Справа №274/2745/13-ц
Провадження № 2/0274/623/13
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И .
23.07.2013року.Бердичівський міськрайонний суд в складі: головуючого -судді Хавронюк О.Л., з участю секретаря - Лободи В.Л.,сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення
Позивач звернулась з зазначеними вимогами до суду з тих підстав, що вона є власником будинку АДРЕСА_1 , відповідач зареєстрований в належному їм на праві власності житлі як колишній зять .Він систематично порушує правила співжиття, що робить неможливим спільне проживання .Заходи міліції, сільської ради щодо припинення такої поведінки впливу на відповідача не мають .
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала .Зазначила, що через поведінку відповідача вона не може спокійно жити у власному будинку.Він їй постійно погрожує, приходить п"яний, виганяє з будинку . Напередодні судового засідання він також їй погрожував фізичною силою.
Відповідач проти позову заперечив. Ствердив, що він прожив цьому будинку 20 років. Нажив спільне майно,яке підлягає розділу,йому немає куди іти.З позивачкою він не свариться.
Суд, розглянувши справу на засадах змагальності сторін, оцінивши представлені сторонами докази в їх сукупності , прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини .
Судом встановлено, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1 , про що представлено свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг про державну реєстрацію права(а.с.6,7) . Відповідач зареєстрований у вказаному житлі як колишній зять (а.с.8,9,5), що стверджується довідкою про склад сім"ї, свідоцтвом про розірвання шлюбу ,такий факт визнається сторонами.
Згідно з ст. 386 ЦК України позивач, як власник вправі вимагати усунення будь-яких порушень її прав , вимагати усунення перешкод з боку інших осіб, пов"язаних із здійсненням ним володіння, користування або розпорядження належним йому майном .
Відповідно до вимог ст.ст.. 157, 116 ЖК України членів сім"ї власника житлового будинку може бути виселено без надання іншого житла ,якщо ці особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, використовують його не за призначенням, систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі, а заходи запобігання виявились безрезультатними.
Доводи позову про систематичне порушення відповідачем правил співжиття , що робить неможливим проживання з ним в одному будинку стверджені сукупністю наступних доказів.
Відповідач, як це вбачається з пояснень позивачки,дійсно систематично порушує правила співжиття, що змушувало останню звертатись з заявами до сільського голови та викликати працівників міліції, наполягати на вжитті заходів до припинення вчинення відповідачем антигромадської поведінки в побуті.
Так, з оглянутих судом матеріалів перевірки № 3769 за 2012 рік, заяви ОСОБА_3 від 17.04.2013 вбачається, що за скаргами позивачки поведінка відповідача неодноразово була предметом розгляду правоохоронних органів, він систематично вчиняє сварки з позивачкою, , своєї поведінки не змінює(а.с.26-40). Факт застосування саме відповідачем психологічного насильства до позивачки стверджено постановою суду про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП (а.с.43).Згідно з даними виконавчого комітету Гардишівської сільської ради (а.с.8) в журналі особистого прийому Гардишівського сільського голови зареєстровано за 2011-2012 рік 4 зверенння позивачки на поведінку зятя ОСОБА_2, якому були винесені попередження .Отже, до відповідача вживались заходи громадського впливу щодо припинення антигромадської поведінки в побуті , яка робить неможливим проживання інших громадян, проте вони виявились безрезультатними. Позов підлягає задоволенню згідно зі ст. 116,ст.157 ЖК України. Права позивача порушені діями відповідача, які роблять неможливим спільне проживання в одному будинку , а тому підлягають захисту в судовому порядку шляхом постановлення рішення про виселення відповідача без надання іншого житлового приміщення ,що не суперечить ст.ст.3 ЦПК України, ст.391 ЦК України .
Доводи відповідача про те, що саме позивачка вчиняє сварки,жодним доказом не стверджені. Посилання на те, що в будинку є майно, нажите під час шлюбу з дочкою позивачки , заявлених вимог не спростовують. Посилання відповідача на те, що він немає іншого житла , отже має право на будинок позивача , є безпідставними.
Судові витрати позивача підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10,11,60, 212-215,209,218 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення без надання іншого житлового приміщення задоволити.
Виселити ОСОБА_2 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114,70 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Суддя :