Справа № 492/1341/13-ц
про відмову у відкритті провадження у справі
31 липня 2013 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Борисова С.П.,
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання (догляду) недійсним, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки, в якому просить визнати правочин, а саме договір довічного утримання від 18 листопада 2004 року укладений між ОСОБА_3, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була її матір'ю та ОСОБА_2 недійсним, посилаючись на те, що 18.11.2004 року був укладений договір довічного утримання між матір'ю позивачки та відповідачкою, відповідно до якого ОСОБА_3 передала у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 зобов'язалася довічно повністю утримувати ОСОБА_4 У разі смерті ОСОБА_3, ОСОБА_2 зобов'язалася здійснити її захоронення відповідно до обрядів православної церкви. Відповідачка своїх зобов'язань по вказаному договору, належним чином не виконала, тобто не виконала умови договору, а підпис матері в договорі викликає сумнів у позивачки щодо його дійсності.
Однак, розглянувши позовну заяву, а також додані до неї матеріали, суд вважає, що позивачу слід відмовити у відкритті провадження у справі з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Як вбачається з рішення Арцизького районного суду Одеської області від 31 травня 2013 року, ухваленого у справі №1502/413/2012, яке не набрало законної сили та яким вирішено спір між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання (догляду) недійсним, який є предметом спору у поданому суду позові, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, і цивільну справу №1502/413/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання (догляду) недійсним, 18 червня 2013 року направлено до Апеляційного суду Одеської області для розгляду апеляційної скарги на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 31 травня 2013 року, що підтверджено довідкою, виданою в.о.керівника апарату Арцизького районного суду Одеської області Фудулакі Н.В.
Отже, з викладеного слідує, що також вбачається зі згаданих вище рішення Арцизького районного суду Одеської області та довідки в.о. керівника Арцизького районного суду Одеської області, в провадженні Апеляційного суду Одеської області є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а ОСОБА_1 подано тотожну позовну заяву, але при цьому справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, перебуває в провадженні Апеляційного суду Одеської області.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску позовної давності та інших непередбачених законом підстав.
Таким чином, приймаючи до уваги, що подана ОСОБА_1 до суду позовна заява до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання (догляду) недійсним є тотожною тій, що була нею подана до Арцизького районного суду Одеської області, та по якій судом 31 травня 2013 року було прийнято рішення, яке законної сили не набрало і цивільну справу №1502/413/2012 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання (догляду) недійсним 18 червня 2013 року направлено до Апеляційного суду Одеської області для розгляду апеляційної скарги на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 31 травня 2013 року на підставі п. 3 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.
В силу п. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 підлягає поверненню сума судового збору в сумі 114,70 грн., яка сплачена нею при зверненні до суду, що підтверджено відповідною квитанцією.
Виходячи з наведеного, керуючись п. 3 ч. 2 ст. 122, 208 - 210 ЦПК України, суддя -
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за її позовом до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання (догляду) недійсним.
Попередити позивачку, що відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.
Повернути ОСОБА_1, яка проживає в АДРЕСА_2 суму судового збору в розмірі 114,70 грн., яка сплачена нею в Арцизькому відділенні ПАТ «ІМЕКСБАНК» в прибутково-видаткову касу № 91 відповідно до квитанції № 13 від 31.07.2013 року
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Арцизького районного суду