ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/10295/13 22.07.13
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал"
про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 5359,38 грн.
Суддя Васильченко Т.В.
в присутності представників сторін:
від позивача - Галюк Ю.Г., за довіреністю №13/754 від 20.06.2013;
від відповідача - не з'явилися.
Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 5359,38 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/0612957/1012/11 від 07.02.2011 внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди (надалі -ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Mitsubishi Lancer", реєстраційний номер ВІ 9497 АІ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.05.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.
В судовому засіданні 22.07.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, з відміткою про отримання; про причини неявки представника суд не повідомив; відзив на позов, клопотань або заяв до суду не надіслав.
Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився в судове засідання, за висновками суду, наявні в матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.
При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для чергового відкладення розгляду справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
07.02.2011 між позивачем, Приватним акціонерним товариством "Провідна" як страховиком та Куценком Євгенієм Івановичем, як страхувальником укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0612957/1012/11, (надалі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "Mitsubishi Lancer", реєстраційний номер ВІ 9497 АІ, 2006 року випуску.
Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, а вигодонабувачем є страхувальник.
Строк дії договору встановлено з 08.02.2011 по 07.02.2012.
28.11.2011 о 19 год. 45 хв. по вулиці Автозаводській в місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки "Mitsubishi Lancer" та автомобіля марки «ЗАЗ» а саме: Драчов Федір Тимофійович, керуючи автомобілем марки "ЗАЗ" реєстраційний номер АА 4029 КЕ залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки "Mitsubishi Lancer", державний реєстраційний номер ВІ 9497 АІ під керуванням Куценка Євгена Івановича в результаті чого обидва автомобілі отримали механічні ушкодження.
Куценко Є.І. на законних підставах керував автомобілем "Mitsubishi Lancer", про що свідчить довіреність №8316 від 17.11.2007 на право користування та розпорядження даним транспортним засобом.
ДТП сталася в результаті порушення водієм Драчовим Ф.Т. вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ВДАІ Оболонського РУ ГУМВС України в м. Києві про дорожньо-транспортну пригоду №8919825.
Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 14.12.2011 у справі № 3-10230/11 встановлено порушення Драчовим Федором Тимофійовичем п. 13.1 Правил дорожнього руху України, Драчова Федора Тимофійовича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
29.11.2011 Куценко Є.І. звернувся до позивача із заявою №06/31187 про виплату страхового відшкодування.
Згідно рахунку-фактури № ЮКК-000424 від 27.03.2012 виставленого власнику застрахованого транспортного засобу Товариством з обмеженою відповідальністю «АВТОСХІД» вартість відновлюваного ремонту автомобіля "Mitsubishi Lancer" реєстраційний номер ВІ 9497 АІ склала 5359, 38 грн.
Відповідно до звіту про вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу від 02.04.2012 складеного оцінювачем Цурпаленком Євгенієм Валентиновичем (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 5915 від 05.04.2008) вартість матеріального збитку, завданого автомобілю "Mitsubishi Lancer", реєстраційний номер ВІ 9497 АІ в результаті його пошкодження при ДТП складає 5213,94 грн.
12.04.2012 позивачем був складений та підписаний страховий акт № 1001/06/31187/S/76772, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля "Mitsubishi Lancer", реєстраційний номер BI 9497 АІ, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 3788,98 грн.
На підставі складеного страхового акту № 1001/06/31187/S/76772 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" виконуючи свої зобов'язання за договором добровільного страхування наземного транспорту №06/0612957/1012/11 від 07.02.2011, перерахувало суму страхового відшкодування на СТО в розмірі 3788,98 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №0018861 від 13.04.2012.
18.04.2012 позивачем був складений та підписаний страховий акт № 2 1001/06/31187/S/76772, згідно з яким призначено доплату страхового відшкодування в розмірі 1570,40 грн.
На підставі складеного страхового акту № 2 1001/06/31187/S/76772 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" перерахувало доплату страхового відшкодування на СТО в розмірі 1570,40 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №0019784 від 19.04.2012.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль "ЗАЗ" реєстраційний номер АА 4029 КЕ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю " Mitsubishi Lancer", реєстраційний номер ВІ 9497 АІ, належить Драчову Федору Тимофійовичу та знаходився на час ДТП під його керуванням.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина Драчова Ф.Т. встановлена в судовому порядку, а тому шкода заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля "ЗАЗ", реєстраційний номер АА 4029 КЕ відшкодовується Драчовим Ф.Т., як власником цього транспортного засобу.
Під час розгляду справи встановлено, що цивільно-правова відповідальність Драчова Ф.Т., як власника автомобіля "ЗАЗ", реєстраційний номер АА 4029 КЕ, застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Страховий капітал», згідно із полісом № АА/6632657, строк дії якого з 15.09.2011 по 14.09.2012, що підтверджено відповіддю МТСБУ, яка надійшла на запит суду.
Відповідно до наведенного вище полісу № АА/6632657, страхувальником - особою цивільно-правову відповідальність, якого застрахована полісом є Драчов Федір Тимофійович, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації Драчовим Федором Тимофійовичем транспортного засобу "ЗАЗ", реєстраційний номер АА 4029 КЕ була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Страховий капітал».
Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
При цьому, відповідно до п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Вказаним договором (поліс №АА/6632657) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля "Mitsubishi Lancer", реєстраційний номер ВІ 9497 АІ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 5213,94 грн., а відтак до позивача перейшло право зворотної вимоги саме в межах цієї суми.
Позивач претензією №04-09/11658 від 17.08.2012 та заявою №04-09/1385 від 04.02.2013 звертався до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП.
Однак, відповідач відшкодування не здійснив. Відповіді позивачу не надав.
За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом № АА/6632657 розміри лімітів відповідальності, франшизи (0 грн.) та виходячи з вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, встановленого звітом, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 5213,94 грн.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.
З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір розподіляється пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 43, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 6, кв. 2, ідентифікаційний код 32206908) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25, ідентифікаційний код 23510137) суму страхового відшкодування у розмірі 5213 (п'ять тисяч двісті тринадцять) грн. 94 коп. та 1673 (одна тисяча шістсот сімдесят три) грн. 81 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 24.07.2013.
Суддя Т.В.Васильченко