"10" липня 2013 р. м. Київ К/9991/42728/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.,
Весельської Т.Ф.,
Малиніна В.В.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за касаційною скаргою Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року, -
Центр зайнятості Суворовського району м. Одеси звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів, витрачених на виплату допомоги по безробіттю у розмірі 3 702,84 грн.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року залишено без змін постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року, якою у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Центр зайнятості Суворовського району м. Одеси звернувся до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року і ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Так, судами попередніх інстанції встановлено, що 06.05.2009 року позивач звернулась до Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, зазначивши що вона не має заробітку чи передбачених законодавством доходів, не є найманим працівником або членом колективного сільськогосподарського підприємства, не укладала договорів цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа-підприємець.
На підставі зазначеної заяви згідно наказу Центру зайнятості Суворовського району від 06.05.2009 року № НТ 090506 з 06.05.2009 позивачу надано статус безробітної та відповідно до наказу від 22.06.2009 року № НТ 0900622 з 18.06.2009 року розпочато виплату допомоги по безробіттю; з 13.06.2010 року (згідно наказу від 18.06.2010 року № НТ 100618) припинено виплату допомоги по безробіттю.
В період перебування на обліку в Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси відповідач отримала допомогу по безробіттю за період з червня 2009 року по червень 2010 в сумі 11108,91 грн., що підтверджується довідкою № 15371122 від 19.01.2011 року.
Згідно акту розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 17.12.2010 року № 568, Центр зайнятості Суворовського району м. Одеси встановлено, що позивач, перебуваючи на обліку в Центрі зайнятості Суворовського району м. Одеси як безробітна та отримуючи допомогу по безробіттю, з 17.01.2010 року по 20.02.2010 року на платній основі виконувала обов'язки члена Окружної виборчої комісії Територіального виборчого округу № 138 м. Одеси.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 року № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п. 6.14 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності», затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136 (в редакції, що діяла на момент отримання допомоги по безробіттю), якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.
Згідно «Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року № 7-1, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
24.01.2011 року директором Центр зайнятості Суворовського району м. Одеси складено наказ № НТ110124 про повернення коштів безробітною ОСОБА_4
Згідно ст.ст. 7-8 зазначеного Порядку рішення про повернення коштів особою оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.
У разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.
На підставі вищезазначеного наказу заступником директора Центр зайнятості Суворовського району м. Одеси на адресу відповідача була надіслана претензія № 9 від 14.02.2011 року про повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з лютого 2010 року по червень 2010 року в розмірі 3702,84 грн. на підставі того, що ОСОБА_4 з лютого 2010 року відносилась до категорії зайнятого населення. Проте, вказану сума відповідачем не повернута Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач, виконуючи на платній основі обов'язки члена ОВК ТВО № 138 з підготовки та проведення виборів Президента України, виконувала громадські оплачувані роботи, а тому не відносилась до категорії осіб, що самостійно забезпечують себе роботою, тобто до категорії зайнятого населення та відповідно мала право на отримання допомоги по безробіттю.
З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, з огляду на наступне.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Як зазначено вище, згідно з положеннями частини 2 статті 36 зазначеного Закону застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Незастраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, виконують обов'язки та несуть відповідальність, так як і застраховані особи.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про вибори Президента України» статус членів Центральної виборчої комісії визначається Законом України «Про Центральну виборчу комісію» та цим Законом. Статус члена окружної та дільничної виборчих комісій визначається Законом України «Про вибори Президента України».
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про вибори Президента України» робота члена виборчої комісії, який виконує свої повноваження у виборчій комісії на платній основі, оплачується у розмірі та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України за поданням Центральної виборчої комісії за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів.
Положеннями пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 січня 2010 року №17 «Питання підготовки та проведення виборів Президента України у 2010 році» та пункту 3-1 «Порядку оплати праці членів виборчої комісії з виборів Президента України», затвердженого Постановою ЦВК від 02 грудня 2009 року №409 виконання обов'язків члена виборчої комісії з оплатою праці в комісії особою, визнаною в установленому законом порядку безробітною, належить до видів оплачуваних громадських робіт, пов'язаних з підготовкою та проведенням виборів Президента України у 2010 році, і не є підставою для позбавлення її статусу безробітного. На таких осіб поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю, зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, іншими нормативно-правовими актами.
За безробітними у період виконання обов'язків члена виборчої комісії з оплатою праці в комісії (участі в оплачуваних громадських роботах) зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені законодавством, та вказаний період включається до страхового стажу для наступних страхових випадків.
Пунктом 3-1 вказаної постанови визначено, що виконання обов'язків члена виборчої комісії з оплатою праці в комісії особою, визнаною в установленому законом порядку безробітною, належить до видів оплачуваних громадських робіт, пов'язаних з підготовкою та проведенням виборів Президента України у 2010 році, і не є підставою для позбавлення її статусу безробітного.
На таких осіб поширюються державні соціальні гарантії, передбачені законодавством про працю, зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, іншими нормативно-правовими актами.
За безробітними у період виконання обов'язків члена виборчої комісії з оплатою праці в комісії (участі в оплачуваних громадських роботах) зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені законодавством, та вказаний період включається до страхового стажу для наступних страхових випадків.
Отже, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню, так як факт незаконного отримання допомоги на випадок безробіття відповідачем та порушення нею вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття» відсутній.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року, ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України суд, -
Касаційну скаргу Центру зайнятості Суворовського району м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
Т.Ф. Весельська
В.В. Малинін