Справа №: 148/1636/13-к
29 липня 2013 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
В складі головуючого судді Ковганича С.В.
при секретарі Мрочко Т.О.
з участю прокурора Трачука О.В.
потерпілого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тульчина матеріали кримінального провадження про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр. України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, освіта середня-спеціальна, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 12.05.2009 року Тульчинським р/с по ст. ст. 185 ч. 2, 75, 104 КК України до 2 р. п/в з встановленням іспитового строку на 1 рік;
- 21.12.2009 року Тульчинським р/с по ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 70 КК України до 3 р. 2 міс. п/в;
- 15.01.2013 року Тульчинським р/с по ст. ст. 185 ч.2, 71 КК України до 1 р. п/в,
у вчиненні злочину передбаченого ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч.3 КК України,
4 лютого 2013 року, близько 23:50 год., ОСОБА_2 перебуваючи в м. Тульчин, по вул. Суворова, з метою крадіжки чужого майна, шляхом вільного доступу, відкрив двері автомобіля ВАЗ « 21099», який був припаркований біля будинку №1, з якого повторно викрав автомагнітолу марки «Ріоnеег», вартість якої відповідно до висновку товарознавчої експертизи становить 478 грн. і яка належала гр. ОСОБА_3, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
03.01.2013 року у вечірній час, в м. Тульчині, гр. ОСОБА_2, з метою крадіжки чужого майна, підійшов до автомобіля марки «Форд Транзіт», який був припаркований на вулиці біля господарства АДРЕСА_2 та який належить ОСОБА_4, звідки, шляхом вільного доступу через незачинені дверцята, повторно, таємно, навмисно викрав мобільний телефон марки «Р 030» вартістю 600 гривень, флеш - карту пам'яті марки «Кіngston», яка згідно висновку експерта № 199 від 13.03.2013 року має вартість 20 гривень та модулятор вартістю 120 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на загальну суму 740 гривень.
16.02.2013 року, у вечірній час, в м. Тульчині, гр. ОСОБА_2, з метою крадіжки чужого майна, через незачинені металеві ворота проник всередину гаражного приміщення господарства АДРЕСА_3, яке належить ОСОБА_1, де з автомобіля марки ЗАЗ «Таврія», повторно, таємно, навмисно викрав гроші в сумі 500 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 матеріального збитку на вказану суму.
19.02.2013 року, у вечірній час, в м. Тульчині, гр. ОСОБА_2 з метою крадіжки чужого майна, підійшов до автомобіля марки «Фіат Скудо», який був припаркований в дворі будинку АДРЕСА_4, який належить ОСОБА_5, звідки шляхом вільного доступу через незачинені дверцята, повторно, таємно, навмисно викрав гроші в сумі 550 гривень та сувенірний ніж, який згідно висновку експерта № 199 від 13.03.2013 року має вартість 13 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 563 гривні.
Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів передбачених ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України визнав повністю і суду показав, що дійсно в період січня-лютого 2013 року він вчинив ряд крадіжок з автомобілів та гаражного приміщення. Під час досудового розслідування він давав детальні покази щодо обставин вчинення крадіжок. Вказані покази підтримує в повному обсязі, вину визнає повністю та завдані збитки. В скоєному кається, просить суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні надав покази аналогічні тим, що і на досудовому розслідуванні, підтвердивши їх в повному обсязі.
У відповідності до вимог ст. 349 КПК України, приймаючи до уваги позицію учасників судового розгляду, суд визначив обсяг дослідження доказів допитом обвинуваченого та оголошенням характеризуючих його особу матеріалів справи.
Дослідивши зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна, кваліфікуючою ознакою якого є повторність, по епізодах вчинення крадіжки у гр. ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в судовому засіданні доведена в повному обсязі, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ст. 185 ч.2 КК України.
Також в судовому засіданні доведена вина обвинуваченого ОСОБА_2 і у викраденні чужого майна, крадіжки з гаражного приміщення ОСОБА_1, кваліфікуючою ознакою якого являється крадіжка поєднана з проникненням в приміщення, в зв'язку з чим його дії необхідно кваліфікувати за ст. 185 ч.3 КК України.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує суспільну небезпеку скоєних ним злочинів, особу підсудного, який за місцем проживання характеризується негативно, після відбуття покарання на шлях виправлення не став, продовжував вчиняти злочини, що свідчить про небажання ставати на шлях виправлення.
До обставин, що пом'якшують відповідальність підсудного суд відносить каяття в скоєному злочині.
Обтяжуючих вину обставин судом не встановлено.
За таких обставин, з метою попередження нових злочинів, виправлення засудженого, з врахуванням вимог ст. 50 КК України, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання ОСОБА_2 в межах санкцій визначених відповідними статтями КК України у вигляді позбавлення волі, яке останній повинен відбувати.
Разом з тим, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ст. 185 ч.2 КК України, а саме крадіжка 3.01.2013 року з автомобіля ОСОБА_4, покарання необхідно призначати за правилами ст. 70 ч.4 КК України, з врахуванням вироку Тульчинського районного суду від 15.01.2013 року, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Приймаючи до уваги ті обставини, що обвинуваченим ОСОБА_2 вчинено злочини відповідальність за які передбачена ст. ст. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України, покарання йому необхідно призначити на підставі ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, призначивши покарання за кожен злочин окремо, і остаточне покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Крім того, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує і те, що останній вчинив злочини передбаченні ст. с. 185 ч.2, 185 ч.3 КК України після постановлення вироку Тульчинського районного суду від 15.01.2013 року, яким його засуджено до покарання у вигляді одного року позбавлення волі, тому остаточне покарання йому необхідно призначати на підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 необхідно рахувати з часу відбуття покарання за попереднім вироком, з 5.03.2013 року, зарахувавши даний термін в строк відбуття остаточного покарання.
Вирішуючи питання про судові витрати в сумі 305,90 грн. та 489,44 грн. за проведення товарознавчих експертиз, суд вважає, що вони підлягають стягненню із засудженого в повному обсязі.
Стосовно запобіжного заходу, враховуючи, що ОСОБА_2 відбуває покарання у вигляді позбавлення волі, суд вважає, що до вступу вироку в законну силу підстав для обрання запобіжного заходу не має.
Щодо речових доказів, автомагнітоли «Ріоnеег», яка належить ОСОБА_3, дозвіл на зброю на ім'я ОСОБА_1, флеш-карту та мобільний телефон Ф 030 «Айфон», які належать ОСОБА_4, а сувенірний складний ніж ОСОБА_5, то вони підлягають поверненню володільцям.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321-324 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч.3 КК України і призначити йому покарання:
- по ст. 185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки.
На підставі ст. ст. 70 ч.4 КК України, з врахуванням невідбутої частини покарання за вироком Тульчинського районного суду від 15.01.2013 року призначити покарання ОСОБА_2 шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за даним вироком у вигляді позбавлення волі строком на два роки і два місяці.
- по ст. 185 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі строком на два роки;
- по ст. 185 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі строком на три роки.
Відповідно до вимог ст. 70 ч.1 КК України призначити ОСОБА_2 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 71 КК України з врахуванням вироку Тульчинського районного суду від 15.01.2013 року, остаточне покарання ОСОБА_2 призначати за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у вигляді позбавлення волі строком на три роки і шість місяців.
Строк відбуття покарання рахувати з 5.03.2013 року, зарахувавши термін відбуття покарання за попереднім вироком, в строк відбуття остаточного покарання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області судові витрати в сумі 305,90 грн. та 489,44 грн., за проведення товарознавчих експертиз.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази: автомагнітолу «Ріоnеег» повернути ОСОБА_3, дозвіл на зброю на ім'я ОСОБА_1 повернути останньому, флеш-карту та мобільний телефон Ф 030 «Айфон» - ОСОБА_4, а сувенірний складний ніж - ОСОБА_5
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення.
Суддя: