донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
24.07.2013 р. справа №5006/40/62/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Стойки О.В.
при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А.
від позивача:Сорока Л.М. - довіреність №18 від 10.09.2012 року
від відповідача :не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ
на рішення господарського суду Донецької області
від12.06.2013 року
у справі№ 5006/40/62/2012 (Головуючий суддя: Говорун О.В.; Судді: Кучерява О.О., Колесник Р.М.)
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аджиліті Логістікс», м.Київ
до відповідачаПублічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»
простягнення грошових коштів в розмірі 142545 грн. 34 коп., в тому числі: основний борг в сумі 128345 грн. 58 коп., пеню в сумі 14119 грн. 79 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аджиліті Логістікс» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» грошових коштів в розмірі 142545 грн. 34 коп., в тому числі: основний борг в сумі 128345 грн. 58 коп., пеню в сумі 14119 грн. 79 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.06.2013 року по справі №5006/40/62/2012 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аджиліті Логістікс» 128345 грн. 58 коп. - основного боргу , 5000 грн. 00 коп. - витрат на оплату послуг адвоката та 2566 грн. 91 коп. - витрат з оплати судового збору. В решті позову - відмовлено.
Згадане рішення суду першої інстанції мотивоване частковою обґрунтованістю позовних вимог.
Не погодившись з рішенням господарського суду Донецької області від 12.06.2013 року у справі № 5006/40/62/2012 Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує те, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені та неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права.
Зокрема, зазначає, оскільки позивачем належними та допустимими доказами не підтверджений факт доставки вантажу до місця призначення, підстави для стягнення з заявлених до стягнення сум з відповідача відсутні.
Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав.
Представник позивача в судовому засіданні 24.07.2013 року заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.
Представник апелянта в судове засідання 24.07.2013 року не з'явився, про дату, час місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Частиною 2 ст. 101 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 22.11.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аджиліті Логістікс» (Експедитор) та Відкрите акціонерне товариство «Енергомашспецсталь» (Клієнт) (на теперішній час - Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь») уклали договір про надання транспортно-експедиційних послуг №42/1220 (далі- договір) (а.с. 6).
За умовами п.1.1. договору, останній врегулює взаємовідносини сторін з організації та забезпечення позивачем від свого імені або від імені відповідача, але у будь-якому випадку за винагороду, за рахунок, за дорученням та в інтересах відповідача, комплексу робіт та послуг з метою доставки імпортних, експортних, транзитних безпечних та не потребуючих особливих режимів зберігання генеральних вантажів відповідача та вантажів відповідача у 20-ті, 40-ка та понад 40 - футових контейнерах стандартів ISO від місця, вказаного відповідачем, до місця призначення, різними видами транспорту по домовленому маршруту.
Згідно п. 5.7.1. договору, Експедитор виставляє рахунок на передоплату, розмір якої (у відсотках) узгоджений Сторонами у заявці на перевезення об узгодженні послуг, зі вказівкою розміру планової винагороди Експедитора. Клієнт перераховує дану суму передоплати на розрахунковий рахунок Експедитора протягом 3 (трьох) банківських днів з дня отримання рахунку по факсимільному зв'язку. Оригінал рахунку направляється Клієнту поштовим відправленням. Експедитор після доставки вантажу до пункту призначення у відповідності з пунктом 5.8.2. цього Договору виставляє рахунок на суму що залишилась. Клієнт оплачує суму заборгованості, що залишилась, протягом 5 (п'яти) банківський днів з дати отримання рахунку по факсимільному зв'язку. Оригінал рахунку направляється Клієнту поштовим відправленням.
Пунктом 29 доручення Експедитору №42875 від 01.08.2011, встановлені умови оплати фрахти: 50% від вартості послуг - передоплата, решта 50% після доставки вантажу у місце призначення протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання рахунка по факсимільному зв'язку.
Пунктом 5.8.1. договору сторони визначили, що здавання наданих послуг по кожному Дорученню здійснюється Експелитором за Актом приймання-передачі наданих послуг
(виконаних робіт). При цьому в день затвердження Акту Доручення вважається виконаним, а відповідні послуги наданими в повному обсязі.
Згідно із ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.(ч. 7 ст 193 ГПК).
Згідно ч.1 ст. 929 Цивільного Кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Надання експедиційних послуг за договором про надання транспортно-експедиційних послуг №42/1220 від 22.11.2010 року підтверджується дорученням експедитору №42875 від 01.08.2011 року (а.с.18)
Належне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Аджиліті Логістікс» експедиторських послуг за договором підтверджується актом надання послуг №239/42875 від 04.10.2011 року, який підписаний представниками сторін без зауважень та скріплений печатками товариств (а.с.19).
Згідно даних відповідного акту про надання послуг Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має, вартість робіт (послуг) складає в сумі 272290 грн. 28 коп., та ПДВ в розмірі 3434 грн. 11 коп., разом 275724 грн. 39 коп.
05.09.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю сплатило позивачу вартість наданих послуг в розмірі 147378 грн. 81 коп., про що свідчить офіційна виписка з банку (а.с. 17).
У зв'язку з не здійсненням оплати остаточної суми вартості наданих Експедитором послуг, позивач 03.04.2012 року рекомендованою кореспонденцією направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості в розмірі 128345 грн. 58коп. ( -147378 грн. 81 коп. =128345грн. 58коп) (а.с.25-26).
13.06.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Аджиліті Логістікс» рекомендованою кореспонденцією направило на адресу Клієнта було акт звіряння, лист, рахунок на сплату залишку заборгованості в розмірі 128345 грн. 58 коп. та рахунок на сплату пені за період з 12.12.2011 по 11.06.2012 в сумі 6578 грн. 15 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомашспецсталь» відповідну кореспонденцію отримало 18.06.2012 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.20).
Як встановлено колегією суддів та підтверджується матеріалами справи, позивач в повному обсязі виконав умови договору №42/210 від 22.11.2010 року року, а відповідач умови відповідного договору щодо оплати послуг в строки, визначені договором та в повному обсязі, не здійснив.
Враховуючи, що факт наявності боргу підтверджений матеріалами справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 128345грн. 58 коп. є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, а рішення в цій частині є таким, що підлягає залишенню в силі.
Як зазначалось раніше, крім заборгованості в сумі 128345 грн. 58 коп. за позовними вимогами позивач просив стягнути з відповідача на його користь також пеню в сумі 14119грн. 79коп., розрахованої за період з 11.10.2011 року по 23.03.2012 року.
З цього приводу колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до п. 6.1.1. Договору, у випадку прострочення платежу по строкам, узгоджених в цьому договорі, додаткових угодах до цього Договору, сторона яка прострочила, виплачує іншої стороні пеню у розмирі 0,1% від суми, яка підлягає оплаті, за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки Національного банку України, діючої у період, за який сплачується пеня, на підставі виставленого рахунку протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту його отримання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, у зв'язку з простроченням Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» виконання умов договору №42/1220 від 22.11.2010 року направило на його адресу рахунок №169/42875 від 11.06.2012 року про сплату пені в розмірі 6578 грн. 15 коп., розрахованої за період з 12.12.2011 року по 11.06.2012 року, який отриманий відповідачем 18.06.2012 (а.с.20).
В позові Товариство з обмеженою відповідальністю «Аджиліті Логістікс» просить стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» суму пені в розмірі 14119 грн. 79коп., розрахованої за період з 11.10.2011 року по 23.03.2012 року.
Оскільки, матеріали справи не містять та додатково суду апеляційної інстанції позивачем не надано рахунків, які б були виставлені відповідачу за спірний період за договором від 22.11.2010 року №42/1220, заявлена сума пені в розмірі 14119 грн. 79 коп. за період з11.10.2011 року по 23.03.2012 року до задоволення не підлягає за недоведеністю доводів, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові в цій частині.
Щодо доводів заявника апеляційної скарги про неправомірне стягнення з відповідача на користь позивача суми за надані позивачу послуги адвоката в розмірі 5000грн. 00 коп., колегія судді враховує наступне.
Статтею 44 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише у тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Згідно роз'яснення ВГСУ від 04.03.1998 року № 02-5/78 відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.
Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального Кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться у ст.1 вказаного Закону, за якою адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом
Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Принцип «розумного обгрунтування» розміру оплати юридичної допомоги набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати - обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його адвокатський досвід, науково-теоритична підготовка, тощо.
Визначаючи розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, повинні братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистки або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Згідно п.11 Інформаційного листа від 13.02.2002р. №01-8/155, п.11 Інформаційного листа від 14.12.2007р. №01-8/973 та п.28 Інформаційного листа від 18.03.2008р. №01-8/164, суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою послуг адвокатів, має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Таким чином, розглядаючи конкретну справу, суд з урахуванням її обставин може обмежити розмір відповідної компенсації з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справ.
Приймаючи до уваги, тривалість розгляду справи, складність справи, ціну позову а також часткове задоволення позовних вимог, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача витрати за надані позивачу послуги адвоката в розмірі 5000грн. 00 коп.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з наведених норм права та матеріалів справи, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення господарського суду Донецької області є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а тому підстав для скасування оскаржуваного рішення за наведеними в ній мотивами не вбачається.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
1)Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» на рішення господарського суду Донецької області від 12.06.2013 року у справі №5006/40/62/2012 - залишити без задоволення.
2)Рішення господарського суду Донецької області від 12.06.2013 року у справі №5006/40/62/2012 - залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя К.І. Бойченко
Судді Г.І. Діброва
О.В. Стойка