Дата документу 17.07.2013 Справа № 0814/4390/2012
Провадження № 2/334/100/2013
15 липня 2013 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді Колесник С.Г..,
при секретарі Кисельовій О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості, де зазначив, що 24.01.2007 року ОСОБА_1 отримав строковий кредит у розмірі 5 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.04.2017 року.
Позивачем умови кредитного договору були виконані в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе обов'язки, щодо виконання умов договору, не виконує, у зв'язку з чим станом на 19.03.2012 року існує заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 15 625,41 грн. яка складається з:
заборгованості за кредитом - 9 703,61 грн.;
заборгованості по процентам за користування кредитом - 5 921,80 грн.
Просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, та понесені судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив суду, що 24.01.2007 року банком відкрито кредитний картковий рахунок на ім'я ОСОБА_1 та видана платіжна картка № НОМЕР_6. Своїм особистим підписом відповідач ствердив, що дана заява разом з умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, а також тарифами, з якими він ознайомився і згоден, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Таким чином, при укладанні даного договору сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, що встановлюються для договорів даного виду. Крім того, Відповідач, отримавши платіжну картку за даним договором, користувався нею, що підтверджується випискою по картковому рахунку та платіжними дорученнями.
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову в повному обсязі та пояснив суду, що 24.01.2007 року він дійсно звернувся до Банка із заявою про надання йому кредитних коштів, а Банк виконав свої обов'язки, щодо надання кредитного ліміту в повному обсязі, тобто ОСОБА_1 отримав від Банку строковий кредит у розмірі 5 000,00 грн. Крім того, відповідач вважає, що трактування позивачем заяви про намір отримати кредитні кошти як договір, суперечить нормам Закону та моралі. Він стверджував, що ніяких договорів він не укладав, а його підпис на заяві слід розуміти лише як намір про отримання грошових коштів.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову у повному обсязі та пояснив, що його довіритель 24.01.2007 року підписав у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» лише заяву про намір на отримання грошової суми у розмірі 5 000,00 гривень, яка, в свою чергу, не є кредитним договором. В обґрунтування своїх заперечень, представник відповідача пояснив суду, що при укладанні договору Банком не були виконані обов'язкові умови для укладення цього договору, а підпис ОСОБА_1 на заяві слід розуміти лише як намір про отримання грошових коштів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Крім того, даний договір є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом Згідно з п. 1.31 ст. 1 ЗУ ""Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, платіжний інструмент - засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ коштів з відповідного рахунка платника. До платіжних інструментів відносяться документи на переказ та спеціальні платіжні засоби Відповідно до п. 1.27 ст. 1 ЗУ ""Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"" платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором
Відповідно до ЗУ „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ОСОБА_1 є держателем спеціального платіжного засобу, а саме є фізичною особою, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу з обов'язками встановленими цим Законом.
У відповідності до п. З постанови НБУ № 223 від 30.04.2010 року „Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів кредитування користувачів для здійснення платіжних операцій з використанням спеціальних платіжних засобів проводиться шляхом зарахування коштів на їх банківські рахунки. Кредитна лінія під операції зі спеціальними платіжними засобами відкривається банком на визначений термін і в межах установленого договором ліміту заборгованості або граничної суми кредитування.
Кредитна схема передбачає здійснення користувачем платіжних операцій з використанням спеціального платіжного засобу за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит або в межах кредитної лінії.
Тобто, між сторонами виникли договірні правовідносини, що регулюються положеннями ст.1069 ЦК України - Кредитування рахунку, а права і обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
В судовому засіданні встановлено, що 24.01.2007 року ОСОБА_1 отримав у відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк» строковий кредит у розмірі 5 000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 09.04.2017 року.
Позивачем умови кредитного договору були виконані в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе обов'язки, щодо виконання умов договору, не виконав, у зв'язку з чим станом на 19.03.2012 року виникла заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 15 625,41 грн. яка складається з: заборгованості за кредитом - 9 703,61 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 5 921,80 грн.
Крім того, про укладення договору з врахуванням ч. 2 ст. 642 ЦК України свідчить вчинення дій по використанню відповідачем платіжної картки № НОМЕР_6 та внесення коштів на рахунок, що підтверджується випискою по картковому рахунку та платіжними дорученнями: від 24.02.2010р. № 1506778067, від 24.03.2010р. № 1523597608, від 22.04.2010р. № 540247550, від 25.05.2010р. № 1555992466, від 25.06.2010р. № 1571157581, від 22.07.2010р. № 583642057 за підписом ОСОБА_1 на зняття готівки та про надходження готівки.
Не погоджуючись з позовними вимогами Банку, ОСОБА_1 подав до суду позов про визнання вказаного кредитного договору недійсним, проте рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 21.02.2013 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову, та ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 04.04.2013 року вказане рішення залишено без змін.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Зобов'язання щодо надання коштів банком виконані, проте ОСОБА_1 взяті на себе обов'язки, щодо виконання умов договору, не виконав, у зв'язку з чим, станом на 19.03.2012 року виникла заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 15 625,41 грн. яка складається з: заборгованості за кредитом - 9 703,61 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом - 5 921,80 грн., що в судовому засіданні встановлено письмовими доказами по справі, у зв'язку з чим підлягає стягненню в судовому порядку.
Також, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в розмірі 214,60 грн., які були ним сплачені при зверненні з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57, 69, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 258,259,525, 526, 615, 1054 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, зареєстрований: АДРЕСА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (рах.№ 29098829000000, МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 24.0.2007 року в розмірі 15 625,41 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять п'ять гривень 41 копійка), яка складається з:
заборгованості за кредитом - 9 703,61 грн. (дев'ять тисяч сімсот три гривні 61 копійка);
заборгованості по процентам за користування кредитом - 5 921,80 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять одна гривня 80 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_5, зареєстрований: АДРЕСА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (рах.№ 64993919400001, МФО № 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в розмірі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Колесник С. Г.