Дата документу Справа №
Провадження № 22-ц/778/3849/13 Головуючий у 1 інстанції: Дмитрюк О.В.
Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
24 липня 2013 року м . Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
Головуючого: Пільщик Л.В., суддів Маловічко С.В., Сапун О.А.
при секретарі: Евальд Д.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, Міського комунального підприємства «Основаніє» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міського комунального підприємства «Основаніє», ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, -
У січні 2013 року позивачка ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Міського комунального підприємства «Основаніє», ОСОБА_3 про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що через безвідповідальне ставлення робітника ВРЕЖО № 3 ЖЕД № 26 до своїх обов'язків, 29.11.2012 року сталося залиття її однокімнатної квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності. Під час залиття вона була відсутня в квартирі, а коли з'явилась, то побачила, що брудною водою залита вся підлога кімнати площею 18,7 кв. м, під лінолеумом була вода, шпалери були в брудних потоках, підвісну стелю повело, прогнувся гіпсокартон, а також водою був залитий балкон. В день залиття за її зверненням до ЖЕД № 26 комісія склала акт, який є невірним, оскільки не відображає дійсних пошкоджень її квартири від залиття. Нею повторно викликалась комісія ЖЕД № 26, проте акт в її присутності у встановленій форми складено не було, її зауваження до уваги не приймались. Відповідач ОСОБА_4 проживає в квартирі, яка розташована над її квартирою, та саме під час ремонту її радіаторів стався порив та відбулось затоплення. Діями відповідачів їй завдано матеріальної шкоди, яку вона оцінює в 15000 грн. Також діями відповідачів їй завдано моральної шкоди, яка полягає в тому, що при виявленні залиття з нею стався серцевий напад, вона втратила спокій і надію на відновлення попереднього стану квартири, значно погіршився стан здоров'я, серед зіпсованого водою майна було багато речей, які були їй дорогі.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила стягнути з відповідачів в солідарному порядку матеріальні збитки в сумі 15 000 грн. та моральну шкоду в сумі 6700
грн., а також пов»язані із справою витрати: 1000 грн. за проведення експертного дослідження матеріальної шкоди, витрати на поштову кореспонденцію в сумі 30,60 грн., канцелярсько-друкарські витрати в сумі 107,10 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з МКП «Основаніє» на користь ОСОБА_2 7820 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, та 1000 грн. за проведення оцінки, разом стягнуто 8820 грн.
Стягнуто з МКП «Основаніє» на користь ОСОБА_2 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої залиттям квартири.
В решті позову та в позовних вимогах до ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2 та МКП «Основаніє» у особі представника ОСОБА_5 подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі МКП «Основаніє», посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на безпідставну відмову в стягнення всієї заявленої суми моральної шкоди, а також звільнення від відповідальності другого відповідача ОСОБА_4, просить змінити рішення суду, стягнувши з обох відповідачів в солідарному порядку моральну шкоду у розмірі 5 302,43 грн.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що обидві апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 29.11.2012 року відповідач ОСОБА_3 викликала слюсарів КП ВРЕЖО № 3 ЖЕД № 26, які повинні були оглянути та з'ясувати причину низької температури опалювальних радіаторів в її квартирі АДРЕСА_2. В результаті дій слюсарів ЖЕД № 26 з батареї потекла вода та відбулося затоплення квартир, які розташовані поверхами нижче, зокрема, квартири позивача ОСОБА_2 № 13, яка знаходить безпосередньо під квартирою ОСОБА_4
Згідно з актом від 29.11.2012р., складеним комісією ВД-26, в ході проведення працівниками виробничої дільниці ремонтних робіт радіатору в квартирі ОСОБА_4 була зірвана різьба на заглушці, внаслідок чого сталося залиття. На момент візуального огляду в квартирі № 13 маються наступні пошкодження: в кімнаті на стелі по стикам плит, та у місцях стиків плит над дверима лоджії маються замокання як зі сторони кімнати, так і зі сторони лоджії; на шпалерах мокрі сліди залиття на торцевій стіні та на стіні зліва від входу до кімнати; мокрі сліди залиття на лінолеумі у кімнаті. Причинами залиття зазначено утворення аварійної ситуації / Т. 2 а.с. 11/. ОСОБА_2 від підпису в акті відмовилась через те, що в ньому зазначені не всі пошкодження, які мались у її квартирі.
Складеним після висихання Актом обстеження технічного стану квартири № 13 від 19.12.2012р. встановлено, що на стінах зліва і справа від входу в кімнату на шпалерах видно сліди затоплення у вигляді полос від стелі до підлоги завширшки 5-15 мм висотою
2,3 м. Пошкоджень на стелі та підлозі візуально не виявлено. Комісія дійшла висновку, що в кімнаті ОСОБА_2 слід здійснити заміну шпалер / Т. 2 а.с. 12/.
Згідно зі звітом про незалежну оцінку № 4/03, складеним ПП «Стандарт-СК» на замовлення ОСОБА_2, вартість відновлювального ремонту її квартири після залиття буде складати 7820 грн., а вартість матеріальної шкоди - 5 997 грн. Позивач просила суд стягнути на відшкодування матеріальної шкоди 15 000 грн. За проведення вищевказаного експертного дослідження ОСОБА_2 сплатила 1000 грн., які просила відшкодувати як збитки за рахунок відповідачів.
Позивач вказувала, що були пошкоджені й інші речі, які знаходились на балконі під час ремонту квартири, який вона здійснила за два місяці до вказаних подій залиття. Проте їх найменування, кількість та вартість позивач не зазначала, а також не визначались позивачем суми, які потрібні на відновлення їх стану.
Позивач вказувала також на спричинену їй залиттям моральну шкоду, розмір якої оцінила в 6700 грн.
Частково задовольняючи позов, суд виходив із того, що факт залиття квартири АДРЕСА_1 3 внаслідок дій працівника ВД-26 є доведеним, а тому обов»язок щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілій необхідно покласти на МКП «Основаніє» як юридичну особу, в структурному підрозділі якої працює винуватець спричинення шкоди. Звільняючи від відповідальності за шкоду ОСОБА_4, суд вважав, що її вини в залитті квартири позивача не мається.
Колегія погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах законів, на підставі яких судом вирішено спір.
Так, вина слюсаря-сантехніка ВУ-26, яке є структурним підрозділом МКП «Основаніє», встановлена вищевказаними складеними комісією Актами від 29.11.2012р. та від 19.12.2012р., згідно яких затоплення квартири сталося під час установки на радіаторі крана «Маєвського». Дійсно, ремонт радіатора під час опалювального періоду слюсарем здійснювався без відключення системи опалення, через що при зриві різьби стався значний витік води та затоплення всіх квартир по стояку. Тому правильними є висновки суду, що за шкоду, завдану діями працівника під час виконання трудових обов»язків, несе відповідальність юридична особа, що відповідає положенням ст. 1172 ЦК України.
Заперечення ОСОБА_2 щодо безпідставного звільнення від відповідальності ОСОБА_4 суперечать нормам матеріального права, зокрема, вимогам ст. 1166 ЦК України, згідно якої відповідати за шкоду має особа, яка її завдала. Проте за матеріалами справи достеменно встановлено, що ОСОБА_4 не є особою, винною в залитті, оскільки у встановленому порядку визвала працівників ВУ-26 для з»ясування причин низької температури опалювальних приладів, але сама в їх роботу не втручалась.
Визначаючи розмір матеріальної шкоди у сумі 7820 грн., суд послався на звіт № 4/03, складений ПП «Стандарт-СК», згідно з пунктом 4.2 якого експертом визначалась вартість ремонтно-будівельних робіт по відновленню оздоблення квартири. В цьому пункті зазначено, що при визначення вартості ремонтно-будівельних робіт враховувались тільки ті види робіт, що пов»язані з відновленням ушкоджених елементів оздоблення. При визначенні вартості ремонту експертом були взяті пошкодження, встановлені в Актах від 29.11.2012р. та від 19.12.2012р., а також Актом огляду № 1/03 та Дефектним актом від 21.03.2013р., складеними після огляду квартири експертом у присутності власника ОСОБА_2, працівників МКП «Основаніє», ВД-26 / Т. 1 а.с. 83-108/.
В апеляційній скарзі МКП «Основаніє» вказує на невідповідність відомостей в акті огляду та складеному на його підставі дефектному акті в частині пошкоджень та ремонту підлоги та балкону. Апелянт зазначає, в акті огляду відсутні пошкодження підлоги у кімнаті та пошкодження балкону, а в дефектному акті, тим не менш, зазначаються їх ремонтні роботі.
Проте ці ствердження апелянта не заслуговують на увагу, оскільки зі змісту вказаних акту огляду та дефектного акту видно, що суперечностей в них не вбачається. Так, в акті огляду вказано, що на підлозі мається вздуття плит OSB у центрі кімнати на площі 0,5 х 3,5 м, пошкоджень лінолеуму та плінтусів не вбачається / Т. 1 а.с. 92/. В дефектному акті вказується по цій позиції, що для ліквідації цього вздуття необхідна розбірка плінтусу та покриття OSB, зняття лінолеуму, а потім заміна покриття OSB на площі 3,125 м2, після чого зворотня установка лінолеуму б/у та плінтусів, що загалом складає робіт і матеріалів на суму 845 грн. (зокрема з придбання декількох пошкоджених плит OSB) / Т. 1 а.с. 101/.
В акті огляду стосовно пошкоджень балкона вказано, що мається погнутість та вздуття пластика на стелі і стінах та вздуття дошки по всій площі підлоги / Т. 1 а.с. 92/, тому в дефектному акті включені роботи з ремонту підлоги балкону загальною вартістю лише 259 грн.
Таким чином, колегією не встановлено розбіжностей між встановленими актом огляду пошкодженнями та дефектним актом.
Доводи МКП «Основаніє», що ремонт підлоги в квартирі позивача, який вона здійснила до залиття, міг бути неякісним, тому пошкодження могли бути до залиття, мають характер припущень, оскільки ніякими відповідними доказами не підтверджені. А з огляду на те, що залиття квартири сталося гарячою водою, яка дійшла з п»ятого поверху до другого (квартира позивача розташована на 4 поверсі), а також першим Актом комісії від 29.11.2012р. встановлено, що на лінолеумі наявні мокрі сліди залиття, колегія вважає, що гаряча вода пройшла через всі слої підлоги квартири позивача, та експертом було встановлено вздуття OSB, тому є доведеним пошкодження підлоги саме через залиття.
Невідповідність відомостей про пошкодження підлоги в Акті огляду від 21.03.2013р. відомостям про відсутність пошкоджень підлоги в Акті комісії від 19.12.2012р., на думку колегії, не має правового значення, оскільки Акт від 19.12.2012р. не був підписаний власником квартири № 13 ОСОБА_2, а отже складений не у відповідності до вимог чинного законодавства, яким передбачається обов»язковість підпису потерпілого або зазначення про його відмову від підпису.
Не бере до уваги колегія також доводи апеляційної скарги МКП «Основаніє» про недоведеність позивачем спричинення їй моральної шкоди. Матеріалами справи та поясненнями свідків у справі встановлено, що позивач за два місяці до залиття здійснила ремонт свої квартири та займалась придбанням меблів у квартиру. Отже, сам по собі факт залиття брудною гарячою водою щойно відремонтованого житла вже є травмуючим фактором для потерпілого. Крім того, позивач вимушена приймати додаткових зусиль для відновлення становища, тобто знову займатись ремонтом квартири, відшукувати додаткові грошові кошти для цього, відстоювати свої права, витрачаючи на це час, грошові кошти (проведення експертизи, судовий збір, поштові витрати та інші витрати). Погіршення стану здоров»я позивача підтверджується корінцями швидкої допомоги, яка була нею викликана 29.11.2012р. в 19.42 год., тобто безпосередньо в день залиття, та 03.12.2012р. / Т. а.с. 51/, а також чисельними записами у копії медичної картки, долученої до матеріалів справи.
З огляду на вказані обставини, суд першої інстанції правильно визнав, що залиттям позивачеві спричинена моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню за рахунок МКП «Основаніє», а також визначив її розмір у сумі 3000 грн. з урахуванням всіх істотних обставин: погіршення стану здоров»я потерпілої, стану пошкодження квартири, ступеню моральних страждань та їх тривалості з огляду на неможливість швидкого ремонтування квартиру, прикладення додаткових зусиль для відновлення становища. Отже, з цього при-
воду є неспроможними і доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про замалий роз-
мір відшкодування моральної шкоди, визначений судом.
Є невідповідаючими матеріалам справи також доводи МКП «Основаніє» про те, що стягнувши з нього на користь позивача 1000 грн. в рахунок відшкодування збитків з проведення експертного дослідження, суд вийшов за межі вимог позивача. Так, позивачем в ході розгляду справи неодноразово збільшувались позовні вимоги та заявою від 01.04.2012р. вона просила стягнути цю суму з відповідача / Т. 1 а.с. 56/.
Таким чином, ані доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_2, ані доводи апеляційної скарги МКП «Основаніє» не спростовують правильних висновків суду, який вирішив спір у відповідності до заявлених вимог, наданих сторонами доказів та з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Тому у відповідності до ст. 308 ЦПК України обидві апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін як законне, обґрунтоване та справедливе.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги Міського комунального підприємства «Основаніє» та ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 червня 2013 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: