83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.12.06 р. Справа № 43/255пд
Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. ЗубченкоПри секретарі судового засідання Максимовій В.В.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 2 Кіровського району м. Донецька» м. Донецьк
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Донецьк
про розірвання договору оренди нежилого приміщення та стягнення заборгованості в сумі 6698,20 грн.
В судовому засіданні брали участь:
Представники сторін:
від позивача: Коваленко Н.О. за дов. від 14.09.2006р.
від відповідача: ОСОБА_1 - суб'єкт підприємницької діяльності
Згідно із ст.69 ГПК України за заявою обох сторін від 14.09.2006р., ухвалою голови господарського суду від 28.11.2006р. справу розглянуто в більш тривалий термін.
Згідно із ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувались перерва з 15.11.2006р. по 23.11.2006р. та з 04.12.2006р. по 11.12.2006р.
Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 2 Кіровського району м. Донецька» м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Донецьк, про стягнення боргу по орендній платі та експлуатаційним витратам в сумі 7 510,93 грн., розірвання договору оренди НОМЕР_1та виселення з займаного приміщення.
В порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач неодноразово змінював підстави позову. Поясненням від 24.11.2006р. остаточно просить: стягнути заборгованість з орендної плати та експлуатаційних витрат в розмірі 6998,20 грн. та розірвати договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір оренди, додаткові угоди до нього, розрахунки орендної плати, розшифровки розрахунку.
Відповідач у запереченнях на позовну заяву від 14.11.2006р., від 23.11.2006р., від 04.12.2006р. позов не визнав. В обґрунтування своїх заперечень посилається на належне виконання умов договору оренди, неправильне нарахування позивачем орендних платежів та експлуатаційних витрат.
Перед початком розгляду справи по суті представників позивача, відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.
Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -
01.01.2002р. між відкритим акціонерним товариством «Донецький текстиль» та СПД ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1
Згідно з розпорядженням Донецького міського голови НОМЕР_2, розпорядженням Представництва Фонду держмайна України в м. Донецьку НОМЕР_3 від відкритого акціонерного товариства «Донецький текстиль» в комунальну власність м. Донецька на баланс управління житлового господарства м. Донецька передані гуртожитки, зокрема, нежиле приміщення по АДРЕСА_1, в тому числі орендовані відповідачем площі.
Таким чином, враховуючи, що орендоване майно є майном комунальної власності, орендні правовідносини між сторонами встановлені приписами закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до умов договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1 позивач передає, а відповідач приймає в орендне користування нежитлове приміщення площею 104,6 кв.м. по АДРЕСА_1, м. Донецька для розміщення спортивно -оздоровчого центру.
Як встановлено п. 3.1 договору, сторони визначили розмір орендної плати за договором за перший місяць оренди на момент підписання договору. В договорі оренди зафіксовано розмір плати за перший місяць оренди. Наступні місяці оплата оренди здійснюється з урахуванням індексу інфляції нарощувальним розміром після одержання даних Мінстату.
За п. 3.2 договору понад орендної плати орендар приймає участь в спільних для орендодавця витратах по управлінню, експлуатації та поточному ремонті житлового фонду. Перерахунок суми експлуатаційних витрат здійснюється по витіканню року згідно фактичних витрат орендодавця.
01.02.2004р. між сторонами підписано додаткову угоду до договору оренди № 22 від 01.01.2002р., згідно якої, а також додатків №№ 2, 3 до договору оренди НОМЕР_1 визначено розмір орендної плати за перший (базовий) місяць - січень 2004р. у розмірі 858,75 грн., в тому числі 429,38 грн. - орендодавцю, 429,38 грн. - в місцевий бюджет м. Донецька, та експлуатаційні витрати з урахуванням рентабельності та єдиного податку станом на 01.02.2004р. в розмірі 60,67 грн.
За твердженням позивача, відповідач належним чином свої обов'язки по сплаті орендної плати, експлуатаційним витратам не виконує, у зв'язку з чим за ним утворився борг в загальній сумі 6998,20 грн.
У відповідності зі ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є зокрема договори та інші правочини.
Статті 18,19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлюють, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі. За користування об'єктом оренди орендар вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Як встановлено судом, позивачем здійснено розрахунок орендної плати згідно з Методикою розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Донецька, затвердженої рішенням виконкому Донецької міської ради НОМЕР_4. Рішенням виконкому Донецької міської ради НОМЕР_5. зазначена методика втратила силу з 01.01.2006р.
Позивачем визначено період, за який нарахована заборгованість, з починаючи з лютого 2002р. Однак, рішенням суду від 29.09.2005р. у справі № 10/132-ПД в задоволенні позовних вимог прокурора Кіровського району в інтересах держави в особі Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна контора № 2 Кіровського району м. Донецька» до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за період з січня 2004р. по березень 2005р. у сумі 7 225,56 грн. - відмовлено за недоведеністю.
Згідно приписів ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, не доказуються знов при розгляді інших справ, в яких приймають участь ті ж сторони.
Таким чином, позивачем неправомірно нараховано заборгованість за період з лютого 2004р. по березень 2005р. взагалі.
Щомісячні експлуатаційні витрати встановлені додатком №2 до договору оренди НОМЕР_1 в розмірі 60,67 грн., ця сума сплачувалася орендарем своєчасно. Позивач на вимогу відповідача, а також суду, не представив інформації про фактично здійснені експлуатаційні витрати, а також обґрунтованого їх перерахунку.
Необґрунтовано включено позивачем в розрахунок також суми податку на додану вартість, оскільки чинне законодавство не передбачає відшкодування комунальним підприємствам витрат на сплату податків за рахунок підвищення вартості оренди.
Згідно з наданими до матеріалів справи квитанціями №НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_9, НОМЕР_10., НОМЕР_11., НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, відповідач належним чином сплачував орендну плату та експлуатаційні витрати з урахуванням умов договору, тому суд вважає, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем з орендної плати та експлуатаційним витратам по договору оренди НОМЕР_1 в розмірі 6998,20 грн. станом на 23.11.2006р.
Що стосується первісних позовних вимог про стягнення заборгованості на користь місцевого бюджету, суд виходить з наступного:
Як вбачається з умов договору НОМЕР_1, сторони передбачили, що сума орендної плати за нежитлове приміщення направляється орендарем самостійно в розмірі: 50% - в міський бюджет, 50% з урахуванням витрат по сплаті єдиного податку на рахунок орендодавця.
Одночасно повноваження орендаря щодо орендних платежів визначені у п. 3.4 договору, відповідно до якого випливає, що орендатор самостійно розподіляє наступну суму платежів та контролює їх перерахування до бюджету.
Тому господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості до місцевого бюджету заявлені неналежним позивачем.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає недоведеною суму позову взагалі, в тому числі щодо стягнення орендної плати, експлуатаційних витрат, тобто не встановлено невиконання відповідачем договірних зобов'язань. Тому безпідставними є і його вимоги про розірвання договору оренди в зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань відповідачем.
Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи недоведеність позову позивачем, позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 2 Кіровського району м. Донецька» м. Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення заборгованості з орендної плати та експлуатаційних витрат в розмірі 6998,20грн., розірвання договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1, укладеного СПД ОСОБА_1 з ВАТ «Донецький текстиль» та виселення відповідача з займаного приміщення слід залишити без задоволення за недоведеністю.
Судові витрати підлягають віднесенню на позивача.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позову Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 2 Кіровського району м. Донецька» м. Донецьк до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення заборгованості з орендної плати та експлуатаційних витрат станом на 23.11.2006р. в розмірі 6998,20грн., розірвання договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_1, укладеного СПД ОСОБА_1 з ВАТ «Донецький текстиль» та виселення відповідача з займаного приміщення - відмовити.
У судовому засіданні 11.12.2006р.оголошено повний текст рішення.
Суддя Зубченко І.В.