"10" липня 2013 р. м. Київ К/9991/11441/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ситникова О.Ф.,
Весельської Т.Ф.,
Малиніна В.В.,
провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто - Технологія", третя особа: Управління ДАІ УМВС України в Херсонській області про стягнення несплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Технологія" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року, -
Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто - Технологія" з вимогою про стягнення несплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 1249,00 грн.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року якою адміністративний позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Технологія" на користь Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Херсона 1249,00 грн. несплаченого зору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року залишено без змін постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авто - Технологія" звернулось до суду з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах ст. 220 КАС України, дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Так, судами попередніх інстанції встановлено, що спеціально створеною комісією у складі органу пенсійного фонду та органів упорядкованих УДАІ проведено перевірку щодо перерахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій при відчуженні нових легкових автомобілів за період з 01.07.2009 по 31.07.2009р.р.
Перевіркою встановлено, що позивачем в січні 2008 року придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто - Технологія", автомобіль ВАЗ 210994. При реєстрації цього автомобіля в МВ РЕР УДАІ УМВС України в Херсонській області, мав бути сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування за ставкою 3 % від вартості автомобіля у розмірі 1 249,00 грн. При реєстрації до органу Державтоінспекції було пред'явлено платіжне доручення ХФ АКБ "Правексбанк" від 17.01.2008 № 2381/з785 року про сплату збору до органу Пенсійного фонду України.
Однак, комісією встановлено, що на спеціальний розрахунковий рахунок Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області, по зазначеному платіжному дорученню фактично кошти не надходили.
Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій, посилаючись на положення п. 7 ст. 1, ст. 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", п.п. 12, 17 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року, ч. 2 ст. 92 Конституції України, ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановили обов'язок саме продавця легкових автомобілів, а саме Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Технологія" по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів.
З таким висновком погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, з огляду на наступне.
Пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Тобто, відповідно до вказаного Закону обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.
Проте, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Враховуючи, що Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено сплату збору при придбанні автомобіля, а сплата даного збору передбачена лише при його відчуженні, колегія суддів вважає, що вимоги Управління Пенсійного фонду до покупця автомобіля ОСОБА_4 є безпідставними, так як обов'язок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі легкового автомобіля покладається на продавця, Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Технологія".
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, вважає, що постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року, ґрунтуються на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду, тому підстави для скасування або зміни рішень відсутні.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 КАС України суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Технологія" залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 березня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2012 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.
Судді О.Ф. Ситников
Т.Ф. Весельська
В.В. Малинін