Справа № 640/4246/13-ц
н/п 2/640/1659/13
15 липня 2013 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Губській Я.В.
при секретарі Снісаренко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Меркурій» про відшкодування матеріальних та моральних збитків, судових витрат
13.03.2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк «Меркурій».
Уточнивши позовні вимоги під час судового розгляду, позивач остаточно просить стягнути з відповідача на її користь 3% річних за період з 27.02.2013 року по 25.03.2013 року, моральні збитки у розмірі 60040 грн., витрати на адвоката 9500 грн. та судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що між нею та відповідачем були укладені договори банківського вкладу: - № 3/8028530 на суму 1000000 грн. під 23% річних строком до 27.02.2013 року; - НОМЕР_2 на суму 50000 доларів США під 6,5% річних строком до 27.02.2013 року; - НОМЕР_3 на 50000 євро під 4,5% річних строком до 27.02.2013 року; - НОМЕР_1 на суму 999900 грн. під 23% річних строком до 15 липня 2013 року. Оскільки в строк, передбачений договором грошові кошти не повернуто, нею розрахована сума 3% річних за період з 27.02.2013 року по 25.03.2013 року, яку вона просить стягнути з відповідача. Також, просить відшкодувати їй моральні збитки у розмірі 60040 грн., які вона понесла у зв'язку з нервовим зривом та лікуванням. Крім того, просить стягнути витрати на адвокатське супроводження у розмірі 9500 грн. та судові витрати.
В судовому засіданні позивач та представник позивача дані позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, подавши суду письмові заперечення.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду. дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Судом встановлено та сторонами не заперечується, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк «Меркурій» були укладені договори банківського вкладу:
- № 3/8028530 на суму 1000000 грн. під 23% річних строком до 27.02.2013 року;
- НОМЕР_2 на суму 50000 доларів США під 6,5% річних строком до 27.02.2013 року;
- НОМЕР_3 на 50000 євро під 4,5% річних строком до 27.02.2013 року;
- НОМЕР_1 на суму 999900 грн. під 23% річних строком до 15 липня 2013 року.
Станом на день подання позову 13.03.2013 року позивач зазначає, що їй повернули лише вклад у гривні в розмірі 146906,38 грн., вклад у доларах США -5000 дол. США; вклад у євро - 8000 євро. (а.с.2-7).
Під час розгляду справи, судом встановлено, що відповідачем ПАТ «Банк «Меркурій» 28.02.2013 року було повернуто позивачу вклад за договором № 3/8028530 на суму 1000000 грн. згідно заяви ОСОБА_1 від 28.02.2013 року та меморіального ордеру від 28.02.2013 року (а.с. 52-53).
Згідно представленої суду заяви (а.с. 47) станом на 01.04.2013 року залишок коштів на депозитних рахунках позивача складає : по рахунку НОМЕР_1 - 999900 грн.; по рахунку НОМЕР_2 - 39500 доларів США; - по рахунку НОМЕР_3 - 27000 євро. Виплата коштів по рахунках в період до 01.04.2013 року підтверджується представленими суду копіями меморіальних ордерів, заявами про видачу готівки та заявами позивача про перерахування коштів. (а.с. 54-72).
Згідно заяви ПАТ «Банк «Меркурій» станом на 14.05.2013 року всі кошти по всім вкладам позивача ОСОБА_1 видані, що підтверджується і зміною позовних вимог ОСОБА_1 в частині не підтримання позову щодо видачі вкладів.
Звертаючись з позовом до суду, в уточненій позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 27.02.2013 року по 25.03.2013 року, моральну шкоду 60040 грн. та понесені судові витрати.
У відповідності до п. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до п. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.
Перевіривши представлені суду докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в заявлений період невиплати позивачу грошових коштів та розрахунок 3% річних, а саме з 27.02.2013 року по 25.03.2013 року на рахунках позивача залишались невиплаченими грошові кошти: - по рахунку НОМЕР_2 - 39500 доларів США; - по рахунку НОМЕР_3 - 27000 євро.
Розраховуючи 3% річних із зазначених сум в період з 27.02.2013 року по 25.03.2013 року (26 днів) суд виходить із розрахунку: 27000 євро : 100% х 3% : 365 х 26= 57,70 євро та 39500 доларів США : 100% х 3% : 365 х 26= 84,41 долар США.
Таким чином, 3% річних за заявлений позивачем період прострочення ( з 27.02.2013 року по 25.03.2013 року) по вкладу НОМЕР_2 складає 84,41 долар США, по вкладу НОМЕР_3 складає 57,70 євро, які і підлягають стягненню з відповідача.
Стосовно стягнення 3% річних по вкладу НОМЕР_1, строк повернення якого 15.07.2013 року, суд погоджується з запереченнями відповідача та вважає ці вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», спори про відшкодування заподіяної фізичній особі чи юридичній моральної (немайнової) шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень та у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.
Як встановлено судом, сторони перебували в договірних відносинах, характер яких не передбачає відшкодування моральної шкоди.
Суду також не надано безперечних доказів в обґрунтування моральної шкоди, спричиненої позивачу внаслідок протиправних дій відповідача - ПАТ «Банк «Меркурій». Будь-яких доказів на підтвердження причинного зв'язку між погіршенням здоров*я позивача та невиплатою йому вкладу суду не надано. Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, вважаючи їх безпідставними, недоведеними, а тому в задоволенні позову в цій частині відмовляє.
Згідно вимог ст. 88 ЦПК України у разі задоволення позовних вимог з відповідача стягуються витрати, понесені позивачем та документально підтверджені.
Суд задовольняє позовні вимоги про відшкодування понесених судових витрат та стягує з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 114,70 грн., які документально підтверджені.
Стосовно вимог про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 9500 грн., суд приходить до висновку про часткове задоволення цих вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Згідно вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Судом встановлено, що представникові позивача - адвокату ОСОБА_2 виплачена згідно квитанції від 19.03.2013 року грошова сума у розмірі 3000 грн. на ведення справи в Київському районному суді м. Харкова, що і було підтверджено адвокатом в судовому засіданні.
Згідно журналів судових засідань адвокат приймала участь у розгляду даної справи у 4 судових засіданнях загалом 60 хвилин, що складає із розрахунку згідно вимог Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» витрат на правову допомогу та підлягає відшкодуванню - 460 грн.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,81,88, 169,212-215,218 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Меркурій» на користь ОСОБА_1 3% річних за період з 27.02.2013 року по 25.03.2013 року 84,41 долара США та 57,70 Євро.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Меркурій» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 114,70 грн., витрати на правову допомогу 460 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Меркурій» про відшкодування моральної шкоди у розмірі 60040 грн. - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя :