Справа № 203/3380/13-ц
Провадження № 2/0203/1487/2013
іменем України
31 липня 2013 р. Кіровський районний суд
м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого - судді Підберезного Г.А.
при секретарі - Макаренко Н.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Придніпровська залізниця», третя особа- Державне територіальне управління з питань праці у Дніпропетровській області, про скасування догани -
В проваджені Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ДП «Придніпровська залізниця», третя особа - Державне територіальне управління з питань праці у Дніпропетровській області, про скасування догани.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач в ході судового засідання посилався на те, що останній працює юрисконсультом у відокремленому структурному підрозділі «Дніпропетровське локомотивне депо» Державного підприємства «Придніпровська залізниця».
Вважає наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 29.04.2013 року №66/ст. незаконним та таким що підлягає скасуванню, оскільки винесений безпідставно, з порушенням норм законодавства України та нормативних актів.
На підставі викладеного, просив суд:
· визнати незаконним та скасувати наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» від 29.04.2013 року №66/ст ;
· стягнути з ДП «Придніпровська залізниця» на свою користь 25 897,50 грн моральної шкоди.
Представник відповідача - ДП «Придніпровська залізниця» - в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував посилаючись на його необґрунтованість.
Третя особа - Державне територіальне управління з питань праці у Дніпропетровській області - в судове засідання свого представника не направили, за таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю.
Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає можливим у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 20.03.2013 ОСОБА_1 (далі по тексту Позивач) звернувся з позовною заявою до Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (далі по тексту Відповідач, Залізниця) про визнання незаконним, таким, що не має юридичної сили і скасування наказу про оголошення догани від 29.04.2013 № 66/ст. та стягнення моральної шкоди у розмірі 25897,50грн.,
Так, ст.148 КЗпП України встановлено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
В даному випадку позивачу було оголошено догану на підставі протоколу оперативної наради при начальнику служби локомотивного господарства від 22.04.2013 щодо розгляду доповідної записки юрисконсульта служби.
В свою чергу доповідна записка на ім'я начальника служби локомотивного господарства щодо невиконання своїх посадових обов'язків юрисконсультом Дніпропетровського локомотивного депо ОСОБА_1 була написана юрисконсультом служби локомотивного господарства Любченко Ю.К 17.04.2013, тобто керівнику стало відомо про невиконання вимог його розпорядження від 28.02.2013 № Т-10/165 17.04.2013.
Безпосередньо начальнику Дніпропетровського локомотивного депо про невиконання його підлеглим своїх посадових обов'язків стало відомо під час розгляду доповідної записки на нараді яка відбулась 22.03.2013.
Отже враховуючи той факт, що керівництву про проступок підлеглого стало відомо 17.04.2013, нараду щодо розгляду виявленого проступку проведено 22.04.2013, а наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності оголошено 29.04.2013 то відповідачем жодним чином не порушено норми ст. 148 КЗпП України.
Також ч. 1 ст. 149 КЗпП України передбачає, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Разом с тим, на нараді яка була проведена 22.04.2013 начальником локомотивного господарства було запропоновано надати ОСОБА_1 письмове пояснення. Проте позивач надавати письмові пояснення відмовився, про що був складений акт від 26.04.2013 року та у подальшому йому було оголошено догану, та ознайомлено його з наказом.
Крім того, норма ст. 149 КЗпП України жодним чином не обмежує власника або уповноваженої ним особи в протоколах нарад повторно вимагати надання пояснень та притягувати до дисциплінарної відповідальності в тій самій результативній частині.
Також слід зазначити про те, що ст.. 149 КЗпП України передбачає порядок застосування дисциплінарних стягнень та не передбачає порядку витребування письмових пояснень безпосередньо перед проведенням наради щодо розгляду порушень.
Також позивачем вказано, що відповідачем не було перевірено фактичні дані про ознайомлення, чи не ознайомлення ОСОБА_1
з вказівкою заступника начальника залізниці з економічних питань Мазнєва О.Ф. від 20.02.2012 № НЗЕ-9/198 про надання квартальних звітів до 3 числа місяця, наступного за звітним. Та при ознайомлення позивача з Положенням «Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на ДП «Придніпровська залізниця» затвердженого наказом начальника залізниці від 30.09.2009 № 565/Н , що свідчить про недоведеність вини позивача, упередженість, необ'єктивність, незаконність застосування дисциплінарного стягнення, яке відбулося в результаті наради начальнику служби.
З даним висновком позивача, погодитись не можливо виходячи із наступного.
Відповідно до п. 5.1 посадової інструкції юрисконсульта Дніпропетровського локомотивного депо ОСОБА_1 у своїй діяльності юрисконсульт депо керується Конституцією і Законами України, Постановами Верховної Ради України, Указами і Розпорядженнями Президента України, декретами, постановами, і розпорядженнями Кабінета Міністрів України, наказами та розпорядженнями Мінтрансу, Укрзалізниці, Придніпровської залізниці.
Так як до порушення своїх посадових обов'язків в частині своєчасного надання звітів, ОСОБА_1 раніше надавав за своїм підписом вказані звіти, тому з даному випадку позивач не може стверджувати про свою необізнаність стосовно вищевказаних документів.
З приводу невиконання позивачем, вимог розпорядження начальника служби локомотивного господарства від 28.02.2013 № Т-10/165 наведених у позовній заяві слід зазначити наступне.
Позивач, у позові постійно посилається на те, що йому не надано належної кількості копій документів та не надано копію довіреності на уповноважену особу залізниці для підписання позовної заяви, проте вказані підстави не могли вплинути на своєчасне виконання розпорядження начальника служби, виходячи з того, що відповідно до п. 5.2.3 Положення юрисконсульт структурного підрозділу залізниці в процесі підготовки позовної заяви, має право вимагати від структурних підрозділів додаткові матеріали, які підтверджують вимоги залізниці, як позивача. Від ОСОБА_1 не отримано жодного документу в якому б він зазначав про те, що він не може вчасно виконати розпорядження внаслідок відсутності будь яких потрібних документів чи не достатньої кількості їх копій.
Отже відповідно до вимог п. 5.2.4 положення, якщо на думку позивача йому не було передано необхідні документи то він був зобов'язаний у письмовому висновку встановити строк для усунення недоліків та надання документів. З боку Позивача, вказана робота була не проведена, що в даному випадку позбавляє ОСОБА_1 посилатись на відсутність документів як на підставу для неможливості виконання розпорядження.
Щодо факту передачі справи юрисконсульту депо, який не мав юридичної сили, внаслідок непогодження служби передачі даної справи з начальником юридичної служби його заступником або начальником відділу судових спорів - слід зазначити, що на нараді щодо розгляду доповідної записки юрисконсульта служби, яка відбулась 22.03.2013 року був присутнім начальник юридичної служби, який особисто підтвердив позивачу, що передача документів для оформлення позовної заяви відбувалась за його погодженням..
З приводу доводів, щодо не надання юрисконсультом звітів у зв'язку із знаходженням на лікарняному.
ОСОБА_1 знаходився на лікарняному з 02.04.2013 року по 05.04.2013 рік, тобто до роботи він приступив 08.04.2013року. При цьому звіти позивачем було надано в електронному виді лише після 19.04.2013 року.
Станом 22.04.2013 під час проведення наради звіти підписані уповноваженими особами ні паперових носіях надані не були. Під час проведення наради Позивач, надаючи усні пояснення зазначив що ним не було здано звіти, в наслідок того, що він про них забув.
З приводу позовних вимог, про відшкодування моральної шкоди.
Так, ст. 2371 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку відповідача законних прав, внаслідок чого позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58,60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Придніпровська залізниця», третя особа- Державне територіальне управління з питань праці у Дніпропетровській області, про скасування догани - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Г.А. Підберезний