Головуючий суду 1 інстанції - Пташкіна А.О.
Доповідач - Назарова М.В.
Справа № 2-1053/13
Провадження № 22ц/782/2897/13
30 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого судді Назарової М.В.
суддів Галан Н.М., Лісіциної А.І.
при секретарі Сидоровій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду Луганської області
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 05 червня 2013 року
у справі за позовом ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства до ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за надання послуг з газопостачання, -
У серпні 2012 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу за надання послуг з газопостачання за період з 01.01.1996 року по 01.08.2012 року у розмірі 14784,23 грн. та судові витрати. В обґрунтування позову посилався на те, що за адресою : АДРЕСА_1, з метою задоволення комунально-побутових потреб відповідачем споживався природний газ, нарахування плати за надані послуги з газопостачання здійснювалося відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ. Оскільки оплата здійснювалася не в повному обсязі, то за вищезазначений період утворилася заборгованість.
Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ПАТ по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства задоволено повністю.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права. Доводами апеляційної скарги є те, що позивач не уточнив, на підставі чого з 01.01.1996 року до періоду укладення договору між сторонами - 03.11.2009 року - було нараховано заборгованість, позивачем пропущено строк позовної давності, сам розрахунок заборгованості нічим не обґрунтований, до того ж, відповідачем не враховано диференціацію цін на газ з урахуванням кількості спожитого газу.
Вислухавши доповідь судді, розглянувши справу у межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази надаються сторонами та іншими особами, які приймають участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для прийняття рішення по справі та по яким у сторін та інших осіб, які приймають участь у справі, виник спір.
Як вірно встановлено у судовому засіданні в суді першої інстанції, ОСОБА_2 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачем природного газу, послуги з постачання якого надаються відповідачем відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ.
03.11.2009 року відповідачка звернулася до позивача із заявами про укладення договору реструктуризації /а.с. 66, 67/.
Договором № 9299 від 03.11.2009 року про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання ЛМУ по експлуатації газового господарства було надано відповідачці розстрочку у погашенні заборгованості за надані послуги з газопостачання, заборгованість за останньою станом на час укладення договору становила 15961 грн., строк дії договору встановлений до 03.05.2011 року /а.с. 65/.
З 03.11.2009 року між сторонами був укладений договір НОМЕР_1 про надання населенню послуг з газопостачання; /а.с. 20-21/.
Відповідно до витягу з особового рахунку НОМЕР_1 оплата за спожитий газ природний газ відповідачкою здійснювалася не в повному обсязі, у зв'язку із чим за період з 01.05.1996 року по 01.08.2012 року за останньою утворилась заборгованість в сумі 14784,23 грн. /а.с. 14-18/.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Стаття 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України по зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається з закінченням строку виконання.
Апелянт вважає, що суд прийшов до невірного висновку по суті позовних вимог, адже позивачем не доведено наявність у неї заборгованості за послуги газопостачання, нею сплачені вказані послуги навіть в більшій кількості, ніж належить.
Судова колегія не може погодитися із доводами апелянта про відсутність підстав для нарахування заборгованості за період з 01.01.1996 року, оскільки судом вірно встановлено, що послуги з газопостачання надавалися відповідачу відповідно до встановленим законодавством норм споживання та цін на газ, а з 03.11.2009 року - на підставі договору /а.с. 20-21/. Не заслуговує на увагу і твердження апелянта про невірний розрахунок позивачем заборгованості як таке, що спростовується наданою позивачем копією особового рахунку ОСОБА_2 /а.с. 14-18/, який містить і відомості про надходження зазначених відповідачем сум після укладення договору реструктуризації.
Апелянт не надав докази того, що він не отримував послуги з газопостачання з 01.01.1996 року. Крім того, сам факт укладення ним 03.11.2009 року договору реструктуризації свідчить про визнання цього боргу в повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Тому недоречними є і посилання відповідача на застосування до спірних правовідносин наслідків спливу позовної давності.
Помилковими і такими, що не відповідають чинним на момент виникнення спірних правовідносин нормативно-правовим актам, є розрахунки заборгованості, зроблені апелянтом, за листопад та грудень 2009 року, оскільки розрахунок заборгованості, зроблений позивачем, за нормами споживання за вказаний період відповідає вимогам Постанови НКРЕ від 25.10.2008 N 1239 (z1088-08) "Про затвердження Роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення, Міжнародного дитячого центру "Артек" і Українського дитячого центру "Молода гвардія", зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 10.11.2008 за N 1088/15779, та від 19.03.2009 N 315 (z0322-09) "Про внесення змін до постанови НКРЕ від 25.10.2008 N 1239", зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 08.04.2009 за N 322/16338, щодо диференціації цін на газ саме для третьої цінової категорії.
Враховуючи те, що зобов'язання за договором реструктуризації відповідачем ОСОБА_2 в повному обсязі не виконане, заборгованість за надання послуг з газопостачання в повному обсязі не сплачена, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для відмови у задоволенні позову.
Апелянт не надав суду доказів, які б спростували обґрунтованість позовних вимог позивача, що суперечить вимогам ст. 60 ЦПК України.
Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, наданим доказам дав вірну оцінку, а тому підстав для скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги немає.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Суд в повному обсязі дослідив надані докази, вірно встановивши обставини справи, рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 213, 214, 215 ЦПК України.
Зважаючи на наведене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 05 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: