Справа: № 2а-17841/12/2670( 1т+ 1т додаток) Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
24 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Презенс» до Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2013 року позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби від 18.12.2012 р. № 0001782202.
Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2013 року Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби звернулась до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва ДПС проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Презенс» при взаємовідносинах з ТОВ «Інжбуд Груп» за період з 01.12.11р. по 31.12.11р. За результатами перевірки складено акт від 04.12.12р. за № 1019/22-213674912 (надалі - акт перевірки).
Проведеною перевіркою встановлено допущення позивачем порушення п. 198.6 ст. 198, пп. 200.1, пп. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 187 789,00грн. за грудень 2011року.
У зв'язку із встановленням допущення позивачем зазначеного вище порушення Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва ДПС винесено податкове повідомлення-рішення від 18.12.12р. № 0001782202 яким за позивачем визначено суму зобов'язання з ПДВ в сумі 234 736,00грн. в тому числі за основним платежем 187 789,00грн. та штрафні фінансові санкції в розмірі 46 947,00грн.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Інжбуд Груп» було укладено ряд договорів на виконання ремонтних робіт, а саме : №09/11 від 09.11.2011 р. на загальну суму 155602,14 грн. (в т.ч. ПДВ - 25933,69грн.), №14/11 від 14.11.2011 р. на загальну суму 93977,60 гри. (в т.ч. ПДВ - 15662,93грн.), №16/11 від 16.11.2011 р. на загальну суму 84420,55 гри. (в т.ч. ПДВ - 14070,09грн.), №21/11 від 21.11.2011 р. на загальну суму 166106,76 гри. (в т.ч. ПДВ - 27684,40грн.), №28/11 від 28.11.2011 р. на загальну суму 191030,22 грн. (в т.ч. ПДВ - 31838,37грн), №01/12 від 01.12.2011 р. на загальну суму 68161,33 гри. (в т.ч. ПДВ - 11360,22грн.), №05/12 від 05.12.2011 р. на загальну суму 154515,70 грн. (в т.ч. ПДВ - 25752,62грн.), №06/12 від 06.12.2011 р. на загальну суму 196450,27 грн. (в т.ч. ПДВ - 32741,71грн.), № 06/12 від 06.12.2011 р. на загальну суму 59006,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 9834,40грн.), №07/12 від 07.12.2011 р. на загальну суму 52977,60 гри. (в т.ч. ПДВ - 8829,60грн.).
За результатами виконаних робіт сторонами договорів було складено акти виконаних робіт за грудень 2011року, а саме : від 14.12.11р. на загальну суму 155 602,14грн. в тому числі ПДВ у сумі 25 933,69грн., від 06.12.11р. на загальну суму 93 977,60грн. в тому числі ПДВ у сумі 15 662,93грн., від 15.12.11р. на загальну суму 84 420,55грн. в тому числі ПДВ у сумі 14 070,09грн., від 19.12.11р. на загальну суму 166 106,76грн. в тому числі ПДВ у сумі 27 684,46грн., від 14.12.11р. на загальну суму 191 030,22грн. в тому числі ПДВ у сумі 31 838,37грн., від 19.12.11р. на загальну суму 68 161,33грн. в тому числі ПДВ у сумі 11 360,22грн., від 19.12.11р. на загальну суму 154 515,70грн. в тому числі ПДВ у сумі 25 752,62грн., від 19.12.11р. на загальну суму 196 450,27грн. в тому числі ПДВ у сумі 32 741,71грн., від 19.12.11р. на загальну суму 59 006,40грн. в тому числі ПДВ у сумі 9 834,40грн., від 20.12.11р. на загальну суму 52 977,60грн. в тому числі ПДВ у сумі 8 829,60грн.
Також ТОВ «Інжбуд Груп» було виписано ряд податкових накладних, а саме : №19 від 06.12.11р. на загальну суму 93 977,60грн. в тому числі ПДВ у сумі 15 662,93грн., №20 від 06.12.11р. на загальну суму 98 225,13грн. в тому числі ПДВ у сумі 16 370,86грн., №21 від 06.12.11р. на загальну суму 77 257,85грн. в тому числі ПДВ у сумі 12 876,31грн., №39 від 14.12.11р. на загальну суму 95 515,11грн. в тому числі ПДВ у сумі 15 919,19грн., №40 від 14.12.11р. на загальну суму 155 602,14грн. в тому числі ПДВ у сумі 25 933,69грн., №42 від 15.12.11р. на загальну суму 84 420,55грн. в тому числі ПДВ у сумі 14 070,06грн., №45 від 19.12.11р. на загальну суму 98 225,14грн. в тому числі ПДВ у сумі 16 370,86грн., №46 від 19.12.11р. на загальну суму 59 006,40грн. в тому числі ПДВ у сумі 9 834,40грн., №47 від 19.12.11р. на загальну суму 68 161,33грн. в тому числі ПДВ у сумі 11 360,22грн., №48 від 19.12.11р. на загальну суму 166 106,76грн. в тому числі ПДВ у сумі 27 684,46грн., №52 від 20.12.11р. на загальну суму 77 257,85грн. в тому числі ПДВ у сумі 12 876,31грн., №53 від 20.12.11р. на загальну суму 52 977,60грн. в тому числі ПДВ у сумі 8 829,60грн.,
Дана документація була предметом дослідження податкового органу при здійснені перевірки, однак не розцінена як належне підтвердження господарських операцій з вказаним контрагентом.
В ході судового розгляду справи було встановлено, що договірні відносини з ТОВ «Інжбуд Груп» були обумовлені наявністю договорів позивача з АТ «Ощадбанк» на виконання будівельних робіт у відділеннях останнього, а саме: договір №76 від 05.12.2011 року, на виконання будівельних робіт за адресою : м. Київ, вул. Індустріальна, 26-А; договір №75 від 08.12.2011 року на виконання будівельних робіт за адресою : м. Київ, вул. Червоноткацька, 35, договір №70 від 28.11.2011 року на виконання будівельних робіт за адресою: м. Київ, вул. Урицького, 23, договір №69 від 02.12.2011 року на виконання будівельних робіт за адресою : м. Київ, вул. Ірпінська, 78- а, договір №68 від 02.12.2011 року на виконання будівельних робіт за адресою : м. Київ, вул. Симеренка, 17-А, договір №65 від 01.12.2011 року на виконання будівельних робіт за адресою : м. Київ, вул. Шовковична, 20- а, договір №56 від 22.11.2011 року на виконання будівельних робіт за адресою: м. Київ, вул. Лятошинського, 4 , договір №45 від 08.12.2011 року на виконання будівельних робіт за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 15-а, та договір №39 від 29.11.2011 року на виконання будівельних робіт за адресою : м. Київ, вул. Луначарського, 22-б.
Так, позивачем до матеріалів справи додано не лише копії зазначених вище договорів, а й копії актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2, договірні ціни та локальні кошториси №2-1-1, за усіма переліченими вище адресами.
Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи копій договірної ціни, локального кошторису по ремонтних роботах та фото таблиця об'єкта ремонтних робіт, такі складені на відповідні об'єкти, а саме приміщення АТ «Ощадбанк» за адресами: м. Київ, вул. Індустріальна, 26-А; м. Київ, вул. Червоноткацька, 35; м. Київ, вул. Урицького, 23; м. Київ, вул. Ірпінська, 78- а; м. Київ, вул. Симеренка, 17-А; м. Київ, вул. Шовковична, 20- а; м. Київ, вул. Лятошинського, 4; м. Київ, вул. Малишка, 15-а та м. Київ, вул. Луначарського, 22-б, тобто за тами ж адресами, що розташовані приміщення АТ «Ощадбанк» ремонтні роботи на яких зобов'язувався провести позивач.
Також, до матеріалів справи додано копію нотаріально посвідченої заяви гр. Севостьяна Мирослава Олеговича, директора ТОВ «Інжбуд Груп», з якої слідує, що таким дійсно укладались договори з позивачем на виконання будівельних робіт, усі зобов'язання по таким правочинам сторонами виконані, виписано відповідно податкові накладні та складено акти виконаних робіт, а також зазначено, що договори укладались та підписувались ним власноручно.
Отже, враховуючи наведене, судова колегія погоджується з твердженням суду першої інстанції, що позивачем дійсно при виконанні своїх зобов'язань перед АТ «Ощадбанк» було залучено в якості субпідрядника ТОВ «Інжбуд Груп», а отже надана як до перевірки так і до суду документація є первинною у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» тому є належним підтвердженням правомірності формування податкового кредиту.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі зазначеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог та зазначає, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
В свою чергу, подані позивачем докази, що містяться в матеріалах справи свідчать про реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Інжбуд Груп» та, відповідно, про правомірність формування податкового кредиту.
За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.