Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Жука В.Г.,
суддів
Кравченка К.Т. і Селівона А.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 листопада 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1 на вирок Євпаторійського міського суду АР Крим від 30 травня 2005 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
раніше неодноразово судимого, останній раз,
20.12.2002 року за ст.15 і ч.3 ст.186 КК України
на 4 роки позбавлення волі, звільненого 30.10.2004 року
постановою Перевальського районного суду
Луганської області від 22.10.2004 року на
підставі ст.82 КК України у зв'язку із заміною
невідбутої частини покарання на
виправні роботи строком на 1 рік 8 місяців 26 днів,
засуджено за ч. 1 ст. 119 КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за поперднім вироком і ОСОБА_2 остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 162 КК України виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.
Судом вирішено питання щодо відшкодування засудженим ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди потерпілим.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 21 серпня 2005 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він, перебуваючи в нетверезому стані, 1.01.2005 року, знаходячись в будинку АДРЕСА_1, в ході сварки з ОСОБА_3 наніс йому удар рукою в обличчя, від якого останній при падінні ударився головою об коробку дверей, а потім об підлогу. В результаті отриманої черепно-мозкової травми ОСОБА_3 помер.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на досудове слідство у зв'язку з неправильною, на її думку, кваліфікацією дій засудженого. Посилається на однобічність та неповноту у дослідженні обставин справи. На її думку, висновки суду щодо винності ОСОБА_2 у вчиненому злочині не відповідають фактичним обставинам справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як видно з матеріалів справи, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненому злочині грунтуються на зібраних та ретельно перевірених у судовому засіданні доказах. Доводи ж у касаційній скарзі про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи безпідставні.
Доводи потерпілої про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_2 також безпідставні.
З показань засудженого ОСОБА_2 вбачається, що він в ході сварки з потерпілим наніс йому удар рукою в обличчя. ОСОБА_3 від удару відлетів і ударився головою об двері, а потім упав та ударився головою об підлогу.
Згідно з висновками судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_1 стала закрита черепно-мозкова травма. Зазначене тілесне ушкодження утворилося в результаті падіння потерпілого на площину з попереднім прискоренням та удару об виступаючий тупий предмет з обмеженою травмуючою поверхнею.
Свідок ОСОБА_4, лікар швидкої допомоги, який виїжджав на виклик, показав, що при огляді трупу потерпілого був виявлений синець на лівому оці. Яких-небудь інших тілесних ушкоджень виявлено не було.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчими органами й судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи, тому посилання у скарзі на однобічність і неповноту досудового й судового слідства у справі необгрунтовані.
Дії засудженого ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 119 КК України кваліфіковано правильно.
Призначене покарання відповідає вимогам кримінального закону і є справедливим.
Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
у задоволенні касаційної скарги потерпілої ОСОБА_1 відмовити.
Судді:
В.Г. Жук К.Т. Кравченко О.Ф. Селівон