Єдиний унікальний № 422/4102/13-к
Провадження № 1-кп/422/244/2013
« 29» липня 2013 року м. Перевальськ
Перевальський районний суд Луганської області
в складі: головуючого-судді: Хісматуліної О.П.
при секретарі: Чорній А.О.,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора: Ляхова Д.О.
представника цивільного позивача: ОСОБА_1
захисника: ОСОБА_2
обвинуваченого: ОСОБА_3,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду
кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013030520001323 від 27 травня 2013 року, про кримінальне правопорушення відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Бугаївка Перевальського району Луганської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, військовозобов'язаного, перебуваючого на обліку в Алчевському ОМВК Луганської області, не працюючого, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, за частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України,-
В період часу з 01 травня 2013 року до 24 травня 2013 року, більш точної дати встановити в ході досудового слідства та з'ясувати під час підготовчого судового засідання не виявилося можливим, ОСОБА_3, в порушення встановлених правил охорони надр, передбачених ст. 16 Кодексу України про надра, яка встановлює загальні правила ліцензування діяльності використання надр, не маючи спеціального дозволу, порушивши ст.ст. 57, 125, 126 ЗК України, які встановлюють порядок виникнення права використання земельної ділянки, а також порушивши вимоги ст. 56 Кодексу України про надра, що стосується основних правил охорони надр, не маючи спеціального дозволу на роботу з видобутку корисних копалин /кам'яного вугілля/, на ділянці місцевості, розташованій в 200 м на захід від шахти «Малоіванівська», на землях Малоіванівської сільської ради Перевальського району Луганської області, в трьох раніше виритих нетипових гірничих штольнях, закріплених деревиною, першочергову належність яких в ході досудового слідства та під час судового розгляду кримінального провадження встановити не надалося можливим, організував незаконний видобуток кам'яного вугілля, яке є корисною копалиною загальнодержавного значення.
Також своїми діями ОСОБА_3 створив небезпеку для життя і здоров'я людей, не забезпечивши обмеження доступу необізнаних сторонніх осіб до викопаних виробіток в землі.
По справі Малоіванівською сільською радою Перевальського району Луганської області заявлено цивільний позов, в якому ставиться питання про зобов'язання ОСОБА_3 повернути самовільно зайняту земельну ділянку та провести рекультивацію землі у вигляді земельної ділянки, що розташована в 200 м на захід від шахти «Малоіванівська», на землях Малоіванівської сільської ради Перевальського району Луганської області.
Суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_3, які виразились у порушенні встановлених правил використання надр, що створило небезпеку для життя, здоров'я людей, а також незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 Кримінального Кодексу України.
19 липня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_3 та прокурором укладено угоду про визнання винуватості, за якою підозрюваний ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, та підтвердив обставини, зазначені у повідомленні про підозру, які є істотними для даного кримінального провадження.
При цьому сторони погоджуються з призначенням покарання ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 240 КК України у вигляді двох років обмеження волі зі звільненням ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням.
Суд, вислухавши думку обвинуваченого ОСОБА_3, роз'яснивши останньому зміст ч. 4 ст. 474 КПК України та пересвідчившись у добровільності його позиції щодо підписання угоди про визнання винуватості, з'ясувавши повне розуміння обвинуваченим суті та характеру обвинувачення, виду та міри узгодженого покарання, прийнявши до уваги думку захисника, вважає угоду про визнання винуватості, укладену між ОСОБА_3 та прокурором такою, що підлягає затвердженню судом.
Розглядаючи питання про затвердження угод про визнання винуватості, суд виходив з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення щодо затвердження угоди.
Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Укладена 19 липня 2013 року між підозрюваним ОСОБА_3 та прокурором угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам, встановленим ст. 472 КПК України.
Вид та міра покарання, узгоджені сторонами угоди про визнання винуватості, повністю відповідають санкції ч. 2 ст. 240 КК України.
Звільнення ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням, враховуючи узгоджену міру покарання у вигляді двох років обмеження волі, повністю відповідає вимогам ст. 75 КК України.
За таких обставин суд вважає за можливе затвердити вказану угоду про визнання винуватості.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 суд вважає за необхідне залишити у вигляді особистого зобов'язання.
Заявлений по справі цивільний позов Малоіванівською сільською радою Перевальського району про зобов'язання провести рекультивацію земель, підтриманий в підготовчому судовому засіданні прокурором, згідно ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 166, 211 ЗК України, ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підлягає повному задоволенню, оскільки неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_3 державі в особі Малоіванівської сільської ради Перевальського району Луганської області завдано шкоду.
Процесуальних витрат по справі немає.
Питання про речові докази суд вважає за необхідне вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 374, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 липня 2013 року в м. Перевальську Луганської області між старшим прокурором прокуратури Перевальського району Луганської області молодшим радником юстиції Ляховим Д.О. та підозрюваним ОСОБА_3.
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 240 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 /два/ роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 1 /один/ рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки:
-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 залишити незмінними у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати ОСОБА_3 повернути самовільно зайняту земельну ділянку та провести рекультивацію землі у вигляді земельної ділянки, що розташована в 200 м на захід від шахти «Малоіванівська», на землях Малоіванівської сільської ради Перевальського району Луганської області.
Речові докази:
-компресор марки ПКСД-5,25ДМ, який перебуває на зберіганні на території ПП «ОСОБА_6», - передати володільцю, ОСОБА_5;
-три мотолебідки кустарного виробництва, які перебувають на зберіганні на території ПП «ОСОБА_6», - знищити;
-60 т гірської маси чорного кольору, яка перебуває на зберіганні на території ТОВ «Алчевськдонбаспромсервіс», - передати в дохід держави.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Перевальський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим ОСОБА_3 в той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення, лише з підстав, визначених ч. 4 ст. 394 КПК України.
Головуючий-суддя: О.П.Хісматуліна