Справа№436/1655/13-к
Провадження №1кп/436/143/13
31 липня 2013р. м. Луганськ
Кам'янобрідський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого - судді ТЕМНІКОВОЇ А.О.
при секретарі - КОРОБКІНІЙ О.В.
за участю прокурора - ЗОМАРЕВОЇ В.В.
потерпілої - ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Луганська обвинувальний акт за кримінальним провадженням №1кп/436/143/13 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, має професійно-технічну освітою, розлучений, працює експедитором в ТОВ «Дон-Ест Плюс», не є інвалідом, не досяг пенсійного віку, не є військовослужбовцем строкової служби, має неповнолітню дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: м. Луганськ, кв. Ольховський, 6/36, раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, -
ОСОБА_2 скоїв умисний злочин в сфері особистих прав і свобод людини і громадянина при наступних обставинах.
Так, рішенням Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 29.12.2011р. ОСОБА_2, був зобов'язаний до виплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 14.11.2011р. до повноліття дитини.
Однак, ОСОБА_1, достовірно знаючи про покладений на нього судовим рішенням обов'язок, умисно ухилився від сплати своєчасної та повної сплати аліментів. Дана обставина, згідно довідки виданої Кам'янобрідським ВДВС Луганського МУЮ від 27.06.2013р., призвела до виникнення заборгованості за період з 14.11.2011 року по 27.06.2013 року у сумі 15567 гривень 97 копійок, що перевищує розмір сукупних платежів по аліментам за шість місяців.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище, та пояснив, що він дійсно знаючи про наявність рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 29.12.2011р. про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 умисно ухилився від їх сплати в повному обсязі через скрутне матеріальне становище та наявністю низки несплачених кредитів, виконання зобов'язань за якими, після розірвання шлюбу з потерпілою, було покладено на нього. В даний час ОСОБА_2 працює офіційно експедитором в ТОВ «Дон-Ест Плюс», подав заяву до бухгалтерії підприємства щодо відрахування належних до сплати аліментних платежів зі свого заробітку. Вподальшому ОСОБА_2 зобов'язався вжити заходів щодо погашення заборгованості та просив призначити покарання у вигляді штрафу
Показання ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що малолітня дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуває на її утриманні. Обвинувачений участі в утриманні дитини не приймає, рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 29.12.2011р. в повному обсязі не виконує, що призвело до виникнення заборгованості за період з 14.11.2011 року по 27.06.2013 року у сумі 15567 гривень 97 копійок, яку потерпіла ОСОБА_1 просить стягнути на її користь вироком суду на підставі заявленого нею цивільного позову. Крім того, потерпіла просить стягнути з обвинуваченого на її користь грошові кошти у сумі 3000,00 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди через страждання та дискомфорт, які були зумовлені тривалою несплатою аліментів на утримання дитини з боку ОСОБА_2
Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні цивільний позов визнав частково, заперечував проти стягнення з нього моральної шкоди у зв'язку з тим, що на думку обвинуваченого, будь-яких моральних страждань ОСОБА_1 його діями завдано не було.
Вина ОСОБА_2, окрім її повного визнання обвинуваченим, підтверджується сукупністю досліджених судом належних, допустимих та узгоджених між собою доказів, достовірність яких учасниками судового провадження не оспорюється:
- копією виконавчого листа, виданого Кам'янобрідським районним судом м. Луганська по справі №2-1293/11 про стягнення аліментів з ОСОБА_2, та копією відповідного рішення від 29.12.2011р. (а.с.16, 39-40);
- постановою про відкриття виконавчого провадження №34358450 від 08.08.2012р. (а.с.19);
- копією повідомлення про вручення відправлення Кам'янобрідського ВДВС Луганського МУЮ від 09.03.2013р. (а.с.22);
- копією свідоцтва серія 1-ЕД №094061 виданого 18.10.2007р. Кам'янобрідським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьком якої є ОСОБА_2 (а.с.37);
- довідкою-розрахунком заборгованості №б/н від 27.06.2013р. Кам'янобрідського ВДВС Луганського МУЮ за період з 14.11.2011 року по 27.06.2013 року у сумі 15567 гривень 97 копійок (а.с.51);
- довідкою Кам'янобрідського ВДВС Луганського МУЮ про розмір щомісячних аліментних платежів згідно ст. 195 СК України з урахуванням даних про середньомісячну заробітну плату одного штатного працівника за даними Головного управління статистики (а.с.52-53).
Таким чином, оцінивши та проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд встановив, що своїми умисними діями, які виразилися в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ст. 164 ч. 1 КК України.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 164 ч. 1 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, дані щодо особи обвинуваченого, який раніше не засуджувався (а.с. 73-74), на обліку в ЛОКПЛ у лікаря-психіатра не перебуває (а.с.68), на «Д» обліку в ЛОНД не перебуває (а.с.69), на обліку в Луганському міському центрі зайнятості не перебуває (а.с.67), за місцем проживання та роботи характеризується позитивно (а.с. 65, 72).
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
З огляду на викладене, враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства із призначенням покарання у вигляді штрафу, яке, відповідно до ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім.
Цивільній позов потерпілої ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільній позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995р. зі змінами, передбачено, що під моральною шкодою необхідно розуміти збитки немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, спричинених фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: в приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з пошкодженням здоров'я, в порушенні права власності, інших громадянських прав, в порушенні нормальних життєвих функцій у зв'язку з неможливістю продовжувати активне суспільне життя, порушення відносин з навколишніми особами, при настанні інших негативних наслідків.
Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_2 тривалий час ухилявся від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, що призвело до виникнення заборгованості, позбавило ОСОБА_1 можливості забезпечити належний рівень життя малолітньої дитини ОСОБА_3, внаслідок чого потерпіла відчула душевні страждання. З огляду на викладене, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне частково задовольнити цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 500 гривень.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення заборгованості по аліментах за період з 14.11.2011 року по 27.06.2013 року у сумі 15567 гривень 97 копійок підлягає залишенню без розгляду виходячи з наступного. Згідно ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Однак, як вбачається із тексту цивільного позову, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 не майнову шкоду, заподіяну злочином, а заборгованість по аліментам на утримання неповнолітньої дитини, яка виникла у зв'язку з невиконанням обвинуваченим рішення Кам'янобрідського районного суду м. Луганська від 29.12.2011р. При цьому, порядок стягнення аліментів та заборгованості по них визначений статями 194-195 Сімейного кодексу України та ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до вказаних положень закону заборгованість з аліментів визначається державним виконавцем і стягується за виконавчим листом, виданим на підставі рішення про стягнення коштів на утримання дітей. З огляду на викладене, оскільки потерпіла ОСОБА_1 у своєму цивільному позові фактично просить повторно стягнути з обвинуваченого суму, яка вже має бути ним виплачена в порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів, провадження за цивільним позовом у даній частині підлягає залишенню без розгляду, що згідно ч. 7 ст. 128 КПК України, не позбавляє потерпілу права пред'явити аналогічний позов в порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Речових доказів по справі немає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд ,-
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України, і призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1 700,00 (тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну злочином, у сумі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок.
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині стягнення заборгованості по аліментах залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілій право пред'явити аналогічний позов в порядку цивільного судочинства.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Кам'янобрідський районний суд м. Луганська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
СУДДЯ: ТЕМНІКОВА А.О.