№ справа:124/4053/13-кСлідчий суддя:Гулевич
№ провадження:10/190/176/13Доповідач:Тимошенко К. Г.
"16" липня 2013 р. колегія суддів спеціалізованої судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіТимошенко К.Г.,
СуддівОсоченка А.М., Бондарєва В.К.,
при секретарі:
за участю прокурора Сіденко А.В.,
заявника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі апеляцію прокурора, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції, Сіденко А. на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 10 червня 2013 року, якою скарга ОСОБА_5 задоволена,
ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою у порядку ст. 236-1 КПК України (1960 року), про скасування постанови в.о. слідчого з ОВС відділу прокуратури АРК від 26.04.2012 року про відмову у порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину ч. 1 ст. 286 КК України, за фактом ДТП, що сталася 17.04.2012 року.
Свої вимоги ОСОБА_5 мотивував тим, що дослідча перевірка проведена неповно та не об'єктивно, так як не проведені відтворення обстановки та обставин події, авто - технічне дослідження, а тому підстави, за якими відмовлено в порушенні кримінальної справи, не відповідають конкретним обставинам і доказам, так як насправді ОСОБА_6, перебігаючи проїжджу частину та дивлячись в іншу сторону, не побачивши його стоячий автомобіль, спіткнулася і, падаючи, доторкнулася до передньої частини автомобіля і впала на асфальт; під'їжджаючи до пішохідного переходу його автомобіль рухався зі швидкістю 15 км/г.; пояснення останньої від 24 квітня 2012 року, тобто після 7 днів з дня події, не відповідають дійсності, як і пояснення її матері ОСОБА_7, яка не була свідком даних обставин; суперечливі та не відповідають фактичним обставинам по справі і пояснення свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9; судово-медичне дослідження зроблено на підставі медичної картки, яка ніде не завірена та невідомого походження. Висновки даного дослідження про те, що ушкодження могли утворитися при зіткненні автомобіля з подальшим його падінням, є припущенням, так як вони не характерні для ДТП.
Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 10.06.2013 року, скарга ОСОБА_5 задоволена; постанова в.о. слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АРК від 26.04.2012 р. - скасована; матеріали направлені для проведення додаткової перевірки до прокуратури АРК.
Постанова суду мотивована тим, що перевірка проведена не повно, не об'єктивно та не всебічно, вимоги ст.ст. 22, 97 КПК України (1960 року) не виконанні.
В апеляційній скарзі прокурора, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції, Сіденко А. просить постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 10.06.2013 року скасувати, матеріали справи направити на новий розгляд, з тих підстав, що дослідча перевірка проведена повно, всебічно та об'єктивно. Докази наведені у матеріалах справи повністю підтверджують факт наїзду автомобіля ОСОБА_5 на ОСОБА_6
У запереченнях ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу Прокуратури АРК залишити без задоволення, постанову суду без змін.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції, пояснення ОСОБА_5, який заперечував проти апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2362КПК України (1960 року), суддя витребує матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні справи, знайомиться з ними. Розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд, повинен перевірити, чи були при відмові у порушенні кримінальної справи виконані вимоги ст. 99 КПК України (1960 року).
Як вбачається з матеріалів справи, 17.04.2012 року близько 10 год. 40 хв. ОСОБА_5 керуючи власним автомобілем «ТОYОТА CAMRY», д/н НОМЕР_1, у районі будинку 37 по вул. Желябова у м. Сімферополі у зоні дії дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2, 1.33 Правил дорожнього руху України скоїв наїзд на ОСОБА_6, за наслідками чого остання отримала тілесні ушкодження легкої ступені тяжкості.
26 квітня 2012 року в.о. слідчого з ОВС відділу прокуратури АРК у зв'язку з тим, що для порушення справи за ст. 286 КК України необхідна наявність середніх і більш тяжких тілесних ушкоджень, а ОСОБА_6 заподіяні тілесні ушкодження легкої ступені тяжкості, у порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України.
Однак, за думкою колегії суддів, при ухваленні постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, слідчим не вказано, які Правила дорожнього руху порушені ОСОБА_5, чи були порушені такі правила і пішоходом, не наданий правовий аналіз доказам зібраним під час перевірки, не проводилося відтворення обстановки і обставин події з залученням відповідних фахівців в цієї галузі з ОСОБА_5 та свідками, у тому числі і з ОСОБА_6 про обставини отримання вказаних в акті судово-медичного дослідження тілесних ушкоджень, не дана оцінка належна правова оцінка й поясненням свідків.
Крім того, слідчим не встановлений й вид необережності (самовпевненість та недбалість), а також не вирішено питання про порушення Правил дорожнього руху України з урахуванням судово-автотехнічних досліджень та експертиз, а також результатів відтворення обстановки і обставин події.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про передчасність постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 26 квітня 2012 року.
Керуючись ст.ст. 365-366 КПК України (1960 року), п. 15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів,
Апеляцію прокурора, який приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції, Сіденко А. - залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя АРК від 10 червня 2013 року - залишити без змін.
Судді
Тимошенко К.Г. Осоченко А.М. Бондарєв В.К.