"17" липня 2013 р. К/9991/50903/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ємельянової В.І.,
Рецебуринського Ю.Й., Стародуба О.П.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної адміністрації автомобільного транспорту на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2012 року по справі №2а-16981/11/2670
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
до Державної адміністрації автомобільного транспорту
про визнання протиправними та скасування рішень,
У листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної адміністрації автомобільного транспорту, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення комітету Державної адміністрації автомобільного транспорту з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування про недопущення позивача до участі в конкурсі з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, призначеного на 25 жовтня 2011 року, оформлене протоколом № 227 від 25 жовтня 2011 року;
визнати протиправним та скасувати рішення комітету Державної адміністрації автомобільного транспорту з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування, оформлене протоколом № 227 від 25 жовтня 2011 року в частині визнанням переможця конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах № 559/560 (Запоріжжя - Первомайськ) та 653/654 (Кривий Ріг - Первомайськ);
визнати протиправним та скасувати наказ Державної адміністрації автомобільного транспорту № 606 від 17 листопада 2011 року «Про введення в дію рішень, прийнятих на засіданні комітету Державтоадміністрації з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування, оголошеного на 25 жовтня 2011 року» в частині введення в дію рішення щодо результатів конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах № 559/560 (Запоріжжя - Первомайськ) та 653/654 (Кривий Ріг - Первомайськ).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2012 року позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2012 року рішення суду першої інстанції змінено. З мотивувальної частини виключено посилання суду на відсутність повноважень відповідача на проведення конкурсу, затвердження умов конкурсу та прийняття відповідних рішень, як на одну із підстав задоволення позову.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 жовтня 2011 року комітетом Державної адміністрації автомобільного транспорту України з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування проведено конкурс на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах.
ОСОБА_4 подав документи на участь в даному конкурсі на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах на міжобласних маршрутах № 559/560 (Запоріжжя - Первомайськ) та 653/654 (Кривий Ріг - Первомайськ).
Під час розкриття конкурсних пропозицій та їх оцінки конкурсним комітетом було вирішено не допустити позивача до участі у конкурсі на підставі підпункту 1 пункту 12 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, а переможцем конкурсну визнати іншого суб'єкта підприємницької діяльності.
За результатами проведеного конкурсу Державною адміністрацією автомобільного транспорту видано наказ № 606 від 17 листопада 2011 року «Про введення в дію рішень, прийнятих на засіданні комітету Державтоадміністрації з проведення конкурсів на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування, оголошеного на 25 жовтня 2011 року».
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суди виходили з того, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість дій по проведенню конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах загального користування, а відтак прийняття відповідачем рішення про не допущення позивача до участі у конкурсі та визначення переможця конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на міжобласних маршрутах № 559/560 (Запоріжжя - Первомайськ) та 653/654 (Кривий Ріг - Первомайськ), є протиправними та підлягають скасуванню.
Однак при вирішенні даного спору судами першої та апеляційної інстанцій не враховано наступного.
Відповідно до статті 43 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІП «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІП) визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 року № 1081 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який: 1) подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію; 2) визнаний банкрутом або щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство (за винятком того, стосовно якого проводиться процедура санації), або який перебуває у стадії ліквідації; 3) не відповідає вимогам статті 34 Закону № 2344-ІП; 4) не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів). Достатня кількість транспортних засобів визначається як кількість автобусів, необхідних для виконання перевезень, та кількість резервних транспортних засобів, яка становить 10 відсотків для міського, приміського сполучення та 20 відсотків для міжміського сполучення; 5) має несплачені штрафні санкції, накладені Укртрансінспекцією, або водії якого мають несплачені штрафи, накладені відповідно до статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, неоскаржені у судовому порядку (що були накладені не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення конкурсу); 6) подав конкурсну пропозицію, що не відповідає обов'язковим та додатковим умовам конкурсу, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 44 Закону № 2344-ІП
Підпунктом 10 пункту 29 Порядку передбачено, що для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи, зокрема, копію штатного розпису, податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) за останні повні два квартали.
При поданні до участі у конкурсі документів, які неналежним чином оформлені, або такі, що містять недостовірну інформацію, конкурсний комітет приймає рішення про недопущення автомобільного перевізника до участі у конкурсі відповідно до підпункту 1 пункту 12 Порядку.
Судами встановлено, що позивачем при подачі документів для участі у конкурсі не було подано форму № 1ДФ за другий квартал 2011 року.
Крім того, пунктом 32 Порядку передбачено, що до заяви автомобільного перевізника додається анкета за формою згідно з додатком 5, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів.
Позивачем до заяви про участь у конкурсі додано анкету, в якій зазначено, що в якості конкурсної пропозиції ОСОБА_4 надає 4 транспортних засоби. При цьому, в переліку транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, копій свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, тимчасових реєстраційних талонів та ліцензійних карток позивачем заявлено 8 автобусів. У 7 із 8 зазначених у переліку автобусів були наявні усі належні документи передбачені Порядком. ОСОБА_4 до документів на автобус Ікарус-250.59 (державний номер НОМЕР_1) додано копію ліцензійної картки, яка дійсна при наявності тимчасового реєстраційного талону НОМЕР_2. Однак, в пакеті наявна копія тимчасового реєстраційного талону на вказаний транспортний засіб НОМЕР_3.
На підставі зазначеного відповідачем не допущено до участі у конкурсі позивача, оскільки документи подані не в повному обсязі, а також містять недостовірну інформацію.
Суди задовольняючи позовні вимоги виходили з того, що загалом інформація, викладена позивачем у конкурсній пропозиції не може вважатися недостовірною, оскільки позивачем на конкурс було заявлено 8 автобусів на вибір при умові, що використовуватися на маршруті буде 4, а отже 7 із 8 автобусів могли брати участь у конкурсі.
Однак, судами до уваги не взято того, що відповідно до підпунктів 3 та 4 пункту 29 Порядку для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2, і такі документи, зокрема, перелік транспортних засобів, які пропонуються до використання на автобусному маршруті, із зазначенням марки, моделі, пасажиромісткості (з відміткою «з місцем водія/без місця водія»), УІК-коду транспортного засобу. Державного номерного знака, року випуску транспортного з копії ліцензійних карток на кожний автобус, який пропонується до використання на автобусному маршруті.
Конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію.
Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вищевикладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Державної адміністрації автомобільного транспорту задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2012 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2012 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ємельянова В.І.
Судді Рецебуринський Ю.Й.
Стародуб О.П.