"23" липня 2013 р. м. Київ К/9991/65613/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)
СуддівБим М.Є.
Мороз Л.Л.
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в м. Красний Луч Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою УПФ України в м. Красний Луч Луганської області на постанову Апеляційного суду Луганської області від 26 квітня 2010 року
У липні 2010 року ОСОБА_4 у Краснолуцькому міському суді Луганської області пред'явив позов до УПФ України в м. Красний Луч Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог послався на те, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, інвалідом 3-ї групи у зв'язку з захворюванням, пов'язаному з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", має право на отримання додаткової пенсії в розмірі 50-ти відсотків від мінімальної пенсії за віком та основної пенсії у розмірі не менше 6-ти мінімальних пенсій за віком.
Відповідач відмовив йому у перерахунку вказаних пенсій з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком.
Просив зобов'язати УПФ України в м. Красний Луч Луганської області провести перерахунок пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, починаючи з 14 квітня 2002 року по 31 серпня 2007 року.
Рішенням Краснолуцького міського суду Луганської області від 31 серпня 2010 року у задоволенні позовних ОСОБА_4 відмовлено .
Постановою Апеляційного суду Луганської області від 26 квітня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 31 серпня 2010 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Зобов'язано УПФ України в м. Красний Луч Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 пенсію, довівши її до розміру 6-ти мінімальних пенсій за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, довівши її до розміру 50-ти відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 12 січня 2005 року по 29 серпня 2007 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Дана справа судом першої інстанції розглянута за нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції, УПФ України в м. Красний Луч Луганської області подало касаційну скаргу. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 є інвалідом
3-ої групи за захворюванням, яке пов'язане з роботою з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і належить до осіб категорії 1, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, перебуває на обліку в УПФ України в м. Красний Луч Луганської області.
Йому призначені державна та додаткова пенсії відповідно до положень статей статті 50 та частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірах, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" та від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" та Законом України "Про Державний бюджет на 2009 рік".
ОСОБА_4 звертався до відповідача з заявою про проведення перерахунку цих пенсій відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та у з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої законодавчими актами, але в проведенні перерахунку пенсії було відмовлено.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення виходив із того, що УПФ України в м. Красний Луч Луганської області при виплаті ОСОБА_4 основної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, діяв у супереч вимогам статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Така правова позиція суду апеляційної інстанції є правильною з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_4 у задоволенні його заяви про перерахунок пенсії та його дії суперечать вказаним вимогам Конституції України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Правильно судом апеляційної інстанції не взято до уваги й посилання відповідача на частину 5 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.
При визначенні розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого законодавчого або нормативно-правового акту, які б визначали цей розмір або встановлювали інший розмір, немає.
Не можна було ураховувати й положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене статтями 50 та 54 Закону.
Крім того, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Згідно із частиною третьою статті 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки пенсія позивачу має визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись з урахуванням нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Безпідставним є посилання Управлінням на наявність судових рішень в інших справах за аналогічним позовом, оскільки фактично цими рішеннями вирішено спір про визнання неправомірними дій відповідача у інший період виплати ОСОБА_4 основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Суд апеляційної інстанції також правильно скасував постанову суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою задовольнив позовні вимоги за період з 12 січня 2005 року по 29 серпня 2007 року так як Луганський окружний адміністративний суд розглядав інші позовні вимоги.
Судове рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим.
Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, підстав для його скасування чи зміни немає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області залишити без задоволення, а оскаржувану постанову Апеляційного суду Луганської області від 26 квітня 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Красний Луч Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії - без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Бим М.Є.
Мороз Л.Л.