Справа № 161/12200/13-ц
Провадження № 2/161/3716/13
18 липня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.,
при секретарі Акайомовій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11 лютого 2010 року ОСОБА_2 отримав у позику від нього грошові кошти в сумі 18 000,00 доларів США (в еквіваленті 146 000,00 грн. на момент позики) для купівлі автомобіля, які зобов'язався повернути до 11.05.2010 року, що підтверджується розпискою, наданою відповідачем. Від повернення боргу відповідач ухиляється до цього часу, а тому позивач просить стягнути з боржника позичені грошові коштів з урахуванням індексу інфляції в розмірі 159 286,00 грн. та 3 % річних в розмірі 7 128,00 грн. та в користь держави судові витрати по справі.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився та подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої у зв'язку з частковим поверненням боргу ОСОБА_2, та враховуючи, що на теперішній час сторони вирішили самостійно врегулювати питання щодо відшкодування індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми боргу, позивач вважає за необхідно стягнути з відповідача на його користь борг за договором позики в розмірі 93 000,00 грн. Просив позов по уточнених вимогах задовольнити та розгляд справи проводити у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився та представником відповідача подано заяву, в якій уточнені позовні вимоги визнано, та просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 197 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 509 ЦК України відповідач взяв на себе зобов'язання на користь позивача вчинити певну дію, тобто повернути суму боргу і згідно ст. 530 ЦК України відповідач мав виконати зобов'язання у встановлений строк з дня позики, що в даному випадку виконано не було.
Судом встановлено, що 11 лютого 2010 року ОСОБА_2 отримав у позику від нього грошові кошти в сумі 18 000,00 доларів США (в еквіваленті 146 000,00 грн. на момент позики) для купівлі автомобіля, які зобов'язався повернути до 11.05.2010 року, що підтверджується розпискою (а.с. 3), наданою відповідачем.
Станом на час розгляду справи судом позика не повернута.
Згідно ч.1 п.3 ст.3 Цивільного кодексу України за суб'єктом цивільного права зберігається можливість укладати договір і визначати його зміст, на свій розсуд, відповідно до домовленості, що і було зроблено в даному випадку між позивачем та відповідачем.
Крім того, оскільки оригінал договору позики знаходиться у позивача, то дане зобов'язання вважається не виконаним боржником як зазначено ст. 545 ЦК України.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку встановленому договором та згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України, а відповідно до ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки, відповідач свого зобов'язання не виконав, то суму боргу слід стягнути у примусовому порядку.
В зв'язку з частковим поверненням боргу ОСОБА_2 на даний час розмір заборгованості за договором позики становить 93 000,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
З матеріалів справи, зокрема копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 13.10.2011 року, вбачається, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с. 5).
Таким чином, до задоволення підлягає і вимога про стягнення з відповідача в користь держави судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 215 ЦПК, ч. 1 п. 3 ст. 3, ст.ст. 202, 509, 530, 545, 625, 626, абз. 2 п. 4 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, в користь ОСОБА_1 - 93 000,00 (дев'яносто три тисячі) гривень боргу.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 930,00 грн. (дев'ятсот тридцять гривень) судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук