Справа № 11-848 2006 року Категорія: ст. 187 чЗ КК України
Головуючий у першій інстанції Яворська Н.І.
Доповідач апеляційного суду Фаріонова О.М.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючої Погорєлової Г.М.
суддів Гребенюк В.І., Фаріонової О.М.
за участю прокурора Багірової В.А.
представника потерпілої ОСОБА_1
"23" листопада 2006 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 6 жовтня 2006 року, яким
ОСОБА_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий згідно ст. 89 КК України,
- засуджений за ст. 187 ч. З КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 330 грн. та моральної шкоди 2000 грн.
Згідно вироку, 10 серпня 2006 року близько 3 години в с. Івано -Кепине Снігурівського району Миколаївської області ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, вибивши вхідні двері домоволодіння, проник у житло потерпшої ОСОБА_3 та вчинив напад на останню, поваливши її на підлогу, схватив потерпілу руками за шию і став душити, та заволодів грошима в сумі 330 грн., якими розпорядився на власний розсуд.
В апеляції засуджений ОСОБА_2, оспорюючи кваліфікацію дій за ст. 187 ч.З КК України, просить вирок змінити та пом'якшити призначене покарання. На думку апелянта, суд безпідставно розглянув справу у відсутність потерпілої. Вважає, що по справі недоведена та обставина, що він душив потерпілу. Також просить врахувати як пом'якшуючу покарання обставину наявність у нього дружини, яка вагітна.
Заслухавши доповідача, пояснення представника потерпілої про безпідставність апеляції, думку прокурора про залишення апеляції без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого злочину при обставинах, установлених судом, є обґрунтованими, відповідають дослідженим в судовому засіданні доказам, які викладені у вироку.
Твердження апелянта про недоведеність тієї обставини, що він душив потерпілу ОСОБА_3 та неправильність кваліфікації його дій за ст. 187 ч.З КК України, позбавлені підстав і спростовуються дослідженими судом доказами.
Так, представник потерпшої ОСОБА_1 суду пояснила, що в нічний час 10 серпня 2006 року на її матір - потерпілу ОСОБА_3, за місцем проживання був вчинений напад, при якому невідомий чоловік ввірвався у домоволодіння, повалив потерпілу на підлогу, став душити руками і вимагав гроші, після чого ОСОБА_3 віддала кошти в сумі 330 грн. У потерпшої мали місце тілесні ушкодження в області шиї та чола у вигляді синців, які утворилися від здавлення.
Наведені показання представника потерпшої узгоджуються з показаннями в судовому засіданні свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , які пояснили, що 10 серпня 2006 року ОСОБА_3 їм повідомила про вчинений щодо неї напад, при якому невідомий чоловік її душив та викрав гроші.
Засуджений ОСОБА_2 в ході досудового та судового слідства не заперечував, що саме він 10 серпня 2006 року в нічний час плечем вибив вхідні двері в домоволодіння, проник в нього та вчинив напад на потерпілу ОСОБА_3, повалив останню на підлогу, та, схвативши за шию, вимагав гроші.
Ці показання ОСОБА_2 підтвердив при відтворенні обстановки та обставин події (а.с. 57-59), пояснивши, що схватив потерпшу ОСОБА_3 позаду за шию, повалив на підлогу і утримував руки на її шиї, вимагаючи грошей, і в такому стані утримував до тих пір, поки потерпша не погодилась віддати гроші.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що при відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_2 показав, яким чином він утримував потерпшу ОСОБА_3 за шию, застосувавши при цьому фізичне насильство.
З огляду на наведене, суд першої інстанції, дослідивши докази в їх сукупності, дійшов обгрунтованого висновку, визнавши ОСОБА_2 винним у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпшої, з проникненням у житло, і правильно кваліфікував його дії за ст. 187 ч.З КК України.
З матеріалів справи вбачається, що потерпша ОСОБА_3, 1928 року народження, тобто є особою похилого віку, і за поясненнями представника потерпшої не з'явилась в судове засідання за станом здоров'я, а тому суд розглянув справу у відсутність потерпшої. Таким чином, немає підстав вважати, що потерпша не з'явилась до суду без поважних причин, як зазначає про те апелянт.
Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено судом в мінімальних межах санкції ст. 187 ч. З КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, який є особливо тяжким, даних про особу винного, який характеризується задовільно, обтяжуючих покарання обставин: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та щодо особи похилого віку, а також щирого каяття, що є пом'якшуючою покарання обставиною.
В справі відсутні дані про наявність у засудженого на утриманні дружини, а тому посилання апелянта на те, що ця пом'якшуюча покарання обставина не врахована судом, позбавлені підстав.
Таким чином, ОСОБА_2 покарання призначено відповідно до вимог ст. ст. 65-67 КК України, а тому колегія суддів не вбачає підстав для його пом'якшення.
Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Снігурівського районного суду Миколаївської області від 6 жовтня 2006 року у відношенні ОСОБА_2 залишити без зміни.