Справа № 2-168
2007 року
28 серпня 2007 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Кричиної А.В.
при секретарі Задорожньому А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про відшкодування моральної шкоди, -
До суду звернулась позивачка з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди в сумі 9000, 00 грн. мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 28.08.2002 року відповідачем у неї було прийнято комплект документів для оформлення їй пенсії за вислугу років, однак у встановлені строки пенсія оформлена не була. На її неодноразові звернення до відповідача вона отримала відмову, вмотивовану тим, що її робота на посаді хормейстера не значиться в чинному законодавстві. Так, після її звернення до Міністерства освіти і науки України з приводу роз'яснення поняття "хормейстер", нею було отримано відповідь, де зазначено, що це керівник гуртка, що фактично має право на нарахування пенсії за вислугу років, після чого відповідачем їй було призначено пенсію, однак лише з 05.09.2004 року, з чим позивачка не погоджувалась, оскільки вважала, що пенсія їй повинна бути призначена саме з 28.08.2002 року та у зв'язку з чим нею до суду було подано скаргу на неправомірну бездіяльність УПФ України в Оболонському районі м. Києва та рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.04.2005 року її скаргу було задоволено та зобов'язано УПФ України в Оболонському районі м. Києва призначити ОСОБА_1 пенсію з 28.08.2002 року. Вказане рішення було скасовано рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18.08.2005 року, а скарга ОСОБА_1 була залишена без задоволення. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.11.2005 року рішення апеляційного суду м. Києва скасовано, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.04.2005 року залишено в силі. У зв'язку з невиплатою їй належної пенсії позивачка була змушена працевлаштуватись екскурсоводом, оскільки їй необхідні були кошти на придбання ліків, так як вона є інвалідом II групи. Під час однієї з екскурсій з позивачкою трапився нещасний випадок - вона отримала травму, що завдало шкоди її здоров'ю. Фізичні та моральні страждання терпить позивачка як у зв'язку з завданням шкоди здоров'ю так і з підстав що не мала можливості матеріально підтримувати свою сім'ю, постійного життя в борг. Вважає, що відповідачем сімнадцятимісячною безпідставною затримкою по виплаті пенсії їй завдано моральну шкоду, оскільки було порушено її нормальні життєві стосунки, вона була принижена та змушена звертатись до різних інстанцій за допомогою, а потім і до суду.
Позивачка в суді свої позовні вимоги підтримала, вимагала їх задовольнити, мотивуючи тим, що моральні страждання вона переносить вже протягом п'яти років в зв'язку з порушенням її права на отримання пенсії відповідачем.
Представник відповідача в суді проти позовних вимог заперечував, просив у задоволені позову відмовити, при цьому зазначив, що діями відповідача позивачці будь-яких моральних страждань не завдавалось, оскільки правова підстава у відповідача призначити їй пенсію з моменту звернення її до пенсійного фонду, а не з моменту надання останнього документа, виникла лише після набрання законної сили рішенням суду. Вважає, що травма позивачки та її хвороба і перенесені в зв'язку з цим фізичні та моральні страждання не є у причинному зв'язку з діями УПФ України в Оболонському районі м. Києва.
Суд заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 18.04.2005 року було задоволено скаргу ОСОБА_1 та зобов'язано УПФ України в Оболонському районі м. Києва
призначити їй пенсію з моменту звернення, тобто з 28.08.2002 року. Зазначене рішення рішенням Апеляційного суду м. Києва від 18.08.2005 року було скасовано.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.11.2005 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 18.08.2005 року скасовано, а рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18.04.2005 року залишено в силі.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин.
Між сторонами був наявний спір, який регулювався Законом України "Про пенсійне забезпечення". Разом з тим, зазначеним законом відшкодування моральної шкоди не передбачено. Правових підстав для задоволення позовних вимог позивачки немає.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про пенсійне забезпечення", Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст. ст. 10, 15, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В задоволені позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-ти денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається протягом 10 днів.