Справа № 1625/3198/12
"19" липня 2013 р. Полтавський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого - судді Гальченко О.О.,
при секретарі Вітренко С.С.,
з участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі 1/3 частини нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і приватизованої земельної ділянки, що знаходяться у приватній спільній частковій власності між співвласниками, стягнення боргу за комунальні платежі і відшкодування моральної шкоди, -
Позивачка 04.09.2012 року звернулася до суду із позовом до відповідачки про виділення в натурі 1/3 частини нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і приватизованої земельної ділянки, що знаходяться у приватній спільній частковій власності між співвласниками, стягнення боргу за комунальні платежі і відшкодування моральної шкоди ( а. с. 24 - 28 т. 1 ), посилаючись на те, що вона на підставі договору дарування ВМА 509238 від 14.02.2009р. та державного акту на право власності на земельну ділянку серії АА № 230024 від 05.08.2010р. має право на 1/3 частину житлового будинку із відповідною часткою господарчих будівель та споруд, а також, на 1/3 частину земельної ділянки загальною площею 0,17 га. по АДРЕСА_1 та області. У приватній спільній частковій власності за цією адресою у її сестри ОСОБА_3 знаходиться 2/3 частини вище вказаного житлового будинку із відповідною часткою господарчих будівель та споруд, а також, і 2/3 частини земельної ділянки загальною площею 0,17 га. Такий розподіл стався після того, як 13.05.2011 року їх брат - ОСОБА_4 подарував їй свою 1/3 частину власності, яка належала йому, що підтверджується вищевказаними документами. Спільне користування та володіння вище зазначеним майном є неможливим у зв»язку з постійними конфліктами та небажанням примирення та визначенням порядку користування ним.
Вона неодноразово зверталась до своєї сестри - ОСОБА_3 із пропозиціями щодо узгодження спірних питань по розподілу спільної власності, підписати мирову угоду і визначити право кожної на свою частку спадщини. Але, відповідачка відмовляється це робити і намагається вижити її із села любими, а часом і брудними способами. Ці дії з боку відповідачки порушують її права користування своїм майном, передбачені ст.317 ЦК України. Це підтверджується неодноразовими викликами працівників міліції у село, а також, відповідними заявами до Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області і безпосередньо до його керівника Ємця В.В. із одним лише проханням - захистити їх від цього свавілля. У відповідь вони, посилаючись на ст.296 КК України та на підставі ст.6 п.2 КПК України виправдовують безпорадність та бездіяльність у вирішенні цієї проблеми і пропонують звертатись із відповідною заявою до суду, що вона і змушена зробити. ОСОБА_3 з березня 2009 року і по сьогоднішній день відмовляється платити за спожиті : газ, а з березня 2010 року - і за електроенергію. Аби за борги подвір»я не відключили від централізованих мереж газо - та електро - постачання, сплачувати ці
2
послуги увесь цей період змушена позивачка або її чоловік - ОСОБА_6 За цей час ними сплачено за електроенергію 183,91 грн., а за газ - 2 250,47 грн. Це підтверджується копіями платіжних документів. На цій підставі прохала стягнути з ОСОБА_3 на її користь 157 грн., що є 1/3 частиною вартості від загальних проплат за електроенергію та 1 125 грн., що є ? частиною вартості від загальних проплат за газ. У 2008 році вбиральня, яка була побудована ще батьками сторін, була майже непридатна для користування, тому що ледь не завалилась і її розібрали. Для спорудження нової вона завезла необхідні будматеріали, а її сини : ОСОБА_6 і ОСОБА_1, а також, її молодший брат - ОСОБА_7 побудували нову вбиральню. Цього ж року їй прийшлось зайнятися і ремонтом огорожі, яка була у такому ж плачевному стані. Для цього на її замовлення було виготовлено і завезено у село металеві хвіртка, ворота і частина огорожі з металевої сітки ( на більше просто не вистачило грошей ). І знову лише її сини : ОСОБА_6 і ОСОБА_1, а також, її молодший брат - ОСОБА_7 та її чоловік - ОСОБА_6 виконали усі необхідні роботи по їх монтажу. Ніхто з її родичів не виявив бажання прийняти у цьому участь. Гроші за всі матеріали як на вбиральню, так і на виготовлення хвіртки, воріт і огорожі, а також, доставки їх у село платила вона із власної кишені. Відшкодувати хоча б частину вартості цих споруд родичі відмовились, хоча користуються ними і сьогодні. А тому, вона вважає, що вбиральня, хвіртка, ворота і огорожа є її особистою власністю і розподілу не підлягають.
Крім того, ОСОБА_3 вже декілька років не користується своєю частиною власності, а віддає у користування чужим людям. Приїжджаючи у село, ці люди доволі часто після вживання алкогольних напоїв спочатку провокують, а потім і влаштовують сварки, що навіть приводить до мордобою, про що свідчить акт судово-медичного дослідження № 1590. ОСОБА_8 неодноразово перешкоджала позивачці у праві користування своєю частиною власності. Більше того, вона погрожує позивачці своїм сином ОСОБА_9, який є психічно хворою людиною і який ледь не зарізав свого рідного брата по материнській лінії - ОСОБА_10 На жаль і ОСОБА_3 приймає участь у цьому моральному «гвалтуванню» відносно неї. Тепер вона боїться сама їздити у село. Завдяки таким діям як ОСОБА_3 та чужих людей, яким вона віддала у користування свою частину власності, вже третій рік вона змушена постійно лікуватися. А тому, із-за незадовільного стану здоров»я вона не може бути присутньою на судових засіданнях, її інтереси довіряє представляти ОСОБА_6
Виходячи із вище наведеного у відповідності із ст. 23, 1166, 1167, 1190 ЦК України та керуючись ст. 4,5 ЦПК України, вважає, що розмір моральної шкоди заподіяної їй ОСОБА_3 складає 100 000 грн., які прохала стягнути з неї.
Прохала :
1. Виділити їй в натурі :
- у житловому будинку згідно технічного паспорта на садибний ( індивідуальний ) житловий будинок № 14-276 від 02.04.2012 року кухню загальною площею 14,7 кв.м., та частину веранди загальною площею 7,5 кв.м., вартість яких згідно інвентаризаційної вартості не перевищує 15 000 грн.
- сарай літ. «К» вартістю 1 058 грн. та погріб літ. «к» вартістю 1 442 грн.;
- 1/2 частину колодязя вартістю 644 грн. (загальна вартість - 1 287 грн.);
- 1/3 частину земельної ділянки вартістю 1 443 грн. згідно грошової оцінки Держкомзему у Полтавському районі, наданої у п.4 договору дарування від 14.02.2009р.
2. Стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки :
- 1/3 частину боргу за електроенергію - 57 грн. (загальна сума проплат підприємству ПАТ «Полтаваобленерго» дорівнює 183,91 грн.);
- 1/2 частину боргу за газ - 1 125 грн. (загальна сума проплат підприємству ВАТ «Полтавагаз» дорівнює 2 250,47 грн.).
3. Визнати, що вбиральня вартістю 858 грн, а також, огорожа, ворота і хвіртка вартістю 2 348 грн. є особистою власністю позивачки і розподілу не підлягають.
4. Стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки 100 000 грн. на відшкодування завданої їй моральної шкоди.
5. Стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки судові витрати, понесені по цій справі, а також, витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи.
В судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_6 ( а. с. 200 т. 1 ) позов підтримав із вказаних в ньому підстав. Пояснив, в т. ч. і в судових дебатах, що відповідачка
3
протягом чотирьох років не користується своєю частиною власності та не обробляє своєю частину земельної ділянки, що зазначено і в позові. Погодився із висновком експертизи, але з незрозумілих причин плутався у визначенні варіантів розподілу, остаточно після вагання вказавши на варіант розподілу житлового будинку і надвірних будівель № 2 ( додатки 2, 4 ) та порядку користування земельною ділянкою ( додатки № 4 ), які не міг обґрунтувати належним чином та просто заперечував варіант розподілу під № 3, який запропонувала відповідачка. Намагався в даному процесі притягти до кримінальної відповідальності свідків відповідачки після дачі ними свідчень у справі за неправдиві свідчення з метою, щоб суд не брав їх до уваги.
Позивачка жодного разу в засідання не з»явилася з усної інформації її представника з причин представлення її інтересів ним як представником.
Відповідачка та її адвокат ( а. с. 181 - 182 т. 1 ) позов визнали в частині розподілу домоволодіння та земельної ділянки у відповідних належних їй та позивачці частках згідно правовстановлюючих документів. Решту вимог не визнали як безпідставних, так як будь - якої моральної шкоди вона позивачці не завдавала, до «чужих» людей відношення вона не має, а враховуючи те, що у вказаному домоволодінні безпідставно, без її дозволу як співвласника, тривалий час роками проживав представник позивачки - ОСОБА_6, то він і користувався як газом так і електроенергією. Тому, відповідачка дійсно, як вказує представник позивачки не приїздила і землю не обробляла, а як наслідок не користувалася газом та електроенергією. Погодилась із висновком експерта та запропонувала розподіл домоволодіння та земельної ділянки по варіанту № 3 домоволодіння ( додатки 5, 6 ) і землі ( додатки № 6 ), обґрунтувавши вказаний нею варіант тим, що такий розподіл буде більш доцільним та взаємовигідним для них, бо земельні ділянки будуть знаходитися в більш рівноцінному положенні та легше і зручніше буде їх обслуговувати, обробляти. Крім того, у них у кожного буде нормальний вихід на вулицю, тому в них буде менше можливостей для чинення перепон в користуванні. Погодилась на сплату компенсації іншій стороні за різницю виниклу в частках у сумі визначеній експертом.
Представники третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог: Кротенківської сільради Полтавського району та області, КП «БТІ та мостобудування Полтавського району», Відділ Держкомзему у Полтавському районі в засідання не з»явилися, надавши суду листи про розгляд справи по суті у їх відсутності та послалися при вирішенні спору на розсуд суду ( а. с. 188, 191, 244, 249 т. 1 ). Тому, суд за згоди решти присутніх сторін вважає за можливе розгляд справи по суті у відсутності не з»явившихся, належно повідомлених сторін по наявним матеріалам справи та за наявності від них відповідних листів.
Свідок ОСОБА_8 ( а. с. 57 т. 1 ) суду пояснила, що по праву дружини брата сторін у справі - ОСОБА_4, який є інвалідом 2 групи і якого представник позивачки у справі постійно виживав із даного села, їздила в с. Кротенки починаючи з 1977 року для обробки земельної ділянки чоловіка ОСОБА_4, яку на даний час він подарував відповідачці. Бо ОСОБА_4, будучи інвалідом першої групи не може виконувати земельні роботи, і оскільки та частина землі, яку він подарував відповідачці, то вона її обробляє, а ОСОБА_6 не маючи там ні на що права, там постійно проживає, бо йому ніде жити, підбурює позивачку на негативні відносини, яка туди не з»являється взагалі, робить усякі гадості їм, ображає їх, вчиняє сварки, а потім викликає міліцію. Намагався вижити брата сторін, хоча останньому в зв»язку із інвалідністю ні на що жити, він живе з даного огороду, йому треба дихати свіжим повітрям. Коли вони приїздять, то він нікого не пускає у будівлю. Вона туди приїздить із двоюрідною сестрою та сином інвалідом з дитинства - ОСОБА_9, який є хворим і вона не чинить ніяких перешкод, а тим паче нікому не погрожує. Вбиральню будували всі разом : сусід - ОСОБА_10, брат сторін - ОСОБА_11, ворота будували її сини, ОСОБА_12, ОСОБА_13, зять ОСОБА_3 - ОСОБА_13. Огорожу і труби завозив ОСОБА_6, хвіртку варив зять ОСОБА_3, позивачка також, приймала участь.
Свідок ОСОБА_9 ( а. с. 58 т. 1 ) суду пояснив, що ОСОБА_6 та позивачка постійно ображають відповідачку, хоча відповідачка для цього ніяких дій не вчиняє. З 2010 року ОСОБА_6 постійно проживає в селі у їх домоволодінні, користується газом, світлом, розводить квіти та продає їх. Відповідачка ні газом ні електроенергією не користується. Йому відповідачка не забороняє приїздити на огород. Він туди їздить з матір»ю. Його матір не збирала чужого
4
врожаю. Вбиральню, хвіртку, ворота будували всі разом.
Судом встановлено, що сторони у справі : позивачка на праві власності має 1/3 частину домоволодіння та земельної ділянки, а відповідачка 2/3 частини, що розташоване в АДРЕСА_1 ( а. с. 32 - 61 т. 1 ). За користування газом та електроенергією ОСОБА_2, ОСОБА_15, ОСОБА_3 сплатили певні суми, але за яке домоволодіння із копій квитанцій не вбачається ( а. с. 62 - 66 т. 1 ). Сторони у справі мають негативні стосунки між собою, в т. ч. і представник позивачки ОСОБА_6, який не законно перебуває на їх земельній ділянці по усній домовленості із ОСОБА_2 Тому, в Полтавському райсуді періодично виникають цивільні справи внаслідок спорів між ними ( а. с. 67 - 84 т. 1 ). Матеріали справи містять висновок судово - будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи № 260/261/262/263 від 31.05.2013 року, згідно якої дані шість варіантів розподілу житлового будинку та порядку користування земельною ділянкою ( а. с. 78 - 122 т. 2 ), з якою сторони згодні. Даний висновок експертизи належним чином узгоджений з компетентними установами згідно ст. 100 ЖК України ( а. с. 124 - 125, 134 - 141 т. 2 ). Згідно висновку ринкова вартість домоволодіння з урахуванням вартості земельної ділянки на час проведення експертизи складає 142 850 грн., що є і ціною позову, від якого належить вирішувати решту питань згідно вимог чинного законодавства.
Суд, заслухавши з»явившихся сторін, адвоката, дослідивши докази, якими обґрунтовується позов, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. А саме вимога позивачки щодо реального розподілу домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до ст. 317, 319, 355, 358 ЦК України, так як власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Крім цього, суд прийшов до висновку, що із запропонованих сторонами варіантів розподілу домоволодіння та земельної ділянки найбільш доцільнішим та таким, що найменш порушує права сторін, найголовніше буде сприяти їх відокремленню одна від одної та сприяти не виникненню конфліктів, варіант запропонований відповідачкою у справі, а саме по варіанту № 3 ( додатки № 5, 6 ) та землі ( додаток № 6 ). Так як частка по будівлям і спорудам не тягне за собою порушення житлових прав будь - кого із сторін, відповідачка на відміну від позивачки згодна сплатити компенсацію частки, цей варіант розподілу є найбільш доцільнішим з точки зору найбільш повного відокремлення сторін одна від одної внаслідок існуючих негативних стосунків між ними і усунення додаткових можливостей створення перешкод в користуванні кожною своєю частиною власності, а тому і конфліктних ситуацій в подальшому, сторони понесуть менших затрат по кількості вказаних необхідних переобладнань, що потягне за собою економію їх матеріальних ресурсів
Крім цього, з відповідачки на користь позивачки підлягає стягненню сума різниці ідеальних часток домоволодіння у сумі вказаній у висновку експерта, яку згодна сплатити відповідачка.
Що стосується решти вимог по позову, то вони не підлягають задоволенню через їх безпідставність, бо позивачка не довела їх на підставі ст. 60 ЦПК України, так як кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України. Випадків встановлених ст. 61 ЦПК України судом не встановлено.
Питання розподілу судових витрат між сторонами підлягає вирішенню згідно ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. 27, 31, 57 - 61, 79, 88, 143, 207, 208, 212, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, ст. 81, 126, 152, 153, 158 ЗК України, ст. 377, 386, 1166, 1167 ЦК України, суд, -
5
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення в натурі 1/3 частину нерухомого майна - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами і приватизованої земельної ділянки, що знаходяться у приватній спільній частковій власності між співвласниками, стягнення боргу за комунальні платежі і відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Виділити ОСОБА_2 в натурі 1/3 частину житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 згідно варіанту № 3 ( додатки № 5, 6 ) висновку судово будівельно - технічної та земельно - технічної експертизи № 260/261/262/263 від 31.05.2013 року квартиру № 1 ( окрашену в помаранчевий колір в додатках ), а саме : в основній частині житлового будинку літ. «А-1» приміщення кухні « 1-1» площею 14,7 кв.м., в прибудові літ. «а» приміщення : частину веранди площею 5,53 кв.м., ганок літ. «а1».
По іншим будівлям і спорудам : сарай літ. «К», погріб літ. «к», колодязь № 1, огорожу «№ 2, а всього будівель та споруд на загальну суму 19 178 гривень, що меньше на 2 048 гривень.
Виділити у користування ОСОБА_2 як співвласнику квартири № 1 ( додаток № 6 ) частину замельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1, що складається із двох земельних ділянок, яка припадає на ідеальну частку 1/3 площею 564 кв.м. ( 1 700х1/3 ) та ? частину площі спільного користування площею 3 кв.м. ( 6х1/2 ), межа порядку користування якої вказана із співвласником квартири № 2 червоним кольором.
Виділити ОСОБА_3 в натурі 2/3 частини житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 згідно варіанту № 3 ( додатки № 5, 6 ) висновку судово будівельно - технічної експертизи та земельно - технічної експертизи № 260/261/262/263 від 31.05.2013 року квартиру № 2 ( окрашену в синій колір в додатках ), а саме : в основній частині житлового будинку літ. «А-1» приміщення кімнати житлової площею 19,4 кв.м., в прибудові літ. «а» приміщення : частину веранди площею 6,97 кв.м.
По іншим будівлям та спорудам : літню кухню літ. «Б», вбиральню літ. «Ж», сарай літ. «В», сарай літ. «в», погріб літ. «в1», колодязь № 1, огорожу № 2, ворота з хвірткою, а всього на загальну суму 44 500 грн., що більше на 2 048 гривень.
Різниця часток буде складати 2 048 гривень.
Виділити у користування ОСОБА_3 як співвласнику квартири № 2 ( додаток № 6 ) частину замельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1, що складається із двох земельних ділянок, яка припадає на ідеальну частку 2/3 площею 1 130 кв.м. ( 1 700х2/3 ) та ? частину площі спільного користування площею 3 кв.м. ( 6х1/2 ), межа порядку користування якої вказана із співвласником квартири № 1 червоним кольором.
Переобладнання, які необхідно здійснити сторонам для виконання розподілу домоволодіння вказані у висновку експерта № 260/261/262/263 від 31.05.2013 року в варіанті № 3 ( додаток № 5, 6 ) - покласти на обох сторін, а саме на ту сторону, які її безпосередньо стосуються. Загальні переобладнання покласти на обох сторін - порівну з урахуванням зауважень викладених при узгодженні висновку компетентними установами.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 різницю в частці у сумі 2 048 гривень.
В решті позовних вимог, а саме : стягнення 1/3 частини боргу за електроенергію у сумі 57 гривень, 1/2 частини боргу за газ у сумі 1 125 гривень, визнання вбиральні вартістю 858 гривень, а також, огорожі, воріт і хвіртки вартістю 2 348 гривень особистою власністю позивачки, стягненні моральної шкоди у сумі 100 000 гривень - відмовити за безпідставністю.
Стягнути не доплачену суму судового збору по справі на користь Держави з ОСОБА_2 у сумі 1 048,43 гривень, з ОСОБА_3 у сумі
6
952,32 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення надруковано суддею в нарадчій кімнаті та є оригіналом.
Суддя: О. О. Гальченко