Головуючий суду 1 інстанції - Труфанова М.О.
Доповідач - Назарова М.В.
Справа № 2/434/196/13
Провадження № 22ц/782/2882/13
30 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого судді Назарової М.В.
суддів Галан Н.М., Лісіциної А.І.
при секретарі Сидоровій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області
апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 03 червня 2013 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» /третя особа - ОСОБА_10/ про визнання незаконним розрахунку вартості не облікованої електроенергії, -
У січні 2012 року позивач звернувся із вказаним позовом, в якому просив визнати незаконним розрахунок вартості необлікованої спожитої електроенергії за актом про порушення ним ПКЕЕН № 811035 від 05.01.2012 року на суму 11614,41 грн. Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції в позові ОСОБА_2 відмовлено за необгрунтованістю.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким визнати розрахунок вартості необлікованої спожитої електроенергії за актом про порушення ним ПКЕЕН № 811035 від 05.01.2012 року на суму 11614,41 грн., оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази надаються сторонами та іншими особами, які приймають участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі та по яким у сторін та інших осіб, які приймають участь у справі, виник спір.
В порушення вказаних вимог закону позивач не надав суду доказів, які б підтвердили його позовні вимоги.
Як вірно встановлено у судовому засіданні в суді першої інстанції, будинок за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_2 - 1/2 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 1-ю Луганською держнотконторою 09.11.2009 р. № 3-684 та від 09.11.2009 р. № 3-685 та ОСОБА_5 1/3 частина та ОСОБА_6 1/6 частина згідно договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого 1-ю Луганською держнотконторою 01.01.1960 р. № 8225 /а.с. 33/, та на його ім'я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 /а.с. 85-87/. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 померли /а.с. 38-39/.
Договір на користування електричною енергією між сторонами не укладений.
05.01.2012 р. представниками відповідача була проведена перевірка дотримання споживачем Правил користування електричною енергією за місцем проживання позивача за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої було складено акт № 811035 від 05.01.2012 р. про порушення Правил користування електричною енергією для населення /а.с. 6/, яким встановлено порушення - використання штучного нуля, яке призвело до споживання не облікованої електричної енергії, при зміненій cxeмi включення приладу обліку на електротен в душі; як вказано в акті пломбування, клемна кришка та кожух електролічильника не пошкоджені, індикатори дії впливу постійного магнітного або електричного полів - встановлювалися ферити 000 14549 та 000 14560; Акт позивачем не був підписаний, від пояснень останній відмовився /а.с. 6/.
Згідно протоколу № 17 від 16.01.2012 р. засідання комісії по розгляду акту визнано, що акт складено правомірно та визначена вартість не облікованої електричної енергії у cyмі 11614,47 грн., яку було розраховано згідно Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженої Постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.2006 p. зi змінами та доповненнями; позивач від підпису та отримання квитанції відмовився /а.с. 7-9/.
Відповідно до схеми підключення електроустановки, яка є додатком № 1 до акту про порушення від 05.01.2012 р. № 811035 /а.с. 16/, встановлено використання штучного нуля на тен, ОСОБА_2 від підпису відмовився, що також підтверджується пояснювальною запискою контролерів ТОВ «ЛЕО» Антоненко А.Н., Карпової I.B. та Токаревої С.Н. /а.с. 17/.
Факт порушення представником позивача не заперечувався та не оспорювався, як в суді першої, так і апеляційної інстанції.
Як свідчать матеріали справи, спірні правовідносини виникли між сторонами саме з приводу розрахунку відповідача спричинених збитків, які він до теперішнього часу не відшкодував.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції з посиланням на вимоги ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України дійшов висновку про неоьбгрунтованість позовних вимог з точки зору невідповідності обраного позивачем способу захисту свого порушеного права.
Такий висновок суду ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи.
Так, відповідно до п. 53 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26 липня 1999 року N 1357, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представника енергопостачальника. Розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами /цінами/ для населення, що діяли у період, за який нараховується розмip збитків, але не більше терміну позовної давності на підставі методики, затвердженої НКРЕ.
Судова колегія погоджує висновок суду першої інстанції про те, що вищезазначений Акт про порушення було складено з дотриманням відповідної форми, компетентними і уповноваженими на такі дії працівниками відповідача, в межах наданих ним повноважень. Даний акт, є документом, складеним певною установою в своїх інтересах, який може розцінюватись як доказ у разі виникнення судового спору; разом з тим даний документ не є обов'язковим для виконання позивачем чи іншими особами, не породжує сам по собі обов'язків позивача і не припиняє наявних у нього прав, тобто не має для позивача юридичних наслідків, а тому не може розглядатись як таке порушення прав позивача, за захистом якого він має право звернутись до суду. Так само розрахунок збитків, проведений відповідачем на підставі даного акту, не являється правочином чи іншою дією з юридичними наслідками, не покладає на позивача юридичного обов'язку, не припиняє і не порушує його прав і законних інтересів. Тому така вимога позивача не є позовною, а по суті є заявою позивача про його незгоду з висунутою проти нього претензією.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.
Звертаючись до суду з позовом за захистом, позивач посилався на неправильний, на його думку, розрахунок відповідачем вартості не облікованої енергії.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов'язків.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 3 ст. 16 ЦК України).
Виходячи з положень ст.11, 15 ЦК України, ст. 3 ЦПК України, якими визначено порядок і способи захисту порушених чи оспорюваних прав, заявлені позивачем вимоги не є позовними, а фактично є оспорюванням доказу і претензії.
Крім того, суд враховує, що факт порушення позивачем визнається та не оспорюється, та той факт що відповідач не звертався до суду з будь-яким позовом відносно позивача ОСОБА_2 про стягнення спричинених збитків, зустрічної позовної заяви в рамках розгляду вказаної цивільної справи не заявляв, лист Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Луганської області № 16/162/1-0528 від 13.03.2012 р. на адресу позивача щодо правильності розрахунку завданих позивачем збитків носить рекомендований характер та може бути використаний позивачем у разі подання проти нього відповідного позову.
Судова колегія не може погодитися із доводами апелянта, оскільки як він сам зазначає в апеляційній скарзі, в листі Державної інспекції енергонадзору /а.с. 51-52/, йдеться про те, що у разі відмови відповідача провести перерахунок вартості необлікованої електроенергії, йому слід звернутися до суду.
Доводи апеляції про те, що згідно п. 7 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електроенергії, затвердженим Постановою КМУ № 122 від 08.02.2006 року, рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та порядку відшкодування збитків, завданих йому внаслідок викрадення електричної енергії, може бути оскаржено в установленому законом порядку не заслуговує на увагу, адже вказана норма містить посилання на певний, встановлений законом порядок, а крім того, таке рішення як вимога до позивача не пред'явлене.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 03 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: