Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України
у кримінальних справах у складі:
головуючого
Коновалова В.М.
суддів
Скотаря А.М. і Селівона О.Ф.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 7 грудня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.
Вироком Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 жовтня 2005 року
ОСОБА_1,
1979 року народження, судимого: 19.12.2000 р. за ч.2 ст.140 КК України на 1 рік виправних робіт; 16.02.2001 р. за ст.212 КК України - на 2 роки виправних робіт; 19.03.2002 р. за ч.1 ст.309 КК України - на 2 роки обмеження волі; 29.01.2003 р. за ч.2 ст.309 КК України - на 2 роки і 6 місяців позбавлення волі,
засуджено за ч.2 ст.186 КК України на 4 роки і 6 місяців позбавлення волі.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11 січня 2006 р. апеляції засудженого ОСОБА_1 й захисника ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 08.07.2005 р. у м. Фастові Київської області за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, відкрито викрав гроші ОСОБА_3 у сумі 98 грн. 50 коп.
За змістом касаційної скарги, засуджений ОСОБА_1, посилаючись на безпідставність засудження, з огляду на те, що грошей потерпілого він не викрадав, просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та, обговоривши доводи скарги й доповнень, колегія суддів вважає, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
Як видно з матеріалів справи, такі ж, як і у касаційній скарзі твердження, засуджений ОСОБА_1 висловив у своїй апеляції. Апеляційний суд визнав їх безпідставними. Свої висновки, із якими погоджується колегія суддів, із цього питання суд належним чином умотивував. Вони підтверджені доказами, які суд апеляційної інстанції ретельно перевірив і належним чином оцінив. У касаційній скарзі засудженого ОСОБА_1 не наведено інші, не досліджені судом докази, якими б спростовувались висновки суду апеляційної інстанції за обговорюваними твердженнями.
Отже, оцінивши в сукупності докази по справі, суди першої й апеляційної інстанцій постановили законні та обґрунтовані судові рішення щодо ОСОБА_1, а тому підстав для їх скасування з направленням справи на новий судовий розгляд немає.
Призначене ОСОБА_1 у покарання відповідає вимогам ст.65 КК України.
Також по справі не допущено порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили, чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
З огляду на викладене передбачені законом підстави для призначення справи до касаційного розгляду відсутні.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,-
відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.
СКОТАРЬ А.М. КОНОВАЛОВ В.М. СЕЛІВОН О.Ф.