Рішення від 23.07.2013 по справі 791/749/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-791/1622/2013 Головуючий в І інстанції Крапівіна О.П.

Категорія: 41 Доповідач: Пузанова Л.В.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року липня місяця 23 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Пузанової Л.В.

Суддів:Фурман Т.Г.,

Стародубця М.П.

при секретарі:Биковій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від « 19» серпня 2011р. в справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, виконкому Щасливцевської сільської ради Генічеського району про визнання права власності, визнання недійсними розпорядження, свідоцтва та державної реєстрації права власності і за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про виселення,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради Генічеського району, ОСОБА_7 про визнання права власності, визнання недійсними правовстановлюючих документів і скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, зазначаючи, що більше десяти років, а саме: з листопада 1999 року, він постійно проживає в квартирі АДРЕСА_1.

Розпорядженням сільського голови Щасливцевської сільської ради №14/03 від 29.05.2003р. ? частина будинку АДРЕСА_1 передана у власність ОСОБА_7 в порядку приватизації державного житлового фонду. На підставі цього розпорядження на ім'я ОСОБА_7 видано свідоцтво про право власності на ? частину житлового будинку за зазначеною вище адресою і зареєстровано це право власності в установленому законом порядку.

Посилаючись на те, що судовим рішенням дії виконкому Щасливцевської сільської ради Генічеського району щодо підготовки документів про передачу наведеної вище частини житлового будинку у власність ОСОБА_7 визнані незаконними, а він, проживаючи у квартирі №4, яка раніше належала на праві власності колгоспу «Азовський», а після його реорганізації залишилася безхазяйною, набув право власності на неї, позивач просив суд визнати незаконними і скасувати: розпорядження виконкому Щасливцевської сільської ради №14/03 від 29 травня 2003 року, свідоцтво про право власності, видане 29.05.2003р. на ім'я ОСОБА_7 щодо спірного майна, державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на ? частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1. Визнати за ним, позивачем, право власності на ? частину АДРЕСА_1 розташованого за зазначеною вище адресою, з підстав набувальної давності.

В квітні 2011 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про усунення перешкод та виселення, зазначаючи, що відповідач, не будучи членом його сім'ї, перешкоджає йому користуватися належною на праві власності частиною житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 самочинно зайняв і ізолював його частину, яку використовує на свій розсуд, обмеживши його, власника, доступ до будинку, своєю поведінкою створює умови, неможливі для спільного з ним проживання. Просив виселити ОСОБА_6 із належної йому на праві власності частини житлового будинку без надання іншого житлового приміщення.

Ухвалою від 20 квітня 2011 року суд об'єднав зустрічний та первісний позови в одне провадження.

Рішенням суду від 19 серпня 2011 року постановлено позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7, виконкому Щасливцевської сільської ради Генічеського району про визнання права власності на житловий будинок залишити без задоволення.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення задоволено. Виселено ОСОБА_6 з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого приміщення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, діючий від імені ОСОБА_6, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення первісно заявлених позовних вимог і відмову у задоволенні зустрічного позову, зазначаючи, що висновки суду щодо прав кожного із сторін у спірних правовідносинах не відповідають обставинам справи та нормам житлового і цивільного законодавства, які ці правовідносини регулюють.

Справа переглядається в апеляційному порядку вдруге.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обгрутованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 29 травня 2003 року на підставі розпорядження №14/03 Щасливцевської сільської ради Генічеського району від 29.05.2003 року на ім'я ОСОБА_7 видано свідоцтво про право власності на ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку приватизації державного житлового фонду.

Право власності ОСОБА_7 на зазначене вище нерухоме майно було зареєстровано в установленому законом порядку /а.с. 12, 13/.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 07 травня 2009 року, що набрала законної сили 19 травня 2010 року, ухваленою в справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради, третя особа - ОСОБА_7, про оскарження рішення та дій суб'єкта владних повноважень, постановлено дії виконкому Щасливцевської сільської ради по підготовці документів про передачу ОСОБА_7 у власність на підставі приватизації частини житлового будинку АДРЕСА_1 визнати незаконними.

Ухваленими у наведеній вище справі судовими рішеннями встановлено, що спірна частина житлового будинку не входила до складу державного житлового фонду, а до 1994 року належала на праві власності колгоспу «Азовський» і була викуплена ОСОБА_7 з виплатою на рахунок колгоспу відповідної суми грошових коштів /а.с. 9-11/.

Оскільки право власності ОСОБА_7 на частку в будинку АДРЕСА_1 оспорювалося ОСОБА_6, який проживав в цьому будинку, ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом про визнання цього права відповідно до положень ст. 392 ЦК України.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 05 жовтня 2010 року, яке набрало законної сили 16 лютого 2011 року, позов ОСОБА_7 задоволено. Визнано за ним право власності на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1

Із змісту судових рішень вбачається, що спірна частина будинку, який складається із декілька квартир, була надана ОСОБА_7 для проживання, як механізатору, в грудні 1993 року радгоспом «Азовський», правонаступником якого на підставі рішення XV сесії Генічеської ради народних депутатів від 05.11.1993р. і розпорядження №61 від 23.03.1994р. представника Президента України по Генічеському району став колгосп «Азовський».

В послідуючому ОСОБА_7 повністю сплатив вартість квартир у розмірі 6000 крб. і саме з цих підстав у нього виникло право власності на ? частину спірного житлового будинку /а.с. 31, 44/.

Таким чином, враховуючи, що хоч приватизація спірного житлового приміщення здійснена Щасливцевською сільською радою без належних правових підстав, однак право власності ОСОБА_7 на нього підтверджено судовими рішеннями з інших, ніж приватизація, підстав, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визнання розпорядження про приватизацію та виданого на ім'я ОСОБА_7 свідоцтва про право власності в порядку приватизації недійсними не призведе до відновлення прав ОСОБА_6, а тому заявлені ним вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відсутні правові підстави також і для скасування реєстрації права власності ОСОБА_7 на спірне майно, оскільки висновки судових рішень щодо його прав не спростовані в установленому законом порядку і в спірних правовідносинах має місце лише зміна підстав виникнення права власності, а не припинення цього права.

Не доведений ОСОБА_6 і факт набуття ним права власності на частину спірного житлового будинку і за набувальною давністю (ст. 344 ЦК України).

Таким чином колегія суддів вважає, що висновки суду щодо необґрунтованості заявлених ОСОБА_6 позовних вимог відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами і досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Що ж стосується висновків суду щодо наявності підстав для задоволення зустрічного позову, та виселення ОСОБА_6 із спірного житлового приміщення, то колегія суддів їх вважає такими, що не відповідають обставинам справи і нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини в цій частині.

Погоджуючись із висновком суду про відсутність передбачених ст. 116 ЖК України підстав для виселення ОСОБА_6 із спірного житлового будинку, колегія суддів вважає за необхідне врахувати ту обставину, що відповідно до наданих апелянтом пояснень та підтверджених відомостями, наданими на запит апеляційного суду Генічеським державним бюро технічної інвентаризації, 12 листопада 2012 року Щасливцевська сільська рада Генічеського району видала на ім'я ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на ? ч. житлового будинку АДРЕСА_1

Це право власності ОСОБА_6 зареєстровано в установленому законом порядку станом на 01 січня 2013 року і не спростовано ОСОБА_7 належними доказами на час розгляду справи апеляційним судом.

Зважаючи на існуючий між сторонами протягом тривалого періоду часу спір щодо права власності на частину спірного будинку, в якій проживає ОСОБА_6 та підтвердження останнім свого права належними правовстановлюючими документами і державною реєстрацією, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності передбачених ст. 391 ЦК України підстав для виселення ОСОБА_6 з будинку за позовом ОСОБА_7 передчасними.

Оскільки виселення власника з належної йому частини житлового будинку за позовом співвласника не передбачено законом, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про виселення.

В решті частині рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення первісно заявлених позовних вимог відсутні.

Доводи апеляційної скарги в цій частині не ґрунтуються на законі, належних доказах і, як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

На підставі викладеного, ст. 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, діючого від імені ОСОБА_6, задовольнити частково.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 19 серпня 2011 року в частині задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні власністю та виселення скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про виселення відмовити.

В решті частині це ж рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: підпис

Судді: два підписи

Згідно з оригіналом:

Суддя: Л.В.Пузанова

Попередній документ
32649261
Наступний документ
32649263
Інформація про рішення:
№ рішення: 32649262
№ справи: 791/749/13
Дата рішення: 23.07.2013
Дата публікації: 29.07.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Херсонської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність