№ справи:116/3569/13-пГоловуючий суду першої інстанції:Берберов
№ провадження:33/190/620/13Доповідач суду апеляційної інстанції: Дяченко Л. О.
"23" липня 2013 р.м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Дяченко Л.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2013 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця Джамбайського району Самаркандської області, громадянина України, працюючого водієм у ТОВ «Серпантін», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч. 4 КУпАП,
Постановою Сімферопольського районного суду АРК від 19.06.2013р. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 121 ч. 4 КУпАП і накладено стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 5діб, за те, що він 05.06.2013р. о 05 год. 30 хвил. у м. Сімферополь, на вул. Крилова, вдруге, у порушення п. 31.4.2 «а» ПДРУ, керував транспортним засобом «Рута», д/н НОМЕР_1, з технічною несправністю, а саме: сумарний люфт у рульовому керування перевищує граничні значення - 10 градусів, при замірі люфтонийра ИСП-М № 7520, чинний до 11.10.2013р. склав 16.25 градусів.
У скарзі апелянт просить постанову суду змінити, звільнивши його від адміністративного стягнення, обмежившись усним зауваженням, мотивуючи, позитивними характеристиками, тим, що на його утриманні знаходиться дружина та три малолітні дитини, його дії, кваліфіковані за ст. 121 ч. 4 КУпАП, є малозначними; крім того зазначає, що технічні неполадки були ним усунені.
Перевіривши доводи, викладені у скарзі, вивчивши матеріали справи, заслухавши апелянта, приходжу до висновку про відмову у задоволенні скарги.
Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч. 4 КУпАП, підтверджена наявними у справі доказами та самим правопорушником не заперечується.
Вид та розмір адміністративного стягнення обраний судом у відповідності вимогам ст. 33 КУпАП, з урахуванням характеру правопорушення, особи правопорушника, який працює водієм, має на утриманні родину, раніше неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, у тому числі за ст. 121 ч. 1 КУпАП, та відповідає меті його застосування.
Доводи апелянта стосовно суворості стягнення не можуть бути прийняти до уваги, оскільки адміністративне стягнення накладено у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією статті, та вважати його явне не справедливим та суворим підстав не має.
Виходячи з наведеного, підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 293-294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Сімферопольського районного суду АРК від 16 червня 2013 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя:Л. О. Дяченко