Номер провадження 2-а/228/34/2013
15 липня 2013 року місто ДОКУЧАЄВСЬК
ДОКУЧАЄВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді СЄЛІНА Є.В.,
при секретарі - ПАНІХІНОЇ Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Докучаєвську, в залі суду адміністративну справу № 2а/228/34/2013 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області, третя особа - управління Державної казначейської служби України в м. Докучаєвську Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області, де просить визнати дії останнього щодо невиплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, згідно статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, неправомірними та зобов'язати здійснити таке нарахування та виплату. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що вона є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку у відповідача як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір якої з 01.01.2013р. по 01.07.2013р. визначено відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2011р., та який становить 130 грн. на місяць. Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», передбачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. 26.06.2013р. вона звернулась до відповідача із заявою про виплату такої допомоги, однак їй листом за вих. № 20 від 27.06.2013р. було відмовлено у цьому з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2011р.,, якою цей розмір встановлено у розмірі 130 грн., який їй і призначено та виплачується.
Позивачка - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Згідно позовної заяви, просила справу розглянути за її відсутності, на позовних вимогах наполягає.
Відповідач - представник УПСЗН Докучаєвської міськради Донецької області у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надіслав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні вимог позивача, а також розглянути справу у відсутність представника управління.
Третя особа - представник УДКСУ у м. Докучаєвську Донецької області у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надіслав клопотання, де просив справу розглянути за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені обставини, які підтверджуються такими доказами.
Позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, розмір якої з 01.01.2013р. по 01.07.2013р. визначено відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2011р., та який становить 130 грн. на місяць.
До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом України від 28.12.2007р. «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими Законами. Зокрема, статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI, внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-III.
Пунктом 2 розділу ІІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008р. № 835-VI «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010р. № 2154-VI «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі - Закон № 2154-VI) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2011 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VI не приймався.
Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-III на виконання статті 45 Закону № 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.
В подальшому, ані Законом України «Про Державний бюджет на 2012 рік», ані Законом України «Про Державний бюджет на 2013 рік», ані іншими законами не встановлювався інший розмір допомоги, ніж в Законах № 2811-ХІІ та № 2240-ІІІ.
Оскільки спір виник щодо виплати допомоги з січня 2013 року особі, яка застрахована у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.12.2012 року в справі № 21-410а12.
Відповідно до ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Таким чином, суд вважає, що у позивача є право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, а тому дії відповідача по її невиплаті є неправомірними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», ст.ст. 2, 4, 9, 18, 158-161, 163 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області, третя особа - управління Державної казначейської служби України в м. Докучаєвську Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області з відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому законом.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, за період з 01.01.2013р. по 01.07.2013р., з урахуванням виплачених раніше сум.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 34грн. 41коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Докучаєвський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя
19.07.2013