Провадження № 2/522/9404/13
Справа № 522/16931/13-ц
(ЗАОЧНЕ)
18.07.2013 року, Приморський районний суд м. Одеси, у складі:
головуючого судді - Турецький О.С.,
при секретарі - Гасуляк С.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про скасування арешту на нерухоме майно, -
ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом, в якому просить скасувати та зняти арешт на нерухоме майно, а саме: приміщення АДРЕСА_1, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, ВП №31483837 від 15.03.2012 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що придбав нерухоме майно у вигляді нежилого приміщення підвалу №3 на підставі договору №158А про інвестування від 01 липня 2011 року та угоди про часткову заміну сторони у договорі про інвестування від 29 листопада 2012 року, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Позивач до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити та винести по справі заочне рішення.
Представник відповідача відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак причину неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи в його відсутність до суду не надходило.
Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Частиною 2 ст. 197 ЦПК України закріплено, що у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу звукозаписувальним засобом не здійснюється.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів щодо взаємовідносин сторін, а також маючи згоду позивача на заочний розгляд справи, суд вважає можливим заочно розглядати справу у відсутності належно повідомленого відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, наявні у справі докази, дійшов висновку про можливість задоволення даного позову, виходячи із нижче викладених підстав.
Як випливає з матеріалів справи, 01 липня 2011 року був укладений договір №158А про інвестування між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ-3» (далі - ДСД) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМ І КО» (далі - Інвестор).
Відповідно до умов договору №158А, то він укладений відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» з метою отримання Інвестором прав на нежитлове приміщення. За правовим змістом цей договір є договором купівлі-продажу майнових прав відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно з предметом договору №158А, ДСД зобов'язується передати у власність Інвестора об'єкт інвестування, а останній зобов'язується прийняти об'єкт інвестування і сплатити інвестицію.
29 листопада 2012 року була укладена угода про часткову заміну сторони у договорі про інвестування від 01 липня 2011 року за №158А. Відповідно до даної угоди на підставі гл.47 Цивільного кодексу України, замінено первісного інвестора ТОВ «СМ і КО» частково на нового інвестора ОСОБА_1.
Обсяг заміни Первісного інвестора за договором про інвестування щодо нежитлового приміщення №3 загальною площею 308,2 кв.м. З моменту підписання цієї угоди до нового інвестора переходять усі права та обов'язки первісного інвестора за договором інвестування №158А щодо нежитлового приміщення №3 загальною площиною 308,2 кв.м.
03 грудня 2012 року був підписаний акт прийому-передачі об'єкта інвестування, таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ-3» - забудовник, передав, а інвестор ОСОБА_1 прийняв нежитлове приміщення АДРЕСА_1.
Відповідно до довідки №224 від 03 грудня 2012 року ТОВ «СМ і КО» підтвердило, що ОСОБА_1 в повному обсязі сплатив розмір інвестицій.
26 грудня 2012 року ОСОБА_1 замовив технічний паспорт на об'єкт нерухомості приміщення АДРЕСА_1.
01 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про реєстрацію права власності на нерухоме майно приміщення АДРЕСА_1.
12 лютого 2013 року ОСОБА_1 отримав рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. В рішенні вказується, що існує обтяження на даний об'єкт нерухомості.
Відповідно до відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на приміщення №3 накладено арешт постановою про арешт майна боржника та оголошено заборони його відчуження ВП №31483837 від 15.03.2012 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.
Як було встановлено під час розгляду справи, постановою від 15 березня 2012 року було накладено арешт на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ-3» та заборонено будь-яке відчуження майна, яке належить товариству. Також було встановлено, що права власності на нерухоме майно приміщення АДРЕСА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ ВИРОБІВ-3»не набувалось.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-15 (далі - Закон) «Права на нерухоме майно..., які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.»
Згідно ч. 1 ст. 4 частини Закону: «Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме, право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.»
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону: «Речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і З частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.»
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ ( майно ), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Крім того, ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до положень ст. 334 ЦК України - право власності у покупця майна по договору виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором чи законом.
За таких умов, беручи до уваги той факт, що перехід права власності та/або інших речових прав від однієї особи до іншої без державної реєстрації таких прав неможливий-правова природа звернення ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно полягає у первинній реєстрації права власності відповідно до пункту 47 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703.
Таким чином існуюче обтяження порушує права ОСОБА_1 на реєстрацію права власності.
З урахуванням вищевказаного, оцінивши усі обставини в їх сукупності, суд вважає, що позов законний, обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 3-4, 10-11, 15, 60, 109, 118, 208-209, 212-215, 218, 224-226, 294, ст. ст. 15-16, 316-318, 328, 334 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області про скасування арешту на нерухоме майно - задовольнити.
Скасувати арешт на приміщення підвалу АДРЕСА_1, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошено заборони його відчуження ВП №31483837 від 15.03.2012 року відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області.
Зняти арешт з приміщення підвалу АДРЕСА_1.
Заява про перегляд заочного рішення, може бути подана відповідачем до Приморського районного суду м. Одеси, протягом 10-ти днів, після отримання копії рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у випадку коли сторони були відсутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.С. Турецький
18 липня 2013 року