Головуючий у І інстанції - Христофоров А.Б.
Суддя-доповідач - Василенко Л.А.
Україна
Іменем України
19 березня 2009 року Справа № 2а-17085/08/0570
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф., Старосуда М.І.,
при секретареві Чуріковій Я.О.,
за участю представника відповідача Мороз О.О.
розглянула апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008р. у справі № 2а-17085/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Маріуполь» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про визнання незаконним рішення про застосування фінансових санкцій ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Маріуполь» звернулося до суду з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про визнання незаконним рішення про застосування фінансових санкцій.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Прогрес-Маріуполь» задоволений в повному обсязі, якою визнано незаконним рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя від 27.07.2007 року № 0000172240 про стягнення 5551,34 гривень пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідач на вказане рішення суду подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняту постанову суду скасувати, ухвалити нову, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що при вирішенні справи судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та дав пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просив її задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не прибув, від директора підприємства надійшла телеграма з проханням розглянути справу без їх участі.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ „Прогрес Маріуполь" зареєстровано виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 15.07.2005 року та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи 32787724, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 № 285403 (а.с. 41).
29.03.2006 року до ЄДРПОУ внесено дані щодо суб'єкта ЄДРПОУ ТОВ „Прогрес Маріуполь" про що свідчить довідка № 02-19-318(а.с.40).
03.01.2004 року ТОВ „Прогрес Маріуполь" взято на облік, як платника податків в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя за № 399 (а.с. 42).
07.04.2006 року між ТОВ „Прогрес Маріуполь" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Велес-2000" був укладений контракт на поставку товару (а.с.5-8).
Згідно до умов цього контракту, а саме п.5, валютою платежу є рублі Російської Федерації.
Товар поставляється на умовах 100 % передоплати по виставленим рахункам на кожну партію.
Відповідно до акту планової виїзної документальної перевірки ТОВ „Прогрес Маріуполь" з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 року по 31.03.2007 року від 20.07.2007 року № 1656/23-3/32787724 вказане підприємство-позивач на виконання контракту від 07.04.2006 року № 07/04/М 17.04.06 року на рахунок ТОВ „Велес -2000" здійснив передоплату у сумі 290000 російських рублів, що складає по курсу НБУ 1,8231 гривень за 10 російських рублів.
Актом перевірки від 20.07.2007 року встановлено, що товар від ТОВ „Велес -2000" на адресу ТОВ „Прогрес Маріуполь" не надходив та повернення передоплати „Велес -2000" на банківські рахунки ТОВ „Прогрес Маріуполь" не здійснювалось.
При цьому судом встановлено, що відповідно до поштового повідомлення 15.07.2006 року (а.с.44) позивачем було направлено до Арбітражного суду Смоленської області позовну заяву за позовом ТОВ „Прогрес Маріуполь" Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес" Росія про стягнення з 290000 руб. За результатами розгляду зазначеного позову Арбітражний суд Смоленської області прийняв рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес" Росія на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Прогрес Маріуполь" Україна 290000 рублів, а також судових витрат у розмірі 5250 рублів.
Рішенням Арбітражного суду Смоленської області від 27 грудня 2006 року у справі № А-62-3770/2006 з Товариства з обмеженою відповідальністю „Велес" на користь ТОВ „Прогрес Маріуполь" стягнуто 290000 російських рублів, а також стягнуті судові витрати у за сплату позивачем держмита у розмірі 5150 рублів (а.с.9-10).
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, доводи представника відповідача, вивчила доводи апеляційної скарги, перевірила їх матеріалами справи і вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються валютним законодавством, та його окремим інститутом, які стосуються розрахунків в іноземній валюті. Зазначені відносини є абсолютними, тобто такими, де склад правопорушення та відповідальність за нього пов'язана з певними юридичними фактами і не залежить від вини суб'єкта господарювання.
Статтею 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994р. в редакції закону на момент укладення контракту між ТОВ „Прогрес Маріуполь" та ТОВ „Велес-2000" передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Статтею 4. Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Суд першої інстанції на підставі зазначених статей Закону, виходячи з фактичних обставин справи правомірно встановив, що дата попередньої оплати на користь російського контрагента мала місце 17 квітня 2006 року у сумі 290000рублів. Граничний термін надходження валютної виручки відповідно до існуючих норм на момент вчинення певних дій 16 липня 2006 року.
Як встановлено під час проведення перевірки податковим органом, з пояснень, наданих суду першої інстанції позивачем, справа була прийнята до провадження Арбітражним судом Смоленської області 20 серпня 2006 року. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції припустився хибного висновку, звільнивши позивача від відповідальності щодо сплати пені за 35 днів прострочення з огляду на те, що ч.2 ст.4 наведеного Закону пов'язує зупинення її нарахування з фактом прийняття судом позовної заяви про стягнення з нерезидента заборгованості, а не з фактом направлення позову до суду.
Виходячи з того, що прийняття судом позовної заяви позивача відбулося 20 серпня 2006 року податковий орган правомірно застосував пеню у сумі 5551,34грн.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги обґрунтовані і спростовують висновки суду першої інстанції, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи і при вирішенні спору судом допущені порушення норм матеріального та процесуального права.
Постанова в повному обсязі складена 20 березня 2009 року.
Керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч. 1 п. 3, ст. 202 ч.1 п.3, п.4, 205 ч.2, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Маріуполь» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про визнання незаконним рішення скасувати.
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Маріуполь» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя про визнання незаконним рішення відмовити в повному обсязі.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Судді: