Справа № 583/2217/13-ц
2/583/812/13
25 липня 2013 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Кудіна А.М.
з участю секретаря с/з - Якубович В.В.
позивачки - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка в приміщенні Охтирського міськрайонного суду Сумської області цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -
10.06.2013 р. позивачка звернулася з позовом в суд до відповідача про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що вона перебувала в шлюбі з відповідачем, від спільного життя з яким народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 За рішенням суду від 07.12.1999 р. відповідач сплачує аліменти на її утримання в розмірі 320-350 грн. З 01.09.2011 р. донька є студенткою денного відділення Сумського будівельного коледжу з терміном навчання до 30.06.2015 р., проживає в гуртожитку, за що позивачка сплачує кошти. Так, на день звернення з позовом до суду було фактично сплачено за гуртожиток 2640 грн. Крім того. До закінчення навчання залишилося 25 місяців, вартість проживання за 1 місяць становить 120 грн., тому необхідно буде сплатити ще 3000 грн. Законодавством передбачено обов'язок батька брати участь у додаткових витратах на дитину, викликаних розвитком її здібностей у певній сфері. Тому позивачка і звернулася в суд з даним позовом, яким просить стягнути з відповідача додаткові витрати на утримання доньки, а саме:1/2 частину суми, сплаченої нею за гуртожиток, тобто 1320 грн., та 1/2 частину суми, яку необхідно внести за проживання, тобто 1500 грн., а всього - 2820 грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 свої позовні вимоги підтримала повністю, просила стягнути з відповідача 1320 грн., тобто половину суми, сплаченої нею за проживання доньки в гуртожитку, та 1500 грн., тобто половину суми, яку необхідно внести за проживання в гуртожитку.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме не заперечував проти виплати половини суми, сплаченою за гуртожиток. Однак проти іншої частини вимог заперечував, так як змушений працювати на двох роботах, але середньомісячний заробіток складає близько 1000 грн., а тому і просив врахувати даний факт.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.09.1995 р. по 19.12.2000 р. (а.с.4). Вони мають спільну неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5), на яку відповідач ОСОБА_3 за рішенням Охтирського міського суду Сумської області від 07.12.1999 р. сплачує аліменти в розмірі ? частини від усіх видів заробітку щомісячно (а.с.7).
Відповідно до ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно залежно від причини, що зумовила додаткові витрати.
Доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що призвели до додаткових витрат на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на гуртки, на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей дитини, довідки медичних закладів, а також інші документи, які підтверджують те, що дитина страждає на тяжке захворювання і свідчать про необхідність у зв'язку з цим збільшення витрат на придбання ліків, спеціальний медичний і звичайний догляд за дитиною, її побутове обслуговування, санаторно-курортне лікування тощо.
Розмір додаткових витрат на дитину має обґрунтовуватись відповідними документами. Так витрати на спеціальний медичний догляд - довідками медичних закладів про вартість медичних послуг; витрати на лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками і рахунками.
Згідно наданих документів донька сторін по справі ОСОБА_4 є студенткою денного відділення Сумського будівельного коледжу з терміном навчання до 30.06.2015 р. (а.с.8). Позивачкою за період з 01.09.2011 р. по 31.05.2013 р. сплачено 2640 грн. за проживання доньки в гуртожитку, що підтверджується наданими доказами, а саме: довідкою №55 від 30.05.2013 р. (а.с.6).
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд вважає, що позивачем доведено факт додаткових витрат, крім цього відповідач ОСОБА_3 не оскаржував цей факт в судовому засіданні.
В той же час, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Згідно п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року, сторона, що звертається з вимогою про відшкодування вже зроблених додаткових витрат, має надати суду докази фактично понесених або майбутніх витрат, їхній розрахунок й обґрунтування.
Позивачем же не надано суду жодних доказів на підтвердження майбутніх додаткових витрат у розмірі 3000 грн., пов'язаних із необхідністю проживання дитини в гуртожитку, так як в судовому засіданні не було доведено, що донька сторін буде проживати в гуртожитку саме до 30.06.2015 р., позивачкою не було надано жодних письмових доказів цього.
Як вбачається з положень Сімейного кодексу України, батьки беруть участь у додаткових витратах на дитину рівною мірою. Як вбачається з матеріалів справи і чого не заперечувала сама позивачка, відповідач сумлінно здійснює сплату аліментів на утримання доньки, а позивачем не наведені переконливі докази стосовно того, що суми аліментних зобов'язань та витрат, які позивачка також повинна нести на утримання доньки, буде недостатньо для забезпечення тих потреб, щодо яких заявлено у позові.
Тобто стороною позивача не зазначені докази, що підтверджують особливість обставин, що викликали необхідність у додаткових витратах на доньку та не обґрунтований розмір коштів, які позивач просить стягнути з відповідача в якості додаткових витрат на проживання доньки в гуртожитку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, щодо часткового задоволення позову в частині стягнення додаткових витрати, фактично понесених позивачкою, та стягнути з відповідача на її користь 1320 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог необхідно відмовити, оскільки підстав для покладення на відповідача обов'язку фінансувати додаткові витрати, враховуючи характер та розмір таких додаткових витрат та їх тривалість, судом не встановлено.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. В зв'язку з цим, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки ? частину сплаченого нею судового збору в розмірі 114,70 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 180 - 185 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) додаткові витрати в розмірі в розмірі 1320 (одна тисяча триста двадцять) грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати по справі в розмірі 114 грн. 70 коп.
Позовні вимоги ОСОБА_2 в іншій частині залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області А.М. Кудін
Повний текст рішення виготовлено 29.07.2013 року