефонувала потерпіла і повідомила, що їй заподіяно тілесні ушкодження у виді ножових поранень грудної клітини.

Про це вона (свідок) повідомила ОСОБА_6

Вранці цього ж дня від потерпілої їй стало відомо, що тілесні ушкодження їй спричинив ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_6 показала суду, що ОСОБА_1 з листопада 2012 року мешкала разом з ОСОБА_2.

10 травня 2013 року близько двадцять четвертої години їй зателефонувала мати - ОСОБА_7 і повідомила, що їй від потерпілої стало відомо про спричинення останній ножових поранень.

Вона (свідок) зателефонувала ОСОБА_1, яка підтвердила наведені обставини.

11 травня 2013 року потерпіла розповіла, що ОСОБА_2, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, в ході конфлікту, зв'язав їй руки, після чого скляним уламком чашки спричинив тілесні ушкодження у вигляді порізів голови і шиї та наніс два удари ножем в грудну клітину.

З показаннями допитаних осіб узгоджуються дані, відображені в письмових джерелах доказів.

В протоколі огляду місця події від 11 травня 2013 року відображена обстановка на місці скоєння злочину - в квартирі АДРЕСА_1.

Із вказаного протоколу вбачається, що в одній із кімнат зазначеної квартири безлад, на підлозі маються плями бурого кольору, схожі на кров. Крім того під час огляду виявлені і вилучені: чоловіча сорочка, уламки скла від чашки, подушка, фрагмент антенного дроту - на вказаних предметах, також маються плями бурого кольору.

В ході огляду території під вікном зазначеної квартири виявлений кухонний ніж з плямами бурого кольору.

Відповідним протоколом, складеним 11 травня 2013 року, встановлено, що ОСОБА_2 на момент огляду - в 03 години 45 хв., перебував в стані алкогольного сп'яніння.

Із протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, вбачається, що у ОСОБА_2, як особи, що підозрюється у вчинені злочину були виявлені та вилучені брюки чорного кольору з плямами бурого кольору, схожими на кров.

В подальшому зазначені предмети були оглянуті і долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.

В судовому засіданні ОСОБА_2 підтвердив, що зазначені речі належать йому, саме цими уламками скла і ножем він заподіяв тілесні ушкодження ОСОБА_1, а сорочка і брюки були одягнені на ньому в момент скоєння злочину.

Також обвинувачений показав, що саме цією частиною дроту він зв'язував руки ОСОБА_1, а подушкою намагався зупинити кровотечу після заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень, прикладаючи до ран.

З висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 1608-И/13 від 06 червня 2013 року вбачається, що кров ОСОБА_1 відноситься до групи О (І) з ізогемагглютинінами анті-А і анті-В.

Група крові ОСОБА_2 - В (ІІ) з ізогемагглютиніном анті - А.

На футболці (об'єкти №№ 1-17), яка була вилучена у ОСОБА_1, виявлена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров у вказаних об'єктах належить до групи О з ізогемагглютинінами анті-А і анті-В, властивої їй самій. Від ОСОБА_2 ця кров статись не могла.

В судовому засіданні потерпіла підтвердила, що саме ця футболка була на ній під час заподіяння їй ОСОБА_2 тілесних ушкоджень.

Висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 430-Ц від 12 червня 2013 року встановлено, що при проведенні дослідження піднігтьового вмісту рук ОСОБА_2 виявлені сліди крові людини, в яких виявлений тільки антиген Н. Встановити статеву належність слідів крові не виявилося можливим у зв'язку з відсутністю клітинних елементів крові в препаратах. Отже, сліди крові людини могли утворитися від людини з груповим диференціюванням крові О з ізогемагглютинінами анті-А і анті-В. Таким чином, враховуючи групові характеристики осіб, які проходять у справі, можливо припустити походження слідів крові і від ОСОБА_1

В результаті дослідження змивів з обох рук ОСОБА_2 сліди крові не знайдені. Стосовно кліткового складу, то знайдені тільки без'ядерні клітини, які не несуть ніякої інформації для цитологічного дослідження.

Відповідно до висновку судово-медичної цитологічної експертизи № 429-Ц від 11 червня 2013 року, при проведенні дослідження ножа, вилученого в ході огляду місця події, виявлені сліди крові людини особи жіночої генетичної статі. При серологічному досліджені виявлений антиген Н і в об'єкті № 1 - ізогемагглютиніни анті-А і анті-В. Отже, сліди крові людини могли утворитися від жінки з груповим диференціюванням крові О з ізогемагглютинінами анті-А, анті-В, в тому числі і від ОСОБА_1

Згідно висновку судово-медичної цитологічної експертизи № 431-Ц від 17 червня 2013 року, при проведенні дослідження восьми уламків від стакану-чашки (об'єкти №№ 1, 2, 4-6, 8-10) виявлені сліди крові людини, в якій виявлений антиген Н і в об'єкті № 1 - ізогемагглютиніни анті-А, анті-В. При цитологічному дослідженні знайдені глибки «Х» хроматину і статоспецифічні вирости типу-А, характерні для особи жіночої генетичної статі. Отже, сліди крові могли утворитися від жінки з груповим диференціюванням крові О з ізогемагглютинінами анті-А, анті-В, в тому числі і від ОСОБА_1

В результаті дослідження семи уламків від стакану чашки (об'єкти №№ 3, 7, 11-15) виявлені сліди крові людини, в якій виявлений антиген Н. Встановити статеву належність слідів крові не виявилося можливим у зв'язку з вкрай малою кількістю ядромістких клітин і відсутністю клітинних елементів крові. Таким чином, сліди крові могли утворитися від будь-якої людини з груповим диференціюванням крові О з ізогемагглютинінами анті-А, анті-В, в тому числі і від ОСОБА_1

З висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 1609-И/13 від 05 червня 2013 року вбачається, що на фрагменті антенного дроту (об'єкти №№ 1-7 ), вилученому під час огляду місця події, виявлена кров людини, в якій виявлені антигени А і Н. У випадку походження крові у вказаних об'єктах від однієї людини, кров належить до групи А з ізогемагглютиніном анті - В і відповідним антигеном Н. В даному випадку як від ОСОБА_1, так і від ОСОБА_2 вона утворитися не могла. Однак не можна також виключити можливості змішання у вказаних об'єктах крові групи А з ізогемагглютиніном анті - В з кров'ю групи О з ізогемагглютинінами анті-А і анті-В, походження якої від ОСОБА_1 не виключається. Від ОСОБА_2 ця кров статись не могла.

Висновком судово-медичної імунологічної експертизи № 1610-И/13 від 07 червня 2013 року, встановлено, що на брюках (об'єкти №№ 1-5, 7, 9, 12), вилучених під час обшуку ОСОБА_2, виявлена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров у вказаних об'єктах відноситься до групи О з ізогемагглютинінами анті-А і анті-В і походження її від ОСОБА_1 не виключається. Від ОСОБА_2 ця кров статись не могла.

На тих же брюках (об'єкти №№ 6, 8, 10, 11) виявлена кров людини, в якій виявлені антигени А і Н. У випадку походження крові у зазначених об'єктах від однієї людини, кров належить до групи А з ізогемагглютиніном анті - В і супутнім антигеном Н. В даному випадку як від ОСОБА_1, так і від ОСОБА_2 вона статись не могла. Однак, не можна виключити можливості змішання у вказаних об'єктах крові групи А з ізогемагглютиніном анті - В з кров'ю групи О ізогемагглютинінами анті-А і анті-В, походження якої від ОСОБА_1 не виключається. Від ОСОБА_2 ця кров статись не могла.

З висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 1612-И/13 від 07 червня 2013 року вбачається, що на чоловічій сорочці (об'єкти №№ 1-12, 14-16), вилученій 11 травня 2013 року в ході огляду місця події, яка належить ОСОБА_2, виявлена кров людини групи О з ізогемагглютинінами анті-А і анті-В походження якої від ОСОБА_1 не виключається. Від ОСОБА_2 ці сліди крові утворитися не могли.

На цій же сорочці (об'єкт № 13 ), виявлена кров людини, в якій виявлені антигени А і Н і ізогемагглютиніни анті-А і анті-В. Таким чином, не можна виключити можливості змішання, у вказаних об'єктах, крові людини групи А з ізогемагглютиніном анті-В з кров'ю групи О з ізогемагглютинінами анті-А і анті-В, походження якої від ОСОБА_1 не виключається. Від ОСОБА_2 ця кров статись не могла.

Відповідно до висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 1611-И/13 від 14 червня 2013 року на подушці (об'єкти №№ 1-10), вилученій при огляді місця події, виявлена кров людини, в якій виявлений антиген Н. Таким чином, можна вважати, що кров у вказаних об'єктах відноситься до групи О з ізогемагглютинінами анті-А і анті-В і походження якої від ОСОБА_1 не виключається. Від ОСОБА_2 ця кров статись не могла.

Як вбачається з протоколу від 15 травня 2013 року, вказані вище обставини скоєння злочину ОСОБА_2 підтвердив в ході слідчого експерименту, під час якого детально розповів про обставини заподіяння ОСОБА_1 тілесних ушкоджень і продемонстрував механізм нанесення ударів і їх локалізацію.

Висновком судово-медичної експертизи № 100-ПР/13 від 19 червня 2013 року встановлено, що у ОСОБА_1 мали місце: дві проникаючі колото-різані рани правої половини грудної клітини, внутрішня грудна кровотеча (200 мл. рідкої крові), три різані рани на лівій боковій поверхні шиї, різана рана в лівій лобно-скроневій області голови, які виникли від ріжучої та колюче-ріжучої дії гострого предмету, та могли утворитися у строк, вказаний в обставинах справи.

Дві проникаючі колото-різані рани правої половини грудної клітини виникли від дії гострого предмету, яким міг бути клинок з однобічно гострим лезом, ширина зануреної частини якого була не більше як 2,2 см., у ранах на голові та шиї характерні особливості травмуючого предмету не відобразилися, тому що ці рани є різаними.

Різані рани на голові та шиї, як по одинак так і в комплексі, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Колото - різані рани грудної клітини, як по одинак так і в комплексі, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя.

Потерпілій було нанесено шість ударів.

Під час нанесення тілесних ушкоджень потерпіла знаходилася у вертикальному положенні тіла, та була повернута до нападника передньою правою поверхньою тіла (рани на грудній клітині), та передньою чи передньою лівою поверхнею тіла (рани на голові та шиї).

Під час нанесення тілесних ушкоджень нападник міг знаходитися у вертикальному положенні тіла обличчям до потерпілої.

Ушкодження на голові та шиї потерпілій були нанесені з достатньою силою, а ушкодження на грудній клітці нанесені зі значною силою.

Ушкодження на грудній клітині потерпілої є небезпечними для життя.

Ушкодження, які виявлені у ОСОБА_1, могли утворитися при тому способі, на які вона посилається в обставинах справи. Рани на голові та шиї виникли від дії гострих країв уламків скла, рани на грудній клітині виникли від дії колюче-ріжучого предмету - кухонного ножа.

Рани на грудній клітині, які виявлені у ОСОБА_1, могли утворитися при тому способі, на який посилається ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту 15 травня 2013 року.

Рани на грудній клітині, які виявлені у ОСОБА_1, могли утворитися від дії наданого на дослідження кухонного ножа.

З акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи вбачається, що ОСОБА_2 в даний час ознак психозу і слабоумства не виявляє, виявлений синдром залежності від алкоголю. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

В період часу, до якого відноситься правопорушення, ОСОБА_2 знаходився поза будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а був у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними.

ОСОБА_2 в даний час за своїм психічним станом застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Крім того із мотивувальної частини зазначеного акту вбачається, що запам'ятання деяких подій правопорушення, на яке посилається ОСОБА_2 є фактором суб'єктивним, не носить хворобливого психотичного характеру, не суперечить вищевказаному, так як забування може бути і одним із симптомів гострої неускладненої алкогольної інтоксикації.

Відповідно до висновку судово-медичного експерта № 91 - ПР/13 від 11 травня 2013 року у ОСОБА_2 має місце легке тілесне ушкодження - садно на третьому пальці правої кисті, яке утворилося внаслідок ударної дії предмета з обмеженою діючою поверхньою, характерні особливості якого в ушкоджені не відобразилися.

Як показав ОСОБА_2 вказане тілесне ушкодження він отримав в результаті розбиття скляного стакану.

Дослідивши і оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 в повному обсязі пред'явленого обвинувачення і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Заступником Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах Первомайської ЦРЛ до ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої в сумі 864 гривні 14 коп.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 добровільно відшкодував зазначені витрати, прокурор просив цивільний позов залишити без розгляду.

Однак в задоволенні вказаного позову суд вважає за необхідне відмовити по суті, оскільки на час постановлення вироку відсутній предмет спору.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_2 суд визнає щире каяття обвинуваченого, його активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків, думку потерпілої, яка не наполягала на суворому покаранні.

Крім того, суд не залишає без уваги і те, що ОСОБА_2 має неповнолітню дитину - 1998 року народження, страждає на ряд захворювань.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є те, що обвинувачений вчинив злочин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд враховує, що вчинений тяжкий злочин, обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, те, що обвинувачений за місцем мешкання характеризується задовільно, раніше не судимий, тому, суд приходить до висновку, що справедливим покаранням, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2, попередження нових злочинів, є позбавлення волі.

Разом з тим зазначені обставини, які пом'якшують покарання і суттєво знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудного, суд розцінює як виключні і на підставі ч. 1 ст. 69 КК України вважає можливим призначити ОСОБА_2 покарання нижче нижчої межі, встановленого санкцією ч. 1 ст. 121 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили слід залишити - тримання під вартою.

Речові докази - скляні осколки від стакану, чоловіча сорочка, подушка, кухонний ніж, антенний дріт, чоловічі брюки, жіноча майка, відповідно до п. 4 ч. 9. ст. 100 КПК України, підлягають знищенню.

Керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і з застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дня його затримання - 11 травня 2013 року, зарахувавши в строк відбування покарання час знаходження під вартою до постановлення вироку.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою.

В задоволенні цивільного позову заступника Первомайського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах Первомайської ЦРЛ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування - відмовити.

Речові докази - скляні осколки від стакану, чоловічу сорочку, подушку, кухонний ніж, антенний дріт, чоловічі брюки, жіночу майку, відповідно до п. 4 ч. 9. ст. 100 КПК України, знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційну скаргу на вирок можуть подати: обвинувачений, його захисник в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, прокурор, потерпіла у частині, що стосується її інтересів, але в межах вимог, заявлених нею в суді першої інстанції .

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Харківської області через Первомайський міськрайонний суд Харківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: Г. М. Васянович

Судді І.П.Страхова

А.В.Росоха

Попередній документ
32747185
Наступний документ
32747187
Інформація про рішення:
№ рішення: 32747186
№ справи: 632/2023/13-к
Дата рішення: 01.08.2013
Дата публікації: 05.08.2013
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Златопільський міськрайонний суд Харківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство