Справа: № 2-а-9866/11 (2-а-25655/10)
"22" липня 2013 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Міщука М. С.
суддів: Безименної Н.В.,Бєлової Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,-
Постановою суду першої інстанції від 08.06.2011 року позов задоволено частково. Суд визнав неправомірними дії відповідачів та зобов'язав провести позивачу перерахунок та виплату недоотриманих коштів в розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 13.03.2010 року, з урахуванням раніше виплачених сум, до того часу поки дана норма Законну буде чинною.
На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати і винести нову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що виплати здійснювалися правомірно відповідно до вимог постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером та проживає в населеному пункті, який віднесений до зон гарантованого добровільного віднесення внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до переліку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року №106, і має статус особи постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕЄ 4-ї категорії.
Відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного віднесення, проводиться доплата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Всупереч зазначеним нормам Закону позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836.
Таким чином, позивач має право на щомісячне отримання компенсаційних виплат відповідно до статті 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.06.2011 року -без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Судді:
Головуючий суддя Міщук М.С.
Судді: Безименна Н.В.
Бєлова Л.В.