Головуючий суду 1 інстанції - Орлов І.В.
Доповідач - Галан Н.М.
Справа № 2/1203/2702/11
Провадження № 22ц/782/1345/13
1 серпня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
Головуючого Галан Н.М.
суддів: Лісіциної А.І., Назарової М.В.,
при секретарі: Сидоровій А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Артемівського районного суду м.Луганська від 18 жовтня 2012 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
Рішенням суду, яке оскаржується, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 64390грн.20коп., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 819грн.55коп., та 120грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у сумі 2000грн., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 25грн.35коп.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення з'явившихся осіб, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія приходить до наступного.
Відповідно ст..213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги
цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як вірно встановлено у судовому засіданні та не оспорюється сторонами, 05.02.2011р. мало місце ДТП, в результаті якого було пошкоджено автомобіль марки « HYUNDAI-TUCSON» держномер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та власником якого також є ОСОБА_3
Винним у скоєнні ДТП є ОСОБА_4, який керував автомобілем марки « CHEVROLET AVEO» держномер НОМЕР_2 та порушив правила дорожнього руху, що й призвело до зіткнення з автомобілем позивачки.
Постановою Ленінського районного суду м.Луганська ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст..124 КУпАП України та на нього було накладено штраф у сумі 340грн.
Власником автомобіля «CHEVROLET AVEO» держномер НОМЕР_2 є ОСОБА_6
Вказані обставини не підлягають доказуванню у відповідності до ст..61 ЦПК України.
Згідно ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.
Суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, але дав невірну оцінку наданим доказам, невірно застосував норми матеріального права.
Звертаючись до суду з позовною заявою, ОСОБА_3 просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 матеріальну шкоду, оскільки та є власницею джерела підвищеної небезпеки та з ОСОБА_4 моральну шкоду, оскільки саме з його вини сталася ДТП.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Суд першої інстанції вірно застосував до правовідносин, які склалися між сторонами ст.ст. 1166, 1167,1187,1188 ЦК України, однак, даним нормам матеріального права дав невірне тлумачення, вважаючи, що саме власниця автомобіля ОСОБА_6 повинна нести матеріальну відповідальність за заподіяну матеріальну шкоду позивачці.
Але при цьому суд першої інстанції не врахував того факту, що у відповідності до ст.1187 ч.2 ЦК України шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовує особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд України, висловивши її у поставі № 6 від 27 березня 1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
Автомобілем марки «CHEVROLET AVEO» держномер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_2, на час скоєння ДТП керував ОСОБА_4 на відповідній правовій підставі.
Таким чином, саме на ОСОБА_4 покладається обов'язок по відшкодуванню заподіяної матеріальної шкоди.
Ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Позивач не надала суду доказів, які б підтвердили, що внаслідок ДТП саме ОСОБА_2 зобов'язана відшкодувати заподіяну ОСОБА_3 матеріальну шкоду.
Відповідно ст..40 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або інша особа, яка досягла 18 років, має цивільну процесуальну дієздатність і належно посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді.
Апелянт не надала суду документи, які б підтверджували б її повноваження на представництво інтересів ОСОБА_4, а тому вона позбавлена права оскаржувати рішення суду, яке не стосується її особисто.
Таким чином, судова колегія вважає, що підстави для перегляду законності та обґрунтованості рішення в частині стягнення моральної шкоди відсутні, оскільки ОСОБА_4 рішення суду не оскаржив.
Відповідно ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Керуючись ст.209, 303, 304,307, 309 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Артемівського районного суду м.Луганська від 18 жовтня 2012 року змінити, скасувати в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди у розмірі 64390грн.20коп., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 819грн.55коп., та 120грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набуває чинності негайно, але може бути оскаржено у продовж 20 днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий :
Судді :