Справа № 401/611/12
(2/199/271/13)
Іменем України
15 травня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
при секретарі Носулі А.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання за нею права власності на квартиру в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_8.
В обґрунтуванні своїх позовних вимог посилалася на те, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належала її батькові ОСОБА_8 та його батькам, які померли у 2005 році. Оскільки батько позивачки був єдиним сином у своїх батьків та проживав разом з ними, тому він є єдиним спадкоємцем і прийняв після них спадщину за законом.
ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_8 помер, позивачка є єдиною дочкою і єдиною спадкоємицею після його смерті. Про смерть батька їй стало відомо через деякий час від матері та державного виконавця, який виконував рішення про стягнення аліментів на її утримання. Незважаючи на те, що на час смерті вона була неповнолітньою та вважається такою, що прийняла спадщину відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України, однак нотаріус не видав їй свідоцтво про право на. спадщину, оскільки вказана квартира була продана уже після смерті батька.
Так, 20.06.2008 року відповідачка ОСОБА_2, діючи на підставі довіреності, посвідченої 08.02.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстровано в реєстрі з .№ 700 , від імені ОСОБА_8 продала спірну квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_10, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у випадку смерті особи, яка видала довіреність. ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_15, тому представництво ОСОБА_2 на час укладання договору купівлі-продажу було вже припинено. Таким чином, вона не мала права діяти від імені ОСОБА_8 та укладати від його імені будь-які угоди, оскільки згідно з ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті, тому ОСОБА_8 на 20.06.2008 року у зв'язку зі смертю не мав цивільних правоздатності та дієздатності, а представництво ОСОБА_2 було припинено.
Посилаючись на дані обставини позивачка просила визнати недійсним договір купівлі-продажу АДРЕСА_3, укладений 20.06.2008 року між ОСОБА_2, що діяла по довіреності від ОСОБА_8, та ОСОБА_3, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за №6506.
В процесі розгляду справи було встановлено, що після смерті ОСОБА_8 відповідачка ОСОБА_6 в судовому порядку встановила факт визнання батьківства ОСОБА_8 відносно своїх трьох дітей, а саме: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5. Позивачка вважає, що діти ОСОБА_6 не є дітьми ОСОБА_8, тому вони не можуть бути спадкоємцями, у зв'язку з чим просила визнати за нею, як за єдиною спадкоємицею за законом, право власності на спірну квартиру після смерті батька ОСОБА_8.
У судовому засіданні представник позивачки позов підтримала та надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечувала та суду пояснила, що 20.06.2008 року між нею, що діяла по довіреності від імені ОСОБА_8, та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4.
Як згодом стало відомо, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_15, тобто до укладання даного договору.
Обов'язок повідомлення про смерть осіб, які вчиняють дії від його імені за дорученням, в його інтересах на підставі довіреностей чи інших правових угод насамперед покладено на членів його сім'ї та близьких родичів, які мають право анулювати надану померлою особою довіреність та сповістити про смерть довірителя усіх заінтересованих осіб.
Витяг з реєстру права власності на нерухоме майно, який був необхідний для укладання договору купівлі-продажу квартири, був отриманий за заявою самого ОСОБА_8 07.04.2008 року, що є підтвердженням його наміру продати спірну квартиру.
На час укладання сторонами угоди не було відомо про смерть власника квартири. тому нотаріус діяв відповідно до вимок п.31 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій. В даному випадку підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії не було, обсяг цивільної дієздатності сторін правочину не обмежено.
Окрім цього, фактично передача грошей та майна продавцем квартири відбулася ще у серпні 2007 року.
Так, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які до 18.08.2007 року проживали разом однією сім'єю в АДРЕСА_1, домовилися з ОСОБА_3 про обмін житла, а саме: належної ОСОБА_8 квартири АДРЕСА_5 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_8, з доплатою у сумі 20 000 доларів США.
Після здійснення обміну житлом з вересня 2007 року ОСОБА_14 разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_15 стали проживати у спірній квартирі.
ОСОБА_8 з 18.08.2007 року переїхав разом з сім'єю: цивільною дружиною ОСОБА_6 та неповнолітніми дітьми ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8 , в будинок в АДРЕСА_9.
Своєчасно укласти договір міни чи купівлі-продажу було неможливо, оскільки ОСОБА_8 не оформив спадщину після своїх батьків, і лише за її допомогою 16.11.2007 року отримав свідоцтво про право на спадщину.
В свою чергу, згідно з довідками Вільненської сільської ради ОСОБА_8 з 31.01.2008 року по день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9, та проживав там разом зі своєю сім'єю.
Зважаючи на те, що між ОСОБА_8 та ОСОБА_3, яка діяла також в інтересах малолітньої дитини, був фактично укладений договір міни з грошовою доплатою, але через деякі складнощі в оформленні документів були поетапно укладені два договори купівлі-продажу.
Відповідачка ОСОБА_2 зазначала, що при укладанні та підписанні договору купівлі-продажу, діючи за довіреністю від імені ОСОБА_8, вона не знала про його смерть, оскільки родичі та близькі покійного не повідомили її про це, а іншим шляхом ні вона, ані нотаріус при посвідченні договору не могли встановити наявність факту його смерті. Незважаючи на те, що особа, яка видала довіреність, на час укладання договору була померлою, але в силу ч.1 ст.248 ЦК України, законом передбачені виключні випадки, за яких представник зберігає повноваження за довіреністю на ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.
Відповідачка ОСОБА_3 проти позову заперечувала та зазначила, що у 2007 році між нею та ОСОБА_8 було досягнуто домовленості щодо обміну належного їй будинку в АДРЕСА_9, на його квартиру АДРЕСА_1.
Оскільки у ОСОБА_8 не були належним чином оформлені документи, то обмін відбувся шляхом надання генеральної довіреності на його цивільну дружину ОСОБА_6 та після отримання ним свідоцтва про право на спадщину 08.02.2008 року на ім'я ОСОБА_2 він видав довіреність на здійснення усіх дій, пов'язаних з відчуженням спірної квартири.
ОСОБА_3 прийняла рішення про оформлення АДРЕСА_1 на себе та на свою малолітню доньку ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після отримання рішення виконкому АНД райради від 16.05.2008 року, яким їй надано дозвіл купівлі вищевказаної квартири в рівних частках на своє ім'я та на ім'я малолітньої дитини, 20.06.2008 року між нею та ОСОБА_2, яка діяла від імені ОСОБА_8 на підставі довіреності від 08.02.2008 року, був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.
Про те, що ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_15, нікому не було відомо, ніхто з рідних чи близьких покійного не повідомляв ні її, ані ОСОБА_2 про факт та причину смерті.
Таким чином, спірна квартира була фактично нею придбана у ОСОБА_8 ще в серпні 2007 року, але юридично угода не була посвідчена з певних причин, які потребували підготовки необхідних документів для укладання угоди та її нотаріального посвідчення. Спірна квартира була їй фактично передана ОСОБА_8 у власність ще 18.08.2007 року, коли він разом з сім'єю переїхав проживати в АДРЕСА_9 який був фактично обміняний ними на спірну квартиру, з доплатою 20 000 доларів США. В підтвердження вказаного обміну ОСОБА_3 15.08.2007 року на ім'я ОСОБА_6 видала довіреність на право продажу (розпорядження) за ціну та на умовах за власним розсудом належного їй на праві власності житлового будинку АДРЕСА_9 а ОСОБА_8 15.08.2007 року також видав довіреність на ім'я ОСОБА_3 на розпорядження його квартирою АДРЕСА_1.
Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 12.12.2012 року дії ОСОБА_2 при укладанні та підписанні нею 20.06.2008 року договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_8 на підставі довіреності від 08.02.2008 року, визнано правомірними та таким. що відповідали вимогам чинного законодавства, тому підстав для визнання вказаного договору купівлі-продажу квартириАДРЕСА_1 нема, у зв'язку з чим просила у позові відмовити.
Відповідачка ОСОБА_6 проти позову заперечувала та суд пояснила, що з 31.08.2000 року вона проживала однією сім'єю з ОСОБА_8, від спільного життя у них народилося троє дітей: дочка ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_11, та дочка ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5. Рішенням Новомосковського міськрайсуду від 15.01.2010 року встановлено факт їх проживання без реєстрації шлюбу з 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_15 та факт батьківства ОСОБА_8 відносно їхніх малолітніх дітей.
Їх сім'я проживала в належній ОСОБА_8 квартирі АДРЕСА_6 та з 18.08.2007 року вони переїхали проживати в АДРЕСА_9, оскільки між її чоловіком ОСОБА_8 та ОСОБА_3 було досягнуто згоди щодо обміну житлом з доплатою 20 000 доларів США, які вони отримали від ОСОБА_3 у повному обсязі.
Оформлення та нотаріальне посвідчення договорів було відкладено, оскільки не у повному обсязі були оформлені документи на квартиру. Згодом ОСОБА_3 необхідно було отримати дозвіл органу опіки та піклування на купівлю та оформлення частини квартири по пров. Василівському на малолітню дитину.
Після підготовки усіх документів 05.05.2008 року між ОСОБА_3 та нею, що діяла також в інтересах трьох своїх малолітніх дітей, був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_9, при цьому під час укладання та посвідчення вказаного договору вона не повідомляла ОСОБА_3 про смерть свого чоловіка, оскільки боялася, що остання відмовиться укладати даний договір.
Як їй згодом стало відомо, 20.06.2008 року між ОСОБА_2, яка діяла по довіреності від імені ОСОБА_8, та ОСОБА_3, що діяла також в інтересах своєї малолітньої доньки, був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.
Відповідачка зазначила, що дійсно між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 була домовленість стосовно обміну житлом, усі умови між ними виконані та розрахунок проведено, фактично квартира була передана ОСОБА_3 ще 18.08.2007 року та вона є добросовісним набувачем.
Окрім цього, спадкоємцями після ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_15, є троє їх спільних малолітніх дітей: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, та ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8, тому позивачка не може бути єдиною спадкоємицею після смерті свого батька, у зв'язку з чим навіть у разі недійсності договору спірна квартира повинна перейти в спадщину усім дітям спадкодавця в рівних частках.
Відповідачка ОСОБА_5 проти позову заперечувала посилаючись на те, що між нею та ОСОБА_3 існують боргові зобов'язання, за якими остання в рахунок погашення боргу повинна передати належну їй ? частину квартири АДРЕСА_7. Оскільки у разі визнання договору купівлі-продажу недійсним будуть порушені її майнові права, тому просила у позові відмовити.
У судовому засіданні представник відповідачки проти позову заперечувала та надала пояснення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях, що надані до матеріалів справи.
Представник приватного нотаріуса дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, в судовому засіданні проти позовних вимог в частині визнання договору купівлі-продажу недійсним заперечував та зазначив, що при посвідченні даного договору нотаріус діяв виключно в рамках діючого законодавства та будь-яких порушень допущено не було. 20.06.2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до нотаріуса з приводу посвідчення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7, при цьому була перевірена правоздатність фізичних осіб та законність довіреності, виданої 08.02.2008 року ОСОБА_8 на ім'я ОСОБА_2, посвідченої приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_9, за реєстром №700, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей, та ніким не скасована і не відізвана.
Встановити факт смерті ОСОБА_8 у нотаріуса, який посвідчував оспорюваний договір, не було жодної можливості, оскільки сторони договору про це не повідомили, а довіреність відізвана не була.
Представник третьої особи органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради проти позову заперечував, посилаючись на те, що за даним договором малолітня ОСОБА_16 є власницею ? частини квартири, дозвіл на придбання даної нерухомості був виданий матері ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, договір посвідчений нотаріусом згідно з вимогами законодавства.
Представник третьої особи Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив слухати справу у його відсутності, постановити рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Вислухавши пояснення представників позивачки та третіх осіб, відповідачів та їх представників, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності належала ОСОБА_8: 1/3 частина на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Дніпропетровським заводом валків 01.09.1995 року; 1/3 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.11.2007 року після смерті матері ОСОБА_20, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_16 1/3 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.11.2007 року після смерті батька ОСОБА_21, який помер ІНФОРМАЦІЯ_17 (а.с.84-88, т.2).
З 31.08.2000 року в даній квартирі проживав ОСОБА_8 разом з батьками та зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_6 і трьома малолітніми дітьми, що встановлено рішенням Новомосковського міськрайсуду від15.01.2010 року (т.1, а. с.106-108).
15.08.2007 року ОСОБА_8 видав на ОСОБА_3 довіреність на право розпорядження його майном, крім автотранспорту (т.1, а.с.163). В цей же день 15.08.2007 року ОСОБА_3 видала на ім'я ОСОБА_6 довіреність на право продажу (розпорядження) належного їй на праві власності будинку АДРЕСА_9.
18.08.2007 року ОСОБА_8 та ОСОБА_6 уклали та власноручно підписали договір міни, згідно з яким вони обмінялись житлом з ОСОБА_3: квартиру АДРЕСА_1 на житловий будинок АДРЕСА_9 та отримали доплату у розмірі 20 000 доларів США, зазначили про відсутність до ОСОБА_3 претензій.
В цей же день, 18.08.2007 року ОСОБА_8 разом з ОСОБА_6 та дітьми виселилися з квартири, забрали усі свої речі, передали ОСОБА_3 усі документи на квартиру та ключі від вхідних дверей. Даний факт визнали і підтвердили сторони угоди - відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_3.
З вересня 2007 року ОСОБА_3 разом зі своїм цивільним чоловіком ОСОБА_15 заселилися та стали проживати в квартирі АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою ЖЕД Дніпропетровського заводу прокатних валків від 10.12.2008 року, поясненнями усіх відповідачів та свідків ОСОБА_22, ОСОБА_23, які спілкувалися та добре знали сім'ю ОСОБА_3 і ОСОБА_8. Свідок ОСОБА_24, яка в період 2000-2008 років працювала на посаді спеціаліста служби у справах неповнолітніх АНД райради, добре знала сім'ю ОСОБА_8 та відвідувала дітей, надала пояснення та підтвердила про намір сім'ї ОСОБА_8 і ОСОБА_6 обміняти квартиру, фактичний продаж (обмін) ними спірної квартири у серпні 2007 року і переїзд у житловий будинок в с.Вільне, а також підтвердила проживання в даній квартирі з вересня 2007 року сім'ї ОСОБА_3.
31.01.2008 року ОСОБА_8 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9, ОСОБА_25 зареєстрована за вказаною адресою з 19.02.2008 року.
08.02.2008 року ОСОБА_8 видав на ім'я ОСОБА_2 довіреність на право продажу за ціну і на умовах на свій розсуд належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_1 (т.2, а.с.63).
ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_8 помер.
05.05.2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6., яка діяла в інтересах малолітніх дітей, був укладений договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_9.
20.06.2008 року між ОСОБА_2, яка діяла в інтересах ОСОБА_8 на підставі довіреності від 08.02.2008 року, та ОСОБА_3, яка діяла також в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_2, був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за №6506.
Після смерті ОСОБА_8 спадкоємцями першої черги за законом були його неповнолітні діти: дочка від попереднього шлюбу - позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_14, та спільні діти з ОСОБА_6: ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6, ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьківство щодо яких встановлено рішенням Новомосковського міськрайсуду, залишеного без змін Ухвалою апеляційного суду від 01.03.2012 року.
Таким чином, ствердження позивачки про те, що вона є єдиною спадкоємицею після смерті батька ОСОБА_8, є помилковими.
Рішенням Баглійського районного суду м.Дніпрподзержинська від 12.12.2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_26 до ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди, встановлено, при укладанні 20.06.2008 року договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, ані сторони договору, ані приватний нотаріус ОСОБА_7, не знали про смерть ОСОБА_8, тому дії ОСОБА_2, яка діяла за довіреністю від 08.02.2008 року, є правомірними та такими, що відповідають чинному законодавству (т.2, а.с.181-183).
Відповідно до ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в ході розгляду справи знайшов своє підтвердження факт домовленості між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 стосовно обміну житлом з доплатою, яку отримав власник квартири та що підтверджується розпискою. На думку суду, договори купівлі-продажу від 05.05.2008 року та 20.06.2008 року є лише наслідком та способом реалізації вказаної домовленості.
Що стосується укладання договору особою, в даному випадку ОСОБА_2, якій видана довіреність особою, що на час укладання такого договору є померлою, то законодавцем передбачені виключні випадки зберігання дії такої довіреності. Так, згідно з ч.2 ст.248 ЦК України у разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.
На думку суду, навіть у разі повідомлення представника ОСОБА_2 про смерть ОСОБА_8, неукладання та непідписання нею договору при повній підготовці документів, привело б до виникнення матеріальних збитків, оскільки останній за життя 15.08.2007 року отримав від ОСОБА_3 разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_6 гроші в сумі 20 000 доларів США, які необхідно було б повернути, окрім цього, була витрачена певна сума грошей на замовлення витягу, чим їх сім'ї також були б завдані збитки.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК, ст.ст. 25, 30, 202 ч. 1, 203 ч. 2, 248 ч. 1, 1220, 1221, 1261, 1268 ЦК України, -
ОСОБА_1 в позові до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: