Номер справи 623/2351/13-к
Номер провадження 1-кп/623/160/2013
25 липня 2013 року Ізюмський міськрайонним суд Харківської області
в складі: головуючого - судді Винниченка П.П.,
при секретарі Бобриш М.С.,
за участю:прокурора Кучерявченко Г.В. ,
обвинуваченого ОСОБА_2,
потерпілого: представника ІКВВКП ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області
кримінальне провадження № 12013220320000449 від 22 лютого 2013 року про обвинувачення
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Дуніно, Близнюківського району, Харківської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
1) 22.06.1993 року Лозівським міським судом Харківської області за ст.ст. 81 ч. 2, 81 ч. 3, 42 КК України до позбавлення волі на 3 роки, на підставі ст. 45 КК України рахувати засудженим умовно з випробуванням на 2 роки; 2) 1.03.1994 року Лозівським районним судом Харківської області за ст.ст. 140 ч. 2, ст. 43 КК України, до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 3) 12.11.1998 Близнюківским районним судом Харківської області за ст. 81 ч. 3 КК України до позбавлення волі на 1 рік, з конфіскацією майна; 4) 3.01.2002 року Близнюківським райсудом Харківської області, за ст. 185 ч. 3 КК України, до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, від відбування покарання звільнений з випробуванням на 2 роки, 21.06.2002 року рішенням Близнюківського районного суду Харківської області повернуто в місця позбавлення волі на 3 роки на підставі ч. 2 ст. 78 КК України; 5) 25.10.2007 року Ізюмським міським судом за ч. 1 ст. 309 КК України, до позбавлення волі на 2 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням на 2 роки; 6) 13.11.2012 року Ізюмським міським судом, за ст. 395 КК України до арешту на строк 3 місяці,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1, ст. 185 ч. 2 КК України, -
ОСОБА_2, 16 квітня 2012 року, біля 21 години, знаходячись навпроти будинку № 6 по пров. Фрунзе в м. Ізюмі, Харківської області, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, таємно викрав кришку люка, чим Ізюмському комунальному виробничому водопровідно-каналізаційному підприємству було завдано матеріальних збитків на суму 825, 75 гривень.
22 лютого 2013 року, біля 11 години ОСОБА_2, повторно, знаходячись в приміщенні магазину «Роганське м'ясо», що розташований по вул. Гагаріна в м. Ізюмі, діючи з корисливих мотивів та з метою заволодіння чужим майном, користуючись відсутністю уваги ОСОБА_4, з відкритої сумки, що знаходилась в руках останньої, таємно викрав мобільний телефон «Нокіа С3-01», з сім - картою мобільного оператора МТС Україна, чим потерпілій було завдано матеріальних збитків на суму 1105 гривень.
24 червня 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілими - Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство в особі представника ОСОБА_7 і ОСОБА_4 була укладена угода про примирення у відповідності до ст. 471 КПК України.
Згідно даної угоди потерпілі - представник ІКВВКП ОСОБА_7 і ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_2 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 - за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 2 років позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суровим призначити остаточно покарання ОСОБА_2 у виді 2 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням на 2 роки, із покладенням на нього обов»язків, передбачених п.п.2,3, 4 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з"являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
На час укладення угоди збитки, завдані ОСОБА_2 в сумі 825 грн. 75 коп. Ізюмському комунальному водопровідно-каналізаційному підприємству та в сумі 1105 грн. потерпілій ОСОБА_5 відшкодовані в повному обсязі. Потерпілі претензій матеріального та морального характеру до підозрюваного не мають.
Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, які згідно ст. 12 КК України, є злочинами середньої тяжкості.
Судом також встановлено в судовому засіданні, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє права, визначені п.1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпілі представник ІКВВКП ОСОБА_7 і ОСОБА_5 також розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства.
Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Суд враховує відповідно до ст. 66 КК України, щире каяття ОСОБА_2, добровільне відшкодування шкоди, шляхом повернення викраденого майна, як пом»якшуючі обставини.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_2 є вчинення злочину повторно.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілими - представником ІКВВКП ОСОБА_7 і ОСОБА_5 . та обвинуваченим ОСОБА_2 і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Питання про речові докази має бути вирішене згідно ст. 100 КПК України.
Цивільний позов та судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд. -
Затвердити угоду від 24 червян 2013 року про примирення між обвинуваченим ОСОБА_2 та потерпілими - Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство в особі представника ОСОБА_7 і ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12013220320000449 від 22 лютого 2013 року.
Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України - у вигляді 1 року позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 2 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суровим призначити остаточно покарання ОСОБА_2 у виді 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2 в період іспитового строку, не виїздити на постійне проживання за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміни місця роботи, навчання або проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Речові докази: фрагменти каналізаційного люку, які повернуто під розписку ОСОБА_6- залишити ІКВВКП, мобільний телефон «Нокіа С3-01, залишити потерпілій ОСОБА_4, згідно розписки.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонним суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя П.П.Винниченко