Справа: № 825/724/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Заяць О.В.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
24 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області Пабат Ольги Анатоліївни на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області Пабат Ольги Анатоліївни, третя особа: ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та скасування рішення,
ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області Пабат Ольги Анатоліївни, третя особа: ОСОБА_5 та просила визнати дії відповідача по прийняттю рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 300120 від 08.02.2013 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 7324874104, на 1/2 частки магазину з кафе-баром (літ. А - магазин з кафе-баром, літ. а - ґанок, літ. а2 - ґанок, літ. а3 - ґанок, літ. А1 - прибудова, літ. а4 - ґанок, літ. Б - навіс, №1 - ворота, №2 - огорожа, №3 - огорожа, №4 - хвіртка, №5 - хвіртка) загальною площею 377,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5 протиправними; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 300120 від 08.02.2013 року, прийнятого відповідачем на підставі рішення апеляційного суду Чернігівської області б/н від 12.12.2012 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 7324874104, на 1/2 частки магазину з кафе-баром (літ. А - магазин з кафе-баром, літ. а - ґанок літ., а2 - ґанок, літ. а3 - ґанок, літ. А1 - прибудова, літ. а4 - ґанок, літ. Б - навіс, №1 - ворота, №2 - огорожа, №3 - огорожа, №4 - хвіртка, №5 - хвіртка) загальною площею 377,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5, про що до державного реєстру прав на нерухоме майно внесено запис про право власності №112817.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись з постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що за ОСОБА_4 28.12.2010 року зареєстровано право власності на нежитлову будівлю «магазин з кафе-баром», що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 7). Рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 12 грудня 2012 року визнано за ОСОБА_5 право власності на 1\2 частини нежитлової будівлі «магазин з кафе-баром», що знаходиться в АДРЕСА_1.
Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 липня 2012 року по справі № 2514/3708/2012 (провадження № 2514/955/2012) було накладено арешт на нежитлову будівлю «магазину з кафе-баром», що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 11).
Постановою ВП №33003017 від 12 червня 2012 року, винесеною заступником начальника відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Гаврилеєм І.О. накладено арешт на магазин з кафе-баром «Жемчужина», що знаходиться по АДРЕСА_1. Заборонено здійснення відчуження будь-якого майна, що належить боржнику ОСОБА_4 (а.с. 12).
08.02.2013 року рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області Пабат Ольги Анатоліївни зареєстровано за ОСОБА_5 право власності на 1\2 частини нежитлової будівлі «магазин з кафе-баром», що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с. 8-10).
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення відповідача від 08.02.2013 року підлягає скасуванню, оскільки воно було прийнято в період дії ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 липня 2012 року про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нежитлову будівлю «магазину з кафе-баром».
Однак з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись в повній мірі з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_5, 06 лютого 2013 року звернувся до реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для реєстрації рішення № 2514/3708/2012 апеляційного суду Чернігівської області від 12.12.2012 року про визнання за ОСОБА_5 права власності на Ѕ ідеальну частину магазину з кафе-баром, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, ОСОБА_5 подав всі необхідні документи та квитанцію для реєстрації речового права за рішенням суду.
Державний реєстратор прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області Пабат Ольга Анатоліївна прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), що є підтвердженням того, що майно реєструється в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вперше.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно частини 1 статті 4 Закону № 1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:
1) право власності на нерухоме майно;
2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;
3) інші речові права відповідно до закону;
4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі: рішень судів, що набрали законної сили.
В свою чергу, відповідно до п.3 ч. 2 ст. 19 Закону № 1952 державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі ухвали суду про накладення арешту на нерухоме майно.
Крім того, згідно положень ч. 1 та 2 статті 24 Закону № 1952, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:
1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;
3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;
4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
5 1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
5 2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;
5 3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;
5 4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;
5 5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;
5 6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;
6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
В силу частини 4 статті 24 Закону 1952 відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Крім того, відповідно до п. 3 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1844/5, відомості Реєстрів використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про обтяження речових прав на нерухоме майно, у тому числі обтяжень податковою заставою, під час проведення державної реєстрації прав з метою їх перенесення до Державного реєстру прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв/запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав.
Відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно використовуються державним реєстратором для встановлення наявності (відсутності) записів про державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації прав та під час розгляду заяв про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, заяв /запитів на отримання інформації з Державного реєстру прав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відкрив розділ в реєстрі на нежитлову будівлю «магазин з кафе-баром», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 лише під час реєстрації рішення апеляційного суду Чернігівської області від 12 грудня 2012 року, що свідчить про за позивачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було зареєстровано право власності на зазначену вище будівлю.
Як встановлено вище, ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 19 липня 2012 року по справі № 2514/3708/2012 (провадження № 2514/955/2012) було накладено арешт на нежитлову будівлю «магазину з кафе-баром», що знаходиться в АДРЕСА_1, однак, враховуючи те, що Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не було відкрито розділ на зазначену будівлю, то і перенесення обтяження відбулось лише після реєстрації права на магазин з кафе-баром за ОСОБА_5 відповідно до постанови №33003017 від 12 червня 2012 року, винесеної заступником начальника відділу державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Гаврилеєм І.О. накладено арешт на магазин з кафе-баром «Жемчужина», що знаходиться по АДРЕСА_1.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення від 08 лютого 2013 року щодо реєстрації права за ОСОБА_5 на Ѕ частини нежитлової будівлі «магазин з кафе-баром», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, діяв в межах норм діючого законодавства, оскільки здійснював реєстрацію права, не пов'язаного з відчуженням нерухомого майна та визнаного рішенням, суду, що набрало законної сили.
В силу положень статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Судова колегія вважає, що відповідачем було повністю доведено правомірність його дій під час вчинення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а також правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Отже, колегія суддів, у відповідності до ст. 205 КАС України, приходить до висновку, що постанову суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції Чернігівської області Пабат Ольги Анатоліївни - задовольнити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Постанова складена у повному обсязі 29.07.2013 року.
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.