головуючого
Верещак В.М.
суддів
Лавренюка М.Ю., Заголдного В.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 вересня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше судимого:
1. 25.04.1995р. Бабушкінським районним
судом м. Дніпропетровська за ст. 140 ч. 2
КК України 1960р. на 1 рік позбавлення волі
з відстрочкою виконання вироку на 2 роки;
2. 18.02.1997р. Амур-Нижньодніпровським
районним судом м. Дніпропетровська за
ст.ст. 141 ч. 3, 193 ч. 3, 42, 43 КК України 1960р.
на 5 років 6 місяців позбавлення волі;
3. 08.04.2003р. Амур-Нижньодніпровським
районним судом м. Дніпропетровська за
ст. 309 ч. 1 КК України на 1 рік позбавлення волі, -
засуджено:
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення;
- за ч.4 ст. 187 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
- за ч. 1 ст. 263 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно визначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 24 лютого 2004 року, вдень, шляхом вільного доступу проник до підвалу будинку АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно на суму 240 грн.
21 березня 2004 року, приблизно о 00 годин 40 хвилин, на території СШ ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_1 вчинив напад на ОСОБА_2 з метою заволодіння його майном, із застосуванням тяжких тілесних ушкоджень. Під час розбійного нападу засуджений заволодів майном потерпілого на суму 581 грн.
Крім того, всередині березня 2004 року, ОСОБА_1 поблизу смітника, розташованого біля заводу імені “Комінтерна» по вул. Солончаковій у м. Дніпропетровську, без передбаченого законом дозволу придбав - знайшов ручку-пістолет калібру 5,6мм, яка є вогнепальною зброєю. Після цього переніс її до місця свого проживання у АДРЕСА_2, де зберігав без передбаченого законом дозволу до 12 години 15 хвилин 6 травня 2004 року, коли зазначена ручка-пістолет була виявлена та вилучена працівниками міліції.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 стверджує, що злочин, передбачений ст. 187 ч. 4 КК України не вчиняв, під час досудового слідства визнав свою вину у скоєнні цього злочину під фізичним тиском працівників міліції, зазначає, що інших доказів його винуватості немає, потерпілий його не впізнав, вказує на порушення його права на захист та неповноту судового слідства. Конкретне прохання засудженого у скарзі не зазначено.
Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки повторно з проникненням у приміщення та придбанні, носінні і зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу і кваліфікація його дій за ст.ст. 185 ч. 3, 263 ч. 1 КК України не оспорюються у касаційній скарзі і доведені викладеними у вироку доказами.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні розбою за обставин, викладених у вироку, грунтуються на зібраних по справі та викладених у вироку доказах, зокрема, послідовних та детальних самого ОСОБА_1, допитаного під час досудового слідства, як обвинуваченого та підозрюваного про обставини вчинення ним розбійного нападу на ОСОБА_2, які повністю узгоджуються з показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_3, який придбав у ОСОБА_1 мобільний телефон, що належав ОСОБА_2, та інших свідків, у тому числі і тих, які були присутні при відтворенні обстановки та обставин події як поняті, даними висновку судово-медичної експертизи та іншими матеріалами справи.
Тому суд касаційної інстанції приходить до висновку, що доводи засудженого ОСОБА_1 про необгрунтованість його засудження за ч. 4 ст. 187 КК України, які були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, є безпідставними.
Його дії за ч. 3 ст. 185, ч. 4 187, ч. 1 ст. 263 КК України кваліфіковані правильно.
При перевірці матеріалів справи не знайшли свого підтвердження викладені в скаргах засудженого доводи про застосування до нього під час досудового слідства недозволених методів ведення слідства та порушення його права на захист.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону України не виявлено.
Покарання ОСОБА_1 призначене з додержанням вимог ст. 65 КК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.
Верещак В.М. Лавренюк М.Ю. Заголдний В.В.