Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" липня 2013 р.Справа № 922/2266/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Доленчука Д. О.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
розглянувши справу
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків; 3-я особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", м. Харків
до ФО ОСОБА_4, м. Харків
про розірвання договору купівлі-продажу та повернення об'єкту приватизації
за участю представників:
позивача - Антонюк В.М. за довіреністю № 05 від 14.01.2013 р.
відповідача - ОСОБА_4, м. Харків
3-ї особи - ОСОБА_1 за довіреністю № б/н від 11.01.2013 р.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФО ОСОБА_4 (відповідач) згідно якої просило суд розірвати договір купівлі-продажу № 645 від 22.10.1999 р. та зобов'язати відповідача повернути об'єкт незавершеного будівництва "Дослідно-конструкторське бюро (ДКБ) імпульсної обробки металів аерокосмічного університету ім. Жуковського" по АДРЕСА_1 до державної власності в особі РВ ФДМУ по Харківській області в порядку встановленому Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів" № 32 від 18.01.2001 р.
В обґрунтування позову позивач посилався на те, що відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу № 645 від 22.10.1999 р. не виконав свої зобов'язання.
Ухвалою суду по справі від 06.06.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "16" липня 2013 р. о(об) 11:00.
Представники сторін та 3-ї особи до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 16.07.2013 р. за вх. № Д 496/13, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Представник 3-ї особи, через канцелярію господарського суду 12.07.2013 р. за вх. № 25341, надав письмові пояснення щодо позову з додатком, які судом долучені до матеріалів справи. Згідно них 3-я особа не заперечувала проти задоволення позову.
Представник позивача, через канцелярію господарського суду 16.07.2013 р. за вх. № 25713, надав копії документів згідно клопотання, які господарським судом долучені до матеріалів справи.
Відповідач, через канцелярію господарського суду 16.07.2013 р. за вх. № 25918, надав заяву про визнання позову з додатком, яка судом була прийнята та долучена до матеріалів справи.
Представники позивача та 3-ї особи у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.
Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та 3-ї особи, встановив наступне.
22.10.1999 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (продавець) та ОСОБА_4 (покупець) був укладений договір № 645 купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва "Дослідно-конструкторське бюро (ДКБ) імпульсної обробки металів аерокосмічного університету ім. Жуковського" по АДРЕСА_1 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю об'єкт незавершеного будівництва "Дослідно-конструкторське бюро (ДКБ) імпульсної обробки металів аерокосмічного університету ім. Жуковського" по АДРЕСА_1, а покупець зобов'язується прийняти вказаний цілісний майновий комплекс і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.
Відповідно до п. 1.2. договору право власності на об'єкт незавершеного будівництва переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Пунктом 5.3. договору було передбачено, що покупець зобов'язувався у шестимісячний термін з моменту його підписання підготувати документи та здійснити відповідні дії щодо переоформлення права забудовника на об'єкт купівлі-продажу, а також укласти угоду на оренду земельної ділянки площею орієнтовно 1,4 га з відповідною місцевою радою (Харківською міською радою) у шестимісячний термін з моменту нотаріального посвідчення цього договору відповідно до п. 5.6. договору.
Крім того, у відповідності до п.5.7. договору купівлі-продажу покупець зобов'язувався здійснити переоформлення проектно-кошторисної документації та розпочати будівництво в термін до 6 місяців, а також ввести об'єкт купівлі-продажу в експлуатацію на протязі 3 років з дати нотаріального посвідчення цього договору.
При цьому, згідно п. 5.4. договору покупець зобов'язувався надавати необхідні матеріали, відомості та іншу документацію про стан його виконання на вимогу РВ ФДМУ по Харківській області.
Відповідно до актів приймання-передачі від 16.06.2000 р., РВ ФДМУ по Харківській області передало покупцю об'єкт незавершеного будівництва "Дослідно-конструкторське бюро (ДКБ) імпульсної обробки металів аерокосмічного університету ім. Жуковського" по АДРЕСА_1, а також проектно-кошторисну та виконавчу документації стосовно нього.
Нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу № 645 від 22.10.1999 р. було здійснене 22 жовтня 1999 року і відповідно, до 22 жовтня 2002 року покупець повинен був переоформити право забудовника на об'єкт купівлі-продажу, укласти угоду на оренду земельної ділянки площею орієнтовно 1,4 га з Харківською міською радою, здійснити переоформлення проектно-кошторисної документації та розпочати будівництво, а також ввести його в експлуатацію.
Проте, зазначені умови відповідачем виконаними не були у визначений термін, що стало передумовою для укладення додаткових угод № 1 від 29.10.2002 р., № 2 від 08.12.2005 р., № 3 від 04.04.2006 р. та договорів про зміни № 4 від 09.04.2008 р. і № 5 від 01.02.2010 р. положень договору купівлі-продажу № 645 від 22.10.1999 р., згідно з якими для покупця були передбачені інші терміни виконання зобов'язань, останній з яких був встановлений до 31.12.2012 р.
Утім, за результатами поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу № 645 від 22.10.1999 р., у відповідності до акту № 5 від 25.02.2013р., представниками РВ ФДМУ по Харківській області в присутності відповідача було встановлено, що після 31.12.2012 р. його зобов'язання щодо вирішення питання відведення земельної ділянки та завершення будівництва виконано не було, а будівництво об'єкту незавершеного будівництва так і не розпочиналось.
Таким чином, ОСОБА_4 не виконав свої зобов'язання, які були передбачені положеннями договору купівлі-продажу № 645 від 22.10.1999 р.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема за п.1 ч.1 даної статті - розірвання договору.
Порушенням зобов'язання за змістом ст. 610 Цивільного кодексу України є його невиконання.
Відповідно до ч. 8 ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та ч. 9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", органи приватизації у разі невиконання покупцем умов договору купівлі-продажу мають право порушувати питання про розірвання такого договору та повернення об'єкту приватизації у власність Держави.
Також, відповідно до п. 7.3. договору у разі невиконання покупцем умов, які передбачені п.п.5.1. - 5.7. договору, продавець має право на його розірвання у встановленому законом порядку та повернення об'єкта незавершеного будівництва у власність продавця.
Згідно з вимогами ст. 30 Закону України "Про приватизацію державного майна" та п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, спори, які виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації державного майна вирішуються господарськими судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, незалежно від статусу осіб, які беруть участь у справі, у тому числі коли ними виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Крім цього, п. 3.2 Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 24.10.2011, № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" визначено, що господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію житлового фонду).
З огляду на приписи частини другої статті 1 та статті 12 ГПК України зазначені справи підвідомчі господарським судам і в тому разі, якщо сторонами в судовому процесі виступають фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Передбачене статтею 188 Господарського кодексу України надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує та може звернутися за захистом свого порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 2867,50 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст.ст. 27, 30 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 628, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Розірвати договір купівлі-продажу № 645 від 22.10.1999 р. об'єкта незавершеного будівництва "Дослідно-конструкторське бюро (ДКБ) імпульсної обробки металів аерокосмічного університету ім. Жуковського" по АДРЕСА_1, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та ОСОБА_4.
Зобов'язати ОСОБА_4 (61125, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2/UAH в ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК") повернути об'єкт незавершеного будівництва "Дослідно-конструкторське бюро (ДКБ) імпульсної обробки металів аерокосмічного університету ім. Жуковського" по АДРЕСА_1 до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, ідентифікаційний код 23148337) в порядку встановленому Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів" № 32 від 18.01.2001 р.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 (61125, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2/UAH в ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК") на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, ідентифікаційний код 23148337) 2867,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.07.2013 р.
Суддя Доленчук Д. О.